facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Зібрати все минуле в купу і повісити на мене саме зараз, коли заходять десятки машин озброєння для нашої армії. Для чого?»: Олександр Лієв про звинувачення на свою адресу

Про скандал навколо тимчасового виконувача обов’язків керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександра Лієва.

«Зібрати все минуле в купу і повісити на мене саме зараз, коли заходять десятки машин озброєння для нашої армії. Для чого?»: Олександр Лієв про звинувачення на свою адресу
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гість — Олександр Лієв, т.в.о. керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони.


Олександр Лієв: Я чиновник одного з десятків департаментів Міністерства оборони. Робота цього департаменту досить копітка. Не політична, скажімо так, а саме технічна. І, напевно, все це відбувається навколо не моєї персони, і не саме цього департаменту, а чогось більшого, в чому я важко орієнтуюся, в усіх цих перипетіях. Тому так, я написав заяву саме для того, щоб ніяким чином не шкодити наразі міністру оборони, бо він проводить надважливі переговори по життєво важливих темах для нашої країни. І саме в цей момент хтось уже раз десятий знайшов добірку, яка гуляє давно інтернетом. Її за гроші колись зібрали технологи пана Деркача, який є власником каналу «Ера». А я колись працював на «Суспільному» мовленні й цей канал прибирав з мовлення, який як «п’явка» там сидів. Тому він воював зі мною.

Це нормально, щоб журналісти цим цікавились. Інша справа — коли і як цим цікавляться журналісти. Що зробило Громадське радіо? Набрало і запитало. Що зробив пан Шабунін? Якби він запитав, я б відповів. Усі «факти», які він назбирав, чи висловив у своєму пості, зовсім нещодавно, 2 місяці тому, були у вигляді депутатського запиту, направлені міністру оборони. Я писав офіційну доповідь щодо цих фактів, і попросив, щоби мене у зв’язку з цим перевірили на поліграфі. Бо я ж маю доступ до державної таємниці. Я займаюся озброєнням і військовою технікою. Зараз кожна моя хвилина пов’язана із постачанням озброєння. І мені, звичайно, не можна просто вірити тут на слово, тому я попросив про це міністра.

Міністр звернувся до СБУ, і попросив, щоб СБУ організувало процедуру «поліграф». У нас у міністерстві є свій кабінет-поліграф, але зробили це саме в СБУ. На вулиці Володимирській в кабінеті психологічних експертиз я пройшов процедуру в 4,5 години саме по всіх цих питаннях. Після цього підстав вважати мене не відвертим ніяких не залишилось.

Блокпости в Криму

Олександр Лієв: У 2006 році я належав до партії НДПУ. Якщо хтось пам’ятає цю партію, пригадають, що вона була проросійською. Окрім того, в Криму цю партію очолював пан Куніцин. Він — мер міста на півночі Криму, де був піднятий перший український прапор. Найпроукраїнське місто в Криму. Потім він був прем’єр-міністром Криму. Саме тоді ця партія проводила передвиборчі заходи. Суть всієї історії полягала в тому, що якійсь місцеві політичні сили між собою розхитувати тему маяків. Це була з одного боку російська громада Криму та партія «Русский блок», з іншого — праві українські партії, які приїхали в Крим задля передвиборчої компанії. Ці враждуючі між собою сили влаштовували заходи до виборів. Тоді партія НДПУ влаштовувала блок-пости між ними, щоб їх сутички не призвели до загострення ситуації на півострові. Блокпост стояв між двома політичними місцевими організаціями, які брали участь у місцевих виборах.

  • Якщо не знати цього контексту, можна написати будь-що.

Слухайте також: «Господарем у Криму є Україна» — голова Кримськотатарського ресурсного центру


Орден Святої Анни

Олександр Лієв: Я тоді був міністром курортів в туризму АР Крим і займався залученням туристів. Ми відкрили представництво у Лондоні. Там ми презентували маршрути Кримом. Один із наших маршрутів сподобався представнику іспанської організації. Через пів року пані Марія, представниця цієї організації, приїхала в Крим. І тоді вони вручили мені цей «орден». Він не є державною нагородою. Це просто так. Вони самі його вигадали. А подали цей факт як хтозна-що.

2014 рік

Олександр Лієв: Перше захоплення будівель в Сімферополі. Уряд Криму відправили у відставку. Мене в тому числі. Але на мою посаду нікого не призначили. Представники, які прийшли тоді до влади, пропонували мені залишитися міністром курортів і туризму. Я не дав згоди.

Перші дні я не розумів, що відбувається. З’явилася інформація про «референдум» із питання про розширення повноважень питання Криму. У складі України. Уявити в ті дні, що країна, яка з нами колись була «братською», буде робити те, за що зараз заслуговує смерті, я не міг. Ніхто тоді не міг цього уявити.

Так от, коли з’явилася інформація про розширення повноважень, я сказав, що це (розширення повноважень) дуже важлива річ. Я, як кримчанин, хотів, щоб у нас було більше повноважень.

  • Тільки у складі України. І тоді я це підкреслив.

В повному інтерв’ю це є. Але ж комусь завжди потрібен хайп. Вони цей мій коментар вирізали. Наступного дня було оголошено, що буде референдум про приєднання до Росії. Наступного дня я сказав, що це маячня й робити цього не можна. Бо це нелегітимно та приступно. За ці слова мене проголосили персоною нон грата. Того ж дня я зібрав речі й поїхав із Криму. Мені заборонено туди повертатися і просто в’їжджати. Весь цей час я там не був. Якщо я підтримував референдум і приєднання до Росії, то чого сєпари мене визнали такою персоною?

«Ментально руський»?

Олександр Лієв: Колись я любив в тому числі й «русскую» культуру. На жаль, все що сталося, дійсно свідчить про те, що «русская» культура привела до фашизму. Кримчани дуже чітко розрізняли три різних поняття: «русское», «российское» та «советское». Ми відрізніли «русское» от «российского». «Российское» — це буряти, чеченці, Путін. А «русское» — це можуть бути громадяни України. Так ми вважали у 2014 році. Зараз, звичайно, все не так.

Зібрати все це в купу і повісити на мене саме зараз, коли заходять десятки машин із мінами та снарядами для нашої артилерії — для чого? Чому саме зараз треба заважати міністру оборони проводити переговори? В той час, коли всі ці питання вже були офіційно зняті при офіційних перевірках. Щось тут не так.

З 2014 року я в Києві. 4 рази проходив перевірки для допуску до державної таємниці. Двічі проходив поліграф. 24 лютого зі зброєю в руках захищав Київ. Все це про мою позицію. А те, що зібрали зараз на мене — це не про позицію, а про обставини, які хтось хоче з’єднати проти мене.


Читайте також: Лієв знає все про зброю, яка є в нашій країні — Шабунін про новий скандал в Міноборони


Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Скільки об’єктів культурної спадщини України знищила РФ, та як їх захистити

Скільки об’єктів культурної спадщини України знищила РФ, та як їх захистити

«Кожна книжка знайде свого читача»: на Громадському радіо відновлюється проєкт «Книжкова полиця» з Тетяною Курмановою 

«Кожна книжка знайде свого читача»: на Громадському радіо відновлюється проєкт «Книжкова полиця» з Тетяною Курмановою 

Дати відкоша мовним «злочинам»: чому з частиною топ- не можна поєднувати числівники

Дати відкоша мовним «злочинам»: чому з частиною топ- не можна поєднувати числівники