Тетяна Трощинська
Чим небезпечні «інсайди» з Telegram-каналів?
Які особливості російської дезінформації про Україну в Telegram?
Ведучі1
Гості1
Щоразу, як ми думаємо, що якийсь особливо мудрий інсайдер поділився з нами особливо мудрими інсайдами на анонімному Telegram-каналі у нас є загроза, що звідти вилізуть вуха, наприклад, російського пропагандиста Соловйова. Але Telegram в Україні все одно популярний як джерело новин. Чому та що змінилося з початком повномасштабної війни?
Пояснює Олександра Цехановська — голова групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру.
Олександра Цехановська: Якщо ми говоримо про популярність Telegram-каналів як джерела новин, відзначу таке:
- Telegram ніколи не був в Україні найпопулярнішим месенджером;
- Telegram до 24 лютого використовували для читання новин;
- з 24 лютого бачимо зростання популярності Telegram у 8 разів.
Коли ми нині живемо в умовах постійного стресу, коли хвилюємося за близьких, друзів, за себе, потрібно мати швидкий доступ до інформації. Часто у людей нема вибору. Йдеться про тих, хто був вимушений залишитися на окупованих територіях, де доступ до українських медіа максимально обмежений. Telegram стає для них єдиним місцем, де можна прочитати новини. Окупанти знають про це. Вони можуть використовувати цей звужений інформпростір для дезінформації.
Telegram зручний для координації. Там зручні чати, є групи, де об’єднуються волонтери.
Читайте також: Таємниці, чутки та сакральна атмосфера — феномен фейкових Viber і Telegram-каналів
Які особливості російської дезінформації про Україну в Telegram?
Олександра Цехановська: Російська дезінформація системна й адаптивна (її підлаштовують до різних обставин та каналів комунікації). Вона є більше антизахідною, ніж проросійською. Цей момент робить її більш небезпечною.
Специфіка дезінформації у Telegram
1. Після 24 лютого російські сентименти стали рідкістю. Такі Telegram-канали є. Їх легко вирізнити, вони використовують російський прапор, літери Z, V. Вони не є ефективними для людей з проукраїнською позицією, але є небезпечними для людей з тимчасово окупованих територій.
2. Претензія на експертність. Такі канали особливо небезпечні, спрямовані на широку українську аудиторію, людей, які не мають проросійських поглядів.
3. Лексика «інсайти», «кейси», «наші анонімні джерела повідомили» створює у читачів почуття ексклюзивності. Наче вони мають доступ до певної «секретної» інформації. Однак ця інформація не має спільного з тим, що відбувається насправді.
4. Підрив довіри до офіційних джерел та професійних медіа, які вони критикують та оббріхують.
5. Після 24 лютого уся ця мережа Telegram-каналів просувала риторику, спрямовану на підрив в українців та українок волі до спротиву. Ці канали несли й фізичну шкоду. Вони швидко публікували координати влучань російських снарядів. Цього не можна робити, щоб не коригувати ворожий вогонь.
6. Позбавлення України суб’єктності: «Україна є пішаком у грі Росії та США, предметом торгів». Звідси наратив, що «РФ воює тут з усім НАТО».
7. Просування наративу, що «нас обов’язково здадуть, ми не можемо ні на кого покладатися».
Читайте також: «Я тобі у Viber переслав»: дезінформація у месенджері під час війни
Який ризик несе дезінформація з Telegram-каналів?
Олександра Цехановська: Ця пропаганда місцями буває доволі прихованою і через це несе більшу загрозу, ніж Telegram-канали, заліплені російським прапором та літерами Z, V. Вона також має кілька факторів ризику, на які мають зважати усі, хто іноді заходить почитати сумнівні джерела інформації й некритично ставиться до них.
Часто це фізична загроза життю та здоров’ю людей. Йдеться про повідомлення про те, що людей збирають нібито на «евакуацію», якої насправді не було. Можемо уявити, зважаючи на тактику терору РФ, наскільки небезпечно керуватися такими повідомленнями.
Також на початку березня було кілька випадків, коли до груп Telegram з координації гуманітарної допомоги долучалися підозрілі профілі, через які відстежували, скільки гуманітарної допомоги закуповують, куди, яким маршрутом везтимуть, хто до цього залучений. Це фізичний ризик.
Роспропаганда активно просуває у Telegram-каналах ключову ідею про те, що «не все так однозначно».
Уся ця система працює як воронка. Ви починаєте з якогось каналу, який позиціюється як український і претендує на експертність. Оскільки усе це працює як мережа, ви поступово переходите на інші, абсолютно пропагандистські ресурси.
Як уберегтися від дезінформації з Telegram-каналів?
Олександра Цехановська: РНБО і Центр протидії дезінформації при ній склали на початку вторгнення список ворожих Telegram-каналів і оновили його нещодавно. Варто ним скористатися, переконатися, що ви не підписані на ці канали. Перевірити, чи не трапляються на ресурсах, які ви читаєте, репости чи покликання на них.
Не поширюйте інформацію, не перевіривши її. Користуйтеся офіційними джерелами. Стежте за лексикою, якщо ви бачите згадані у цій розмові маркери, то просто видаліть цей Telegram-ресурс.
Не знецінюймо силу російської пропаганди. Аби краще розумітися на методах інформаційної війни російської федерації слухайте спільний подкаст Громадського радіо та УКМЦ «Мислення — базова функція». Слухайте, думайте критично.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
