facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Наша задача — дипломатичним шляхом відстоювати свої інтереси: Ілля Несходовський про протести європейських аргаріїв

Страйки польських фермерів, «зелений курс», Франція підтримала вимогу Польщі обмежити імпорт аграрної продукції з України. Це обговорюємо на Громадському радіо з Іллею Несходовським, керівником аналітичного напряму мережі АНТС.

Наша задача — дипломатичним шляхом відстоювати свої інтереси: Ілля Несходовський про протести європейських аргаріїв
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

Протести аграріїв

Ілля Несходовський: Унаслідок досить непоганого урожаю кукурудзи, у цьому році відбулося зменшення ціни та недоотримання аграріями ЄС свого прибутку. Плюс певні ініціативи, які пов’язані з «зеленим курсом». Це теж впливатиме на доходи аграріїв. У сукупності рішення, які зараз намагається ухвалити Європарламент, або уряди окремих країн, спрямовані на те, щоб якимось чином «задобрити» своїх фермерів. І щоб запропонувати їм певні кроки, які обмежать доступ інших країн на їхні ринки. Так вони зможуть забезпечити 5-10 років своєї нормальної діяльності, не сильно переймаючись, отримувати достатній ринок прибутку, який вони отримували у попередні роки. Усе це об’єднує те, що в аграріїв ЄС накопичилися певні проблеми та виклики. Зараз вони страйкують для того, щоб уряди країн і сам Європарламент погодився на ті пропозиції, які лунають від них.


Читайте також: Чергові протести у Польщі: фермери перекрили рух у містах (ФОТО)


Чи є в цьому політика?

Ілля Несходовський: Торік, коли усе це починалося, коли дійсно виникли певні проблеми в аграріїв, вони знайшли того, хто «винен у їхніх проблемах». Почали лунати певні зауваження та претензії стосовно українських аграріїв. Наприклад, про якість українського зерна. Наче воно «погане». Це ж не відповідає дійсності. Вони почали звинувачувати Україну в тому, що у нас якісь «перекупи, зернотрейдери».

Цікаво, що усередині України теж почали підтримувати ці тези. Вони абсолютно не в наших інтересах. Ми не реагували на ці звинувачення, очікуючи, що зараз пройдуть вибори, усе стихне і далі все буде нормально. Ми підемо на невеликі поступки і європейський ринок для нас залишиться відкритим.

Але невдоволення уже вкоренилися у польському суспільстві. Вони фактично вже себе переконали, що те, що вони говорять, є правдою. Як результат — політики у цій темі стало забагато.

Що нам треба робити? Ми маємо абсолютно спокійно відстоювати свої інтереси. Тому що в багатьох питаннях, якщо говорити про наші відносини з Польщею, вона виграє. Якщо розглядати заходи, які могла б вжити Україна стосовно польської продукції, — вони явно не на користь Польщі. Вони мають більше виграшу, ніж Україна. Але якщо вони закривають найбільшу статтю нашого експорту, це викликає серйозні проблеми. Тому наша задача — спокійно, дипломатичним шляхом доносити ЄС і полякам правду.

Політизація цих проблем є. У цьому є і наше недопрацювання.

Ставлення ЄС до нашої аграрної продукції

Ілля Несходовський: Є певні протести. Треба щось запропонувати. Враховуючи те, що ціни на африканському ринку нижче, ніж у Європі, європейці можуть заплатити більше. У цьому контексті й Польща бачить певну загрозу. У них також потужне лобі фермерства. Чи буде на цьому наполягати Франція? На цей момент поки що не відомо. Це певні політичні сили, які хочуть цього. Коли ми говоримо про Францію, ми фактично узагальнюємо, що це позиція абсолютно всієї політичної еліти Франції. Але це не так. Це певні політичні сили, у яких їхній виборець безпосередньо пов’язаний з фермерством. Для нього це питання є важливим. Вони вимагають це. Відповідно лунає така позиція.

Не відомо, як далі будуть розвиватися ці події. Думаю, це питання виключно тих країн, для яких фермерство — це щось, де вони мають суттєвий політичний вплив. Далеко не всі країни його мають.

Єврокомісія зараз керується більше тим, що Україна потребує допомоги. Через те, що аграрна продукція у нас зараз займає 2/3 всього нашого експорту, вона є важливою. Перекриття для нас будь-якої торгівлі в цій сфері призводить до значних збитків. Саме тому для нас був важливий морський коридор, наприклад.

Франція здивувала. Але, думаю, що це все ж таки позиція окремої політичної сили. Подивимося, як далі йтимуть перемовини. Нам більше важливі позиції тих країн, які межують з Україною. Якщо ми якимось чином домовимося і забезпечимо обмежену реалізацію для цих країн, не думаю, що Єврокомісія буде змінювати своє ставлення до України.

Але, наскільки мені відомо, вже вносяться правки, які є недостатньо вигідними для України. Це питання для наших дипломатів і наших торгових місій.


Читайте також: Чи погодиться ЄС накласти санкції на російське зерно: аналізує Іван Ус 


Європейський Союз планує запровадити мито на імпорт зерна з Росії та Білорусі, що становитиме 95 євро за тонну продукції. Так ЄС хоче заспокоїти фермерів, які продовжують свої протести у багатьох країнах союзу. Проте цей крок матиме переважно символічне значення, адже обсяги агропродукції, яка продається з Росії до ЄС, є вкрай несуттєвими, як для європейського, так і для російського ринків. Про це в етері Громадського радіо розповіла докторка аграрних наук, експосолка з особливих доручень МЗС України Ольга Трофімцева.

18 березня стало відомо, що польські протестувальники заблокували два пропускні пункти на кордоні з Німеччиною, розмістивши майже 90 сільськогосподарських машин біля дороги. Акція протесту там триває з неділі, 17 березня.

Міхал Колодзейчак, заступник міністра сільського господарства та сільського розвитку Польщі, зазначив, що «ніхто з міністерства не їде до фермерів, які блокують перетин кордону у Свєцє». Водночас протестувальники у відповідь кажуть, що «теж не поїдуть до міністерства, тому що були там стільки разів — і завжди одне й те саме». А втім, фермери запрошують на кордон німецький уряд.

Речник акції Роман Ващик заявив, що наразі ринок у Польщі «переповнений» агропродовольчою продукцією з України та інших країн за межами Європейського Союзу.

За попередньою інформацією, блокування на польсько-німецькому кордоні триватиме до вечора 20 березня.

Нагадаємо також, що 15 березня польські фермери заблокували пункт пропуску «Хижне» на польсько-словацькому кордоні. Учасники протесту заявили, що блокування пункту пропуску триватиме до кінця березня. Фермери пропускатимуть одну вантажівку на годину, а автобусів та легковиків протест не стосується.

Згодом Єврокомісія оприлюднила пропозиції, які дозволять членам Європейського Союзу послабити екологічні норми для фермерів, що останні кілька місяців протестували через скрутні економічні умови.

Як повідомлялося, польські фермери, які протестують на п’яти пунктах пропуску на українсько-польському кордоні, з 13 до 21 години погодилися пропускати по дві вантажівки на годину через пункт пропуску «Угринів».


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня