Я це називаю «розкласти пісню на молекули» — Катерина Заботкіна, перекладачка жестової мови Нацвідбору на Євробачення
Вони «порвали» Нацвідбір на Євробачення. Розмова з Катериною Заботкіною та Ольгою Буназів.
Уперше фінал Нацвідбору на «Євробачення» супроводжувався перекладом жестовою мовою. Розмовні студії перекладала Ольга Буназів, за адаптацію пісень відповідала Катерина Заботкіна.
Ольга Буназів
Олена Новікова: Як це, прокинутися зірками?
Ольга Буназів: Це дуже неочікувано, якщо чесно. Я взагалі не очікувала такого. Це був максимальний вибух. Головною нашою метою було показати жестовою мовою Євробачення, щоб воно стало доступним для людей із порушеннями слуху. Щоб вони зрозуміли. А те, що так станеться, я не очікувала.
Олена Новікова: Наскільки розповсюджений переклад пісень для людей із порушеннями слуху?
Ольга Буназів: У світі пісень це не настільки популярно, як сама жестова мова. В Україні це розвивається досить динамічно. Я займаюся перекладом жестовою мовою як музичних творів, так і звичайним перекладом.
Жестова мова — це моя друга рідна мова. Я її обожнюю.
Я готувалася до розмовних студій. Був орієнтовний сценарій, Хоча потім було дуже багато того, що треба було на слух сприймати та перекладати. Ми з Катериною сідали разом, розбирали кожна свою пісню. Важливо донести сенс. Бо ми можемо почути, відчути радість чи сум. А люди з порушенням слуху цього зробити не можуть. У перекладі пісень хочеться показати емоцію та сенс. Коли це доносять професійно, людина з порушенням слуху це сприймає.
Я працюю та живу в Чернівцях. За освітою — дизайнерка одягу. У Чернівцях керую магазином одягу. Сукня, яка була на мені (на ефірі Нацвідбору, — ред.) — нашого виробництва. В Україні раніше не було офіційного навчання жестової мови. Я знала цю мову, тому що у мене старші брат і сестра з порушенням слуху. Усе життя я спілкувалася жестовою мовою. Але хотіла отримати офіційні знання. Коли у 2023 році нарешті оголосили про те, що у Коледжі прикладних наук буде спеціальність «соціальна робота, перекладач жестової мови», я звісно подала туди документи. Зараз у мене практика зі студентами з порушеннями слуху.
У цей період я зрозуміла, що хочу познайомитися з Катею. Ми зустрілися. Записали відео. І нам написали з «Суспільного». Це було дуже неочікувано. Ми буквально напередодні ввечері говорили, що про це можна тільки мріяти. І тут нам пишуть. Ми були в шоку.
Переглянути цей допис в Instagram
Олена Новікова: У соцмережах з’явилася критика щодо того, що ви є палкою прихильницею УПЦ МП. Яка ваша позиція щодо цього?
Ольга Буназів: Я скажу так. Я є палкою прихильницею України. Я дуже хочу, щоб перемогла Україна. Наразі я не знаю, чому цей хейт пішов. Але мусить, напевно, бути щось.
Слухайте також: Jerry Heil і alyona alyona на Євробаченні точно можуть посісти місце в десятці — музичний критик
Катерина Заботкіна
Олена Новікова: Катерина, перекладачка з жестової мови, на фіналі Нацвідбору відповідала за адаптацію пісень.
Катерина Заботкіна: Для мене було величезною відповідальністю та честю брати участь у першому перекладі жестовою мовою пісень фіналу Нацвідбору.
Олена Новікова: Багато в соцмережах писали про те, що саме ви маєте поїхати на Євробачення. Поїхали б?
Катерина Заботкіна: Я глибоко переконана в тому, що кожен має займатися своєю справою. Я впевнена, що Jerry Heil і Alyona Alyona фантастично представлять Україну на головній музичній сцені Європи. А я все-таки виконавиця пісень жестовою мовою.
Олена Новікова: Як давно ви перекладаєте пісні жестовою мовою?
Катерина Заботкіна: Адаптація пісень жестовою мовою бере початок у США. Там це було засновано. Вони почали показувати під час пісень музичні інструменти, ритм, настрій, фішки виконавців. Вони робили все, щоб показати якою є ця пісня.
Якщо людині потрібен текст, вона відкриє пісню та почитає. Суть адаптації пісень в передачі сенсу. Ти маєш зробити цілісну картинку. Я дуже тішуся, що в Україні зараз ця тема настільки на слуху, що це вдалося так популяризувати. Для мене це величезне досягнення. Я бачила багато коментарів типу «вау, так теж можна». Я розумію, що ця культура виконання пісень жестовою мовою завдяки Нацвідбору злетіла до максимуму.
Олена Новікова: Як робиться переклад пісень жестовою мовою? Яка механіка?
Катерина Заботкіна: Я це називаю «розкласти пісню на молекули». Коли в тебе є трек, слова, сенс (який не завжди збігається зі словами), музичні інструменти, фішки виконавця чи виконавиці. До речі, на прямому ефірі записи трохи відрізнялися від того, як насправді співали виконавці. Треба було орієнтуватися просто по ходу, на що у нас були долі секунди.
Спочатку ти дивишся на слова. Що з цього ти можеш перекласти дослівно, що треба адаптувати, щоб знайти сенс. Потім починаєш уловлювати ритміку — чи можна під неї рухатися. Окрім того, що ти показуєш ритм, ти маєш зберігати чіткість жестів. Ти маєш бути зрозумілим. Потім приходить розуміння про інструменти. Які, де і коли з’являються, що чутно більше, що менше, і як це показати. Це треба репетирувати.
Олена Новікова: Для перекладів пісень немає словників чи сталих напрацьованих алгоритмів?
Катерина Заботкіна: Пісні — це простір для творчості. Наприклад, вигуки «гей-гей-гей» можна показувати по-різному. Так, як ти це відчуваєш і пропускаєш через себе. Перед Нацвідбором я багато передивилася виступів і кліпів претендентів фіналістів, щоб побачити їхні жести.
Можливо, сенси, які я вкладала в пісні могли відрізнятися від того, як людина сприймала. Пісня не перекладається дослівно. Вона адаптується. Тому текст і те, як я переклала пісні можуть викликати нерозуміння. Але писали коментарі, що все було зрозуміло, а сенс був переданий.
Звісно, є куди рости. Завжди є куди рости. Я розумію, що мені варто ще працювати. Зупинятися я не збираюся. Головною моєю метою не був фінал Нацвідбору. Головна самоціль — люди з порушенням слуху.
Читайте також: Розповісти про українське музичне ДНК — Володимира Івасюка — моя головна місія на Євробаченні — Melovin
Нагадаємо, Jerry Heil та alyona alyona представлять Україну на пісенному конкурсі «Євробачення-2024», що відбудеться у шведському Мальме в травні цього року. У підсумку вони набрали 21 бал — 10 балів від журі та 11 від глядачів через голосування у застосунку «Дія». Переможця визначила сума балів, яку ставили від 1 до 11 глядачі та судді окремо. У застосунку «Дія» проголосували за конкурсантів понад 1,67 млн українців, для порівняння, торік це було 166 тисяч. Загалом на сцені фіналу національного відбору виступили 11 учасників.
Також нагадаємо, що ввечері суботи, 3 лютого цього року, в Україні відбувся фінал Національного відбору Євробачення-2024: під час голосування у «Дії» виник технічний збій, час для можливості віддати голос продовжили на ніч та весь день, після чого 4 лютого ввечері оголосили результати.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту