Чому Зеленський не підписує затверджені законопроєкти?

За січень 2024 року президент Зеленський не підписав жодного законопроєкту. Є навіть такі, які очікують підпису ще з червня минулого року. Які причини, чим це загрожує та які є способи розв’язання цього питання? Розповідає Оксана Заболотна, аналітикиня Центру спільних дій.

Оксана Заболотна: Серед цих 37 законів на сайті є доволі багато довоєнних. Рекордсменом є законопроєкт про зміни до бюджетного кодексу, які ініційовані депутаткою президентської фракції, зараз головою партії, Оленою Шуляк. Цей законопроєкт підтримали 337 депутатів, але Володимир Зеленський його не підписує вже 3 роки. Є багато законопроєктів, які вже були ухвалені за час широкомасштабного вторгнення, котрі теж залишаються без підпису президента.

Чому це відбувається?

Оксана Заболотна: Це насправді проблема не тільки цього президента. У попереднього, Петра Порошенка, теж була проблема зі вчасним підписанням законопроєктів. Він потім це інколи використовував для своїх публічних інтересів.

Це взагалі не нова практика. Але це не означає, що це не є проблемою.

Я прослідковую таку тенденцію, коли президент намагається відмежуватися від непопулярних рішень. Особливо тих рішень, які стосуються військовослужбовців і загалом Збройних Сил. Наприклад, законопроєкт про зниження віку призовників був ухвалений ще в червні. Очевидно, що така потреба є. Але президент досі його не підписав. Те, що відбувається з законопроєктом про мобілізацію, та те, що ми чули на пресконференції, тон президента — він ніби себе відмежовує від проблем військових і того, що нам потрібно проводити мобілізацію. Люди нам потрібні, щоб перемогти у війні. А Зеленський забуває чи вдає, що забуває, про свою роль Верховного головнокомандувача.

Непопулярні рішення

Оксана Заболотна: Взагалі вся комунікація з законопроєктом про мобілізацію, зниження граничного призовного віку, збільшення відпусток для військових, не налагоджена. Президент у своїх зверненнях каже, що потрібно давати військовим відпочивати, що вони втомлюються. Але, водночас, у нього на підписі вже пів року лежить законопроєкт, який дозволив би збільшити щорічну відпустку для військовослужбовців усіх видів військової служби до 40 днів. Цей законопроєкт ухвалювали в турборежимі. Зареєстрували за один день, включили до порядку денного і ухвалили в цілому. Але президент його чомусь не підписує. Тому є питання.

Слухайте також: Сам рекрутинг не допоможе позбутися пострадянських синдромів у ЗСУ — юрист

Досвід інших країн

Оксана Заболотна: Є різний підхід до підписання законопроєктів. Наприклад, у США, якщо президент не підписує або не повертає з запереченнями законопроєкт протягом 10 днів, то він набуває чинності так само, якби його глава держави підписав. Тобто якщо президент не хоче, щоб він набрав чинності, він надає заперечення у встановлений термін.

Водночас можливий ще й інший підхід — якщо президент не підписує закон протягом певного періоду, 10 чи 15 днів, то він вважається заветованим. А подолати таке вето можна більшістю голосів, після чого закон має підписати спікер. Така практика теж є.

Як нам дати цьому раду?

Оксана Заболотна: Думаю, що медіа та громадські організації мають дуже детально відстежувати час, протягом якого президент має підписати законопроєкт. Якщо він не підписує протягом того часу, має бути про це інформація та нагадування президенту, що «от є на підпису такий законопроєкт. Він потрібен людям. Він важливий. За нього проголосували депутати». Під час щорічної пресконференції обов’язково варто нагадувати про непідписані законопроєкти. Бо цього року, наприклад, питань про це не було.

Термін підписання закону прописаний в Конституції, але президент його просто ігнорує. Механізмів, як його змусити це підписати, немає. Поки що.

Читайте також: Нардепи угледіли корупційні ризики у новому законопроєкті про мобілізацію

Нагадаємо, 15 грудня 2020 Верховна Рада ухвалила закон про зміни до Бюджетного кодексу. Закон розширює права Міністерства фінансів на роботу з цінними паперами: їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж. Також він надає підприємцям малого та середнього бізнесу гарантії на портфельній основі. 

У грудні 2023 в Раді зареєстрували законопроєкт щодо змін для відпусток військовослужбовців, у тому числі і за доглядом за дитиною. 

У ньому йдеться про те, що військовослужбовцям буде надаватися відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів зі збереженням грошового забезпечення у повному обсязі.

Передбачається також і надання військовим відпустки після поранення та для лікування. Такі відпустки можуть надаватися терміном до 12 місяців. Також бійцям можуть надаватися відпустки для проходження лікування за кордоном, яка може перевищувати 4 місяці.

Крім того, відпустки будуть надаватися для догляду за хворою дитиною віком до 14 років. Такі відпустки будуть надаватися терміном до 14 календарних днів, але якщо дитина потребуватиме стаціонарного лікування, військовослужбовці звільнятимуться від виконання службових обов’язків на весь час їхнього перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі