Гість — психотерапевт, автор книги «Для стосунків потрібні двоє» Володимир Станчишин.
Володимир Станчишин: Кожна пара має свої особливості — безумовно. Також багато пар мають схожі проблеми. Це полягає в тому, що те, як ми себе поводимо, не завжди означає те, як ми відчуваємо. Налагодити комунікацію — дуже часто є завданням психотерапевта.
Коли ми з’їжджаємося, трапляється перша криза. Бо по своїй хаті «ходить якась чувіха, або чувак», і вони розставляють тарілки по-своєму, і книжки ставлять не «там, де вони були до цього». Народження дитини — буде великою кризою. Один з партнерів лишається вдома, а інший — ходить на роботу. З’являється більше тривоги у партнера, який ходить на роботу, і більше втоми та екзистенційної кризи в партнера, який вдома.
Для того, щоб відбувалися стосунки, потрібно щонайменше двоє людей. Які визначають, що «я хочу мати з тобою стосунки». Якщо цього немає, то навіть, коли ви приходите в терапію, і кажете: «Я не хочу мати стосунку з цією людиною», то я кажу: «Окей. Не можна змусити когось хотіти мати стосунок».
Багатоповерхові сім’ї — дуже поширені в Україні, бо «квартирне питання». У психотерапії ми кажемо, що немає багатоповерхових сімей. Що є просто сім’я, вона має чітке визначення, зазвичай (може бути не тільки так, але традиційна): чоловік, жінка, дитина-1,2, n. Але наша мама, тато, сестра, не є нашою сім’єю з того моменту, як ми одружуємося. Вони є нашою близькою родиною. Коли є це усвідомлення, що всі решта не можуть визначати нашого життя… Рішення ми приймаємо у сім’ї. Порад ми можемо питатися в родині.
Ми маємо ще багато наслідків тої тоталітарної системи, яка не давала шансу нам бути вразливими. Але для мене ключ до стосунків — це вразливість. Я хочу бути з дружиною вразливим. Тоді я знаю, що я в безпеці. Вразливість — це окей. Бути вразливим — добре.
Більшість сімей вчаться бути рівноправними. Бо рівноправ’я було багато років забрано. Я думаю, після цього ми будемо вчитися бути вразливими. Вразливість дає силу відчуттям безпеки.
У стосунках, де є конкуренція, де є доведення, один з партнерів — нещасний. Перша умова безпечних стосунків — безумовна любов. Я люблю тебе, тому що ти є. Це не означає, що ти можеш робити, що завгодно (мене бити, гасити цигарку об мою подушку), це нічого цього не означає. Це означає, що я люблю тебе, тому що ти є. Зі своїми слабкостями, сильними сторонами. Я вболіваю за твої сильні сторони. Мені сумно, коли слабкі сторони беруть гору над тобою. Але це ніяк не впливає на мою любов. Я не буду тебе знецінювати, не буду тобі казати: «Тільки тоді, коли…».
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS