Наталія Бурмістрова: 50% українців вважають зарплату найважливішим для себе аспектом при виборі місця роботи. У здорових, нормальних умовах, за нетравмованого ставлення до грошей людина йде на роботу саме за грошима. Решта потреб у прийнятті, визнанні людина може задовольнити у сім’ї, з друзями. Не всі люди усвідомлюють, що йдуть на роботу за задоволенням потреби у визнанні, прийнятті. Тоді гроші стають на другий план і людина згодна на те, щоб брати за роботу не грошима, а визнанням. Це проблема, бо тоді людина вкладає дуже багато енергії у виконання своїх робочих задач, їй можна платити дуже мало, бо вона прийшла за визнанням.
Наталія Бурмістрова: Формат стосунків із грошима передається від батьків до дитини, як і інші стосунки — ставлення до світу, обставин, людей. Сімейні сценарії будуть дуже важкими. Якщо, наприклад в сім’ї є важкі історії про розкуркулення, то в людини формується сценарій, що за гроші можуть вбити. Тоді в такої людини дуже важко складається з грошима, важко заробляти, бо є підсвідомий страх. Дуже популярна установка, що потрібно дуже багато працювати, щоб заробляти. Також існує установка, що якщо хтось заробляє, то він абсолютно точно зробив це нечесним шляхом.
Наталія Бурмістрова: Ідея про прилаштування на роботу — це трохи про недооцінювання себе, своїх професійних якостей, досвіду, експертизи, про те, що я як фахівець можу створити якийсь продукт, який має певну цінність кінцевого отримувача. Якщо я не бачу цінності цього продукту чи послуги, знецінюю себе, то інша людина теж не буде бачити цієї цінності, бо цінністю заряджаю цей продукт я. Умовно, якщо я офіс-менеджер, то мій продукт — логістика офісу.
Наталія Бурмістрова: Можна спиратись на якісь загальновідомі речі, наприклад середню зарплату на ринку праці на продукт чи послугу. Якщо я можу продати свій продукт чи послугу за 200,300, 1000, 200 тисяч доларів, то я буду це продавати за такі кошти. Якщо я знайду покупця на свою послугу, який буде платити мені 300 доларів за годину, я буду це робити й продавати. Працедавці теж мають певні межі оплати праці. Можна піти туди, де роботодавець може платити мені 100 гривень за годину, але є інші роботодавці, так платять не всі. Все залежить від того, наскільки цінними є продукт або послуга, яку я можу надавати, який рівень болю я можу вирішувати для свого роботодавця. Відповідно, якщо я хочу підвищувати свою зарплату, мені треба подивитись, чи не занижую я свою вартість і подумати про те, чим я зможу підвищити свою вартість, кваліфікацію.
Наталія Бурмістрова: Я радила б переглянути свою експертизу — написати собі список, з якими компетенціями ти прийшов на роботу і що є зараз, що саме я роблю для того, щоб компанія заробляла більше грошей з моєю допомогою. Потрібно робити акцент на тому, що ваша праця приносить компанії гроші. Адекватний керівник завжди піде на зустріч і буде цінувати такого працівника, а відповідно — підвищувати зарплату. Якщо ж зарплату не підвищать, то це напевно не адекватний керівник, який не розуміє своєї вигоди. Тоді питання для вас, навіщо ви працюєте поряд з неадекватним керівником, можливо є сенс подивитися навколо і знайти іншу компанію.
Класна ідея — підготувати собі план Б як діяти, якщо відмовляться підвищити зарплату. Можна почати переговори з роботодавцем про перспективи, але потрібно бути готовим і попрощатись з працедавцем. Якщо я знаю, що мені потрібно для щастя 20, 120 або 220 тисяч гривень, то я мушу зробити все, щоб привести себе до того щастя і придумати плани, алгоритми.
Наталія Бурмістрова: Сором — дуже соціальне почуття. Воно виникає в людей у присутності інших людей, коли поряд є якась фігура, яка соромить. Якщо мене ніхто не засуджує, то сорому і не виникне. Відчуття сорому за гроші закладається нашими батьками, коли батько або мати соромлять дитину за якісь речі, пов’язані з грошима. Нормальний сором — коли ви зробили щось погане і вам за це соромно, а цей сором — токсичний. Це привід звернутись до психолога, щоб розібратись. Нам легше говорити про секс, ніж про гроші. Дуже багато шарів установок, почуттів, через які потрібно проходити, щоб побудувати нормальні стосунки з грошима, адекватні, які будуть приносити задоволення.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS