Звичайній людині буде важко організувати механізм компенсації за пошкоджене житло — Сергій Тарута

Про закон

Олена Новікова: Президент підписав закон про виплати компенсацій громадянам, які відремонтували зруйноване житло власним коштом. Розкажіть деталі.

Сергій Тарута: У Верховній Раді закон прийняли 5 жовтня, а 27 жовтня його підписав президент. Його дія розпочнеться 1 січня 2024 року. Які були передумови? Був базовий закон про компенсацію, який прийняли 23 лютого 2023 року, щодо повернення коштів за пошкоджене житло в межах електронної публічної послуги єВідновлення. Потім Кабмін видав постанову щодо порядку надання компенсації. Новий закон має доповнення. Люди можуть в електронній формі формувати заявки на відшкодування збитків, але для цього потрібні акти.

Ще за старим законом кошти отримали майже 19 тисяч сімей. Кабмін виплатив близько півтора мільярда гривень. Найбільше звернень було в Харківській, Миколаївській та Київській областях. Зараз закон передбачає, що середня сума компенсації може бути до 2 мільйонів гривень. Однак повернення грошей за ремонт пошкодженого житла передбачене лише на підконтрольній території України.

Слухайте також: Як будуть відновлюватися громади, що постраждали від війни?

Про механізми компенсації

Олена Новікова: З першого січня набирає чинності закон. Що люди мають робити, якщо вони хочуть взяти участь у цій програмі?

Сергій Тарута: Треба розуміти, що звичайній людині дуже важко буде організувати механізм компенсації. Потрібно, щоб в рамках територіальних громад створили спеціальні команди, які б допомагали б їм це робити. Не в кожного сьогодні є телефон та інтернет. Необхідна допомога місцевої влади для правильної організації й швидкого компенсування. Безумовно, що у держави грошей на все не вистачає і влада звертається до міжнародних партнерів. Маю велику надію, що можна буде залучати заарештовані кошти, а в майбутньому Україна матиме контрибуцію від Росії.

Головною проблемою для людей є те, що вони мають довести витрати, які понесли для відновлення. Ці документи потрібно подавати в електронній формі. Люди ж часто ремонтують житло, не дивлячись на ці папери. Не всі можуть підтвердити витрати чеками із магазинів. Ми ж розуміємо, що руйнація будинку є великою трагедією, і в цей момент вся бюрократія відходить на задній план. Водночас вона може стати значною перешкодою для компенсації.

Читайте також: Повоєнна відбудова України обійдеться в €500-600 мільярдів — Світовий банк

Про проблеми

Олена Новікова: Тобто людина, яка відремонтувала пошкоджене житло, мала якимось чином назбирати в окрему теку чеки. Інакше ніяк виходить?

Сергій Тарута: Ми намагалися в рамках нашого комітету зробити процес більш справедливим, але, на жаль, не вдалося. Все ж таки треба зробити іще доповнення до цього механізму, щоб комісія могла зробити аудит на матеріали, на які немає документів.

Вочевидь, що люди інколи перебувають у такому стані, що в останню чергу думають про чеки. Тому потрібно створити комісії, які могли б через певний аудит підтвердити кошторис. Це дуже складно, бо є корупційний ризик. Завжди знайдуться ті, хто намагатиметься несправедливим шляхом отримати гроші. Ми будемо вдосконалювати законодавство після зворотного зв’язку.

Читайте також: Ми знайдемо, як правильно використати $300 млрд арештованих російських активів — Владислав Рашкован

У березні президент підписав закон про компенсацію за зруйноване війною житло. Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування Олена Шуляк розповідала в етері Громадського радіо, що через «Дію» люди подали 355 тисяч. Вони стосуються 24 млн квадратних метрів зруйнованого чи пошкодженого житла.

Адвокат Артем Крикун-Труш пояснював алгоритм подачі заявок для компенсації за зруйноване житло внаслідок бойових дій. Часових обмежень подання заявок нема. 

Нагадаємо, Інститут аналітики та адвокації проаналізував досвід 18 країн, які свого часу (упродовж останніх 70 років) переживали або дуже серйозні природні катаклізми, або наслідки воєнних конфліктів та воєн. Яким був досвід відновлення різних країн після значних потрясінь і чи може щось з цього досвіду бути корисним для України — про це говорили у подкасті «Що з економікою?».

Збитки українського бізнесу через війну становлять 13 мільярдів доларів — про це йдеться у дослідженні Київської школи економіки (KSE). Зокрема з них 9 мільярдів доларів — частка збитків великих та середніх підприємств.  Загальні непрямі втрати сягають $33,1 млрд. А необхідна сума для відновлення підприємств — $24,9 млрд. Переважна кількість зруйнованих та пошкоджених підприємств сконцентрована у шести областях — Київській та Донецькій, Запорізькій, Харківській, Луганській та Миколаївській.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі