Польща намагається отримати кошти від євроспільноти, приплітаючи до цього українців — Василь Воскобойник
30 тисяч маленьких підприємств створили українці в Польщі. Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник розповідає про те, як українці інтегруються в Європі.
Наскільки великою є загроза для українців у Польщі
Василь Воскобойник: Треба чітко сказати, що в Польщі в жовтні проходитимуть вибори. Поляки такі самі люди, як і ми. У них є бажання відхопити більше відсотків у конкурентів. Кожна партія хоче заявити, що саме вона буде відстоювати інтереси громадян.Тому лунають заяви про те, що виплати українцям платити не будуть, не будуть постачати озброєння та перекриють кордони. І через те, що Україна заявляє про заборону ввезення певних продуктів з Польщі, вони відповідають симетрично.
Але потрібно чітко зрозуміти, що в Україні йде війна. І від того, хто переможе, залежить, де стоятимуть російські танки. Або на україно-російському кордоні, або ж на кордоні з Польщею. Питання стоїть у тому, де проходитимуть бої: під Бахмутом чи під Жешувом. І якщо прибрати всю цю передвиборчу метушню, то поляки чітко усвідомлюють, що відбувається в нашій країні. Тому вони не будуть жодним чином обмежувати українців. Скоріш за все, що ті, хто не працюють у Польщі та не сплачують податків, рано чи пізно не будуть отримувати соціальну допомогу.
Читайте також: Дії Польщі, Угорщини та Словаччини — це «бунт на кораблі»: Іван Ус про заборону експорту українського зерна
Про роль українців у демографічній кризі Європи
Василь Воскобойник: Кількість людей, які отримали статус тимчасового захисту у Польщі, за останні пів року скоротилася майже на 400 тисяч. Люди або повертаються додому, або ж виїздять до Німеччини. Там українців з тимчасовим статусом стало більше на 200 тисяч осіб.
В Європі відбувається демографічна криза. Є значна нестача робочих рук. І єдине розв’язання цієї проблеми – залучення трудових мігрантів. Українці за кордоном продемонстрували не тільки бажання отримувати якісь пільги від держави, а й прагнення створювати свої бізнеси. Тільки в Польщі наші громадяни заснували майже 30 тисяч маленьких підприємств (стільки фізичних осіб-підприємців зареєстрували українці). Загальна кількість людей з вищої освітою сягає майже 70%. Тобто це ті, хто хочуть щось змінювати у своєму житті, а не просто сидіти на шиї у держави. Тому в Європі тепер конкурують за українців, і далі це буде тільки посилюватись.
Читайте також: Чому загострились польсько-українські стосунки? Пояснює Юрій Панченко
Польська влада просить залучення коштів у Європи для допомоги українцям. Чи дійсно це так необхідно?
Василь Воскобойник: Кожен держслужбовець намагається рахувати кошти, які країна залучає та витрачає. За оцінками самих поляків, майже 70% дорослого населення, яке заїхало до країни вже працює. Тобто вони сплачують податки в місцеві фонди соціального страхування. З яких громадяни Польщі отримують виплати на своїх дітей. В країні існує програма щомісячної компенсації – 500 злотих на одну дитину, а з вересня стане 700 злотих.
Українці дійсно заробляють кошти та сплачують податки. За даними Польського фонду соцстрахування, 749 тисяч українців в цьому році є платниками соціального внеску. Ці кошти, зокрема, йдуть і на підтримку наших громадян. Дуже неприємно, що в намаганні отримати додаткові кошти від євроспільноти, Польща намагається якимось чином приплітати ще нас туди. До них приїжджають же не лише українці. Інші мігранти отримують теж допомогу від країни.
Хто повернеться в Україну?
Василь Воскобойник: Досвід війни в колишній Югославії свідчить, що 70% тих, хто виїхав за межі своєї Батьківщини, не повернулися. У нас таких буде 50%. Ними стануть жінки, чиї діти навчаються і почувають себе комфортно в школах. Вони, скоріше за все, там залишаться. Не приїдуть також бізнесмени та ті, хто зможе соціалізуватись та вивчити мови.
Повернуться люди, які не зможуть себе реалізувати за кордоном, або ж бачитимуть цікавіше майбутнє в Україні. Після перемоги матимемо шанс зробити дуже серйозний крок вперед. Якщо зміни в державі підкріплюватимуться діями нашої влади, тоді до країни приїжджатимуть.
Читайте також: Тема допомоги Україні буде винесена як окремий кейс, який буде знаходитись у відомстві Пентагону — політологиня
Польща, ймовірно, скоротить фінансову допомогу українським біженцям, які втекли від збройної агресії РФ. Про це 19 вересня заявив речник польського уряду Пьотр Мюллер.
Напередодні Європейська комісія запропонувала продовжити тимчасовий захист для українців, які втекли від агресії Росії, з 4 березня 2024 року до 3 березня 2025 року. ЄС активував Директиву про тимчасовий захист 4 березня 2022 року за одностайним рішенням держав-членів, і її було автоматично продовжено на один рік.
Нагадаємо, Україна звернулась до СОТ з проханням про консультації через агроембарго країн ЄС та готова запровадити заборону на імпорт деяких товарів із Польщі, Словаччини та Угорщини.
Раніше Польща заборонила ввезення української сільгосппродукції після 15 вересня в односторонньому порядку, незалежно від рішення Єврокомісії щодо заборони ввезення зерна до п’яти країн ЄС.
15 вересня закінчився термін дії заборони ЄС на експорт українського зерна до країн-учасниць, які межують з Україною.
Раніше міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявив про те, що його країна, а також Словаччина, Болгарія, Румунія та Угорщина підтримують продовження заборони на імпорт українського зерна до кінця 2023 року.
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS