facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Зібрати все минуле в купу і повісити на мене саме зараз, коли заходять десятки машин озброєння для нашої армії. Для чого?»: Олександр Лієв про звинувачення на свою адресу

Про скандал навколо тимчасового виконувача обов’язків керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександра Лієва.

«Зібрати все минуле в купу і повісити на мене саме зараз, коли заходять десятки машин озброєння для нашої армії. Для чого?»: Олександр Лієв про звинувачення на свою адресу
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гість — Олександр Лієв, т.в.о. керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони.


Олександр Лієв: Я чиновник одного з десятків департаментів Міністерства оборони. Робота цього департаменту досить копітка. Не політична, скажімо так, а саме технічна. І, напевно, все це відбувається навколо не моєї персони, і не саме цього департаменту, а чогось більшого, в чому я важко орієнтуюся, в усіх цих перипетіях. Тому так, я написав заяву саме для того, щоб ніяким чином не шкодити наразі міністру оборони, бо він проводить надважливі переговори по життєво важливих темах для нашої країни. І саме в цей момент хтось уже раз десятий знайшов добірку, яка гуляє давно інтернетом. Її за гроші колись зібрали технологи пана Деркача, який є власником каналу «Ера». А я колись працював на «Суспільному» мовленні й цей канал прибирав з мовлення, який як «п’явка» там сидів. Тому він воював зі мною.

Це нормально, щоб журналісти цим цікавились. Інша справа — коли і як цим цікавляться журналісти. Що зробило Громадське радіо? Набрало і запитало. Що зробив пан Шабунін? Якби він запитав, я б відповів. Усі «факти», які він назбирав, чи висловив у своєму пості, зовсім нещодавно, 2 місяці тому, були у вигляді депутатського запиту, направлені міністру оборони. Я писав офіційну доповідь щодо цих фактів, і попросив, щоби мене у зв’язку з цим перевірили на поліграфі. Бо я ж маю доступ до державної таємниці. Я займаюся озброєнням і військовою технікою. Зараз кожна моя хвилина пов’язана із постачанням озброєння. І мені, звичайно, не можна просто вірити тут на слово, тому я попросив про це міністра.

Міністр звернувся до СБУ, і попросив, щоб СБУ організувало процедуру «поліграф». У нас у міністерстві є свій кабінет-поліграф, але зробили це саме в СБУ. На вулиці Володимирській в кабінеті психологічних експертиз я пройшов процедуру в 4,5 години саме по всіх цих питаннях. Після цього підстав вважати мене не відвертим ніяких не залишилось.

Блокпости в Криму

Олександр Лієв: У 2006 році я належав до партії НДПУ. Якщо хтось пам’ятає цю партію, пригадають, що вона була проросійською. Окрім того, в Криму цю партію очолював пан Куніцин. Він — мер міста на півночі Криму, де був піднятий перший український прапор. Найпроукраїнське місто в Криму. Потім він був прем’єр-міністром Криму. Саме тоді ця партія проводила передвиборчі заходи. Суть всієї історії полягала в тому, що якійсь місцеві політичні сили між собою розхитувати тему маяків. Це була з одного боку російська громада Криму та партія «Русский блок», з іншого — праві українські партії, які приїхали в Крим задля передвиборчої компанії. Ці враждуючі між собою сили влаштовували заходи до виборів. Тоді партія НДПУ влаштовувала блок-пости між ними, щоб їх сутички не призвели до загострення ситуації на півострові. Блокпост стояв між двома політичними місцевими організаціями, які брали участь у місцевих виборах.

  • Якщо не знати цього контексту, можна написати будь-що.

Слухайте також: «Господарем у Криму є Україна» — голова Кримськотатарського ресурсного центру


Орден Святої Анни

Олександр Лієв: Я тоді був міністром курортів в туризму АР Крим і займався залученням туристів. Ми відкрили представництво у Лондоні. Там ми презентували маршрути Кримом. Один із наших маршрутів сподобався представнику іспанської організації. Через пів року пані Марія, представниця цієї організації, приїхала в Крим. І тоді вони вручили мені цей «орден». Він не є державною нагородою. Це просто так. Вони самі його вигадали. А подали цей факт як хтозна-що.

2014 рік

Олександр Лієв: Перше захоплення будівель в Сімферополі. Уряд Криму відправили у відставку. Мене в тому числі. Але на мою посаду нікого не призначили. Представники, які прийшли тоді до влади, пропонували мені залишитися міністром курортів і туризму. Я не дав згоди.

Перші дні я не розумів, що відбувається. З’явилася інформація про «референдум» із питання про розширення повноважень питання Криму. У складі України. Уявити в ті дні, що країна, яка з нами колись була «братською», буде робити те, за що зараз заслуговує смерті, я не міг. Ніхто тоді не міг цього уявити.

Так от, коли з’явилася інформація про розширення повноважень, я сказав, що це (розширення повноважень) дуже важлива річ. Я, як кримчанин, хотів, щоб у нас було більше повноважень.

  • Тільки у складі України. І тоді я це підкреслив.

В повному інтерв’ю це є. Але ж комусь завжди потрібен хайп. Вони цей мій коментар вирізали. Наступного дня було оголошено, що буде референдум про приєднання до Росії. Наступного дня я сказав, що це маячня й робити цього не можна. Бо це нелегітимно та приступно. За ці слова мене проголосили персоною нон грата. Того ж дня я зібрав речі й поїхав із Криму. Мені заборонено туди повертатися і просто в’їжджати. Весь цей час я там не був. Якщо я підтримував референдум і приєднання до Росії, то чого сєпари мене визнали такою персоною?

«Ментально руський»?

Олександр Лієв: Колись я любив в тому числі й «русскую» культуру. На жаль, все що сталося, дійсно свідчить про те, що «русская» культура привела до фашизму. Кримчани дуже чітко розрізняли три різних поняття: «русское», «российское» та «советское». Ми відрізніли «русское» от «российского». «Российское» — це буряти, чеченці, Путін. А «русское» — це можуть бути громадяни України. Так ми вважали у 2014 році. Зараз, звичайно, все не так.

Зібрати все це в купу і повісити на мене саме зараз, коли заходять десятки машин із мінами та снарядами для нашої артилерії — для чого? Чому саме зараз треба заважати міністру оборони проводити переговори? В той час, коли всі ці питання вже були офіційно зняті при офіційних перевірках. Щось тут не так.

З 2014 року я в Києві. 4 рази проходив перевірки для допуску до державної таємниці. Двічі проходив поліграф. 24 лютого зі зброєю в руках захищав Київ. Все це про мою позицію. А те, що зібрали зараз на мене — це не про позицію, а про обставини, які хтось хоче з’єднати проти мене.


Читайте також: Лієв знає все про зброю, яка є в нашій країні — Шабунін про новий скандал в Міноборони


Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Найчастіше з-поміж ЗМІ в Україні закриваються телеканали — медіаекспертка

Найчастіше з-поміж ЗМІ в Україні закриваються телеканали — медіаекспертка

«Були побоювання, що гра не побачить світ»: S.T.A.L.K.E.R. 2 виходить у реліз

«Були побоювання, що гра не побачить світ»: S.T.A.L.K.E.R. 2 виходить у реліз