Юрій Федоренко: Один Mavic на інтенсивних напрямках «живе» не більше, ніж тиждень-півтора

Гість — командир роти ударних безпілотників «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади імені отамана Сірка Юрій Федоренко.

Про тактику застосування БПЛА в українській армії

Юрій Федоренко: Тактика застосування безпілотників в українській армії абсолютно відрізняється від того, як воюють дронами, наприклад, США. При цьому ми говоримо і про ті БПЛА, які перебувають на озброєні чи допущені до експлуатації в Силах оборони, так і про коптери цивільного призначення. Україна в цьому напрямку зробила прорив у боротьбі проти російського окупанта.

• Тому треба сказати чесно: саме такий формат, організація роботи роти ударних безпілотних авіаційних комплексів, — це перший світовий досвід, реалізований в Україні.

Як напрямок БПЛА розвивався в Україні

Юрій Федоренко: Після того, як чинний Головнокомандувач став на посаду, він визначив напрямок безпілотної авіації як один з пріоритетів. Але до початку повномасштабної війни Росії проти України, на жаль, не вдалося ні збудувати розширену інфраструктуру навчальних центрів, які мали б готувати операторів безпілотних авіаційних систем, ні поставити на виготовлення та допустити до експлуатації засоби розвідувальних й ударних БПЛА. Це все довелося робити під час повномасштабної війни.

Завдяки завзятості української нації, її підтримці, завдяки підтримці й пріоритезації напрямку дронів Головнокомандувачем і рештою посадовців вдалося досягти суттєвих результатів. 

• Нині ми бачимо всю лінію фронту в денний і нічний час в режимі онлайн завдяки безпілотним літальним апаратам різного типу дії. Це і ті, що перебувають на озброєні, і коптери цивільного призначення. Зокрема мова про ті, які у всіх на слуху: DJI Mavic 3, DJI Mavic 3T.

Також вдалося наситити Сили оборони значною кількістю ударних засобів. Є розробки, аналогів яким у світі немає. До прикладу, нічний бомбер, який противник називає «Баба Яга». Ці дрони вже більше, напевно, 9 місяців ефективно застосовують на лінії фронту, і є сотні одиниць знищеної техніки противника. Тому напрямок БПЛА залишається одним з пріоритетних для Сил оборони, він розвивається достатньо стрімко.

Читайте також: «Зібрали 43 000 грн на дрони»: військовий і музикант Роман Гаман про концерт «Роялькіт»

Скільки безпілотників треба для потреб фронту

Юрій Федоренко: Якщо ми кажемо, наприклад, про розвідувальні коптери, які перебувають на озброєні, типу «Лелека-100», то їх треба на один екіпаж в місяць не менше трьох-чотирьох одиниць. Тоді є системна, безперебійна робота: ми коригуємо й вогонь артилерії, й ударні засоби БПЛА.

Якщо казати про Mavic 3 чи Mavic 3T, коптер цивільного призначення розвідувального типу дії, то один розрахунок повинен мати не менше двох дронів Mavic. Один Mavic на інтенсивних напрямках живе не більше, ніж тиждень-півтора. Відповідно, на один розрахунок в місяць, в середньому, має бути не менше 8-12 Mavic 3. Тоді можна забезпечити безперебійну системну роботу.

• Якщо казати про FPV-дрони-камікадзе, які летять в одну сторону з боєприпасом і завдають суттєвих збитків противнику і його живій силі, то таких треба 20 в день — це 10 тисяч доларів. Це мінімум.

Але ці коптери в кількості 20 штук можуть спалити техніки на мільйони доларів. Сьогодні підрозділ, який я маю за честь очолювати, зміг ефективно спалити «Град», САУ «Тюльпан», КАМАЗ, який за собою волік причіпну гармату. Також пошкодили ЗРК «Стріла», який націлений на те, щоб збивати наші безпілотники. На жаль, його не вдалося знищити повною мірою, але після враження комплекс покинув вогневу позицію. Тобто в нас з’явився коридор для прольоту. І це я кажу за роботу одного невеликого підрозділу в Силах оборони. Таких підрозділів стає все більше, інтенсивність роботи теж нарощують.

Читайте також: Дрони швидко витрачаються, і їх потрібно дуже багато — голова Авдіївської МВА

Хто забезпечує фронт безпілотниками

Юрій Федоренко: Держава масштабує виробництво тих зразків безпілотників, які є вдалими. Деяких позицій стало набагато більше. Наприклад, нічні бомбери я повністю отримую від держави. Ще пів року тому все було зовсім по-іншому: 20% віддавала держава, 80% ми знаходили самостійно.

Але інші засоби, наприклад, FPV-дрони, Mavic і багато іншого, надходять в підрозділ коштом волонтерських організацій, фондів і кожного українця.

Про підготовку операторів БПЛА

Юрій Федоренко: Війна – це динамічна річ. Під час виконання бойових завдань, на жаль, є травмування, на жаль, є втрати, і це не секрет. Відповідно, щоб мати пілотів безпілотних систем для закриття потреб фронту, всередині нашої держави має працювати розгуджена мережа навчальних центрів. На поточний момент цю інфраструктуру також достатньо швидко розбудовують. 

Готують абсолютно різних операторів на різні модифікації безпілотних авіаційних систем. Після навчання їх направляють в бойові підрозділи. Там, де командир підрозділу з розумінням ставиться до справи, виконує задання (а в нас переважна більшість таких підрозділів в Україні на поточний момент), навчених людей направляються до бойових розрахунків. Там вони переймають досвід саме в бойовій роботі, бо навчання суттєво від цього відрізняється. Після того, як нові оператори здатні самостійно виконувати бойові завдання, вони отримують необхідну техніку і починають працювати проти ворогів.

Дрони та штучний інтелект

Юрій Федоренко: Дрони зі штучним інтелектом точно є. Їх застосовують певні підрозділи. Але, не зважаючи на те, чи є штучний інтелект в БПЛА, чи апаратом керує безпосередньо оператор, успішність виконання задач залежить від підготовки місії. Тобто командири, які планують операцію, мають бути глибоко в матеріалі й повинні бути обізнаними в тому, де знаходиться противник, як він переміщується, де є вогневі позиції. Вже після вдалого планування йде реалізація, яка в будь-якому випадку, зі штучним інтелектом чи без, буде залежати від виконавців.

• Тому операторів під потенційний штучний інтелект потрібно готувати мотивовано. Бо для того, щоб правильно запустити безпілотний літальний апарат у визначеному місці у визначений час, також потрібні спеціальні знання.

Олег Климчук: А чи потрібна технічна освіта для тих, хто хоче опанувати керування дронами?

Юрій Федоренко: Не завжди люди з технічною професією здатні стати операторами БПЛА. Це все залежить від особистих характеристик людей. Якщо людина здатна сприймати інформацію швидко, має високий рівень мотивації, то, попри її освіту, вона зможе надійно опанувати той чи інший засіб БПЛА й успішно виконувати на ньому завдання.

Читайте також: Юрій Федоренко: 50-60% дронів для Сил оборони купували благодійні організації й приватні особи

Нагадаємо, чимало безпілотників після того, як їх придбали цивільні, доводиться потім дуже допрацьовувати. Тому українські військові просять самостійно не купувати дрони, а краще допомагати тому чи іншому підрозділу.

Відомо, що багато військових експертів називають цю війну «війною дронів» через активне їх використання як українськими військовими, так і окупантами. Дрони швидко витрачаються і їх потрібно чимало.

 90% БПЛА, куплених в рамках проєкту «Армія дронів», виготовлені в Україні. Про це в ефірі Громадського радіо розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Також відомо, що у рамках згаданого проєкту станом на кінець червня 2023 року навчили 10 тисяч операторів БПЛА.

Кабінет міністрів цього року виділив 40 мільярдів гривень на інвестування у виробництво безпілотників. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на форумі, присвяченому річниці проєкту «Армія дронів». За його словами, сьогодні це понад 40 компаній, які мають контракти з державою, а виробництво БПЛА зросло в десятки разів.

Як повідомляло у липні цьогоріч ГР, в Україні почалося будівництво заводу з виробництва ударних безпілотників Bayraktar турецької компанії Baykar.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі