Фото: AP
Вікторія Вдовиченко: При створенні Північноатлантичний альянс мав зовсім інші виклики. Наприклад, розуміння того, що потрібно щось робити з німцями. Зараз відбуваються тектонічні зміни. Починаючи з того, що позиція США змінюється. Вона дуже прогресує. Зараз ми маємо розуміння того, що НАТО — це не тільки військовий блок, а насамперед — політичний. Політика військового спрямування робить НАТО дуже об’ємним блоком, який займається великою кількістю викликів і питань.
Ювілейний саміт НАТО, який відбудеться у Вашингтоні у липні цього року, покаже наскільки кардинально відрізняється історія 75 років тому і зараз.
Вікторія Вдовиченко: Тут є два виміри. Перший — фінансування (так звані «членські внески») держав-членів НАТО. Йдеться про 2%. В оборонних витратах 2% ВВП — це доволі значна сума, якщо говорити, наприклад, про великі країни, як США, Францію, Німеччину. Плюс дуже довго саме політична сторона НАТО пропонувала, щоб ці членські внески виплачували щонайменше 10 років тому. Тільки цього року приблизно 20 країн альянсу зможуть виконати свої зобов’язання. З усіх 32 членів не всі можуть потягнути такі інвестування в оборонні витрати Північноатлантичного альянсу.
Другий вимір — це не тільки розуміння викликів російської агресії, а й допомога Україні безпосередньо. Завершилася рада Україна-НАТО, яка говорить про те, яким чином фінансово підтримувати саме Україну. НАТО давало допомогу, але цього не достатньо. Заява Столтенберга говорить про те, що альянс буде збільшувати розуміння викликів.
Слухайте також: «На нашій території може бути прямий конфлікт Росії з НАТО» — Максим Колесніков
Вікторія Вдовиченко: Наразі обговорюється декілька сценаріїв того, яким чином НАТО має трансформуватися. Одна з пропозицій Столтенберга — формат «Рамштайн», який тепер буде відбуватися під егідою НАТО. Це доволі серйозний зсув. Тому що раніше НАТО заперечувало, що воно надає допомогу. Тепер це буде змінюватися.
Формат «Рамштайн» був створений для того, щоб самі держави-члени визначалися зі своїми позиціями допомоги Україні. Столтенберг озвучив доволі кардинальну тезу. Він вважає, що НАТО має змінювати динаміку підтримки та забезпечувати надійну безстрокову допомогу Україні. Ініціатива Столтенберга — це об’єднання двох компонентів: посилення тиску на держави-члени НАТО, щоб вони робили добровільні внески та надання багаторічних безпекових зобов’язань Україні.
Підписання домовленостей у форматі країна-країна — це одне. А підписання домовленостей з Північноатлантичним альянсом, як єдністю 32 країн, — це зовсім інше.
Таких прецедентів в історії ще немає. Тому скепсис є. Як сказав міністр закордонних справ України, поки що в реальності такого не було і поки ми не побачимо, що це не просто політична заява, дійсно в це важко повірити. Принцип одностайності в НАТО є ключовим. Цілком ймовірно, що ідея Столтенберга не зможе до кінця розвинутися у тому форматі, який він озвучив днями. На початку травня приблизно ми будемо розуміти, як це трансформується у реальний план дій, або хоча б у політичне рішення, яке НАТО захоче озвучити під час ювілейного саміту, який відбудеться у Вашингтоні.
Вікторія Вдовиченко: Європейське крило членів НАТО думає про запобіжники ймовірного приходу Трампа до президентства. Цим запобіжником може стати ідея про те, що формат «Рамштайн» стане «під парасолею» НАТО. Чи це стане реальним? Поки це складно сказати. На мою думку, це більш реалістично, ніж креативна ідея Столтенберга.
Читайте також: Єнс Столтенберг: ексклюзивне інтерв’ю генсека НАТО Громадському радіо
Вікторія Вдовиченко: Найбільше обговорюється прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. Також говорять про прем’єрку Естонії Каю Каллас. Вона має досить сильну підтримку. Представлена як потенційно можлива кандидатура. Якщо так, то вона буде першою жінкою, яка стала генеральним секретарем НАТО.
Кожна історія, яка пов’язана з кандидатурами на такі високі політичні посади, завжди має політичні запобіжники. Побачимо, як далі йтимуть перемовини. У липні це стане більш очевидним і зрозумілішим, які кандидатури мають більшу підтримку серед держав-членів альянсу.
Столтенберг своїми креативними пропозиціями хоче зробити акцент завершення своєї каденції. Прослідковуючи його риторику за останні місяці, можна сказати, що вона трішки змінилася стосовно підтримки України. Це усі відзначають. Раніше він більш обережно висловлював свою позицію щодо цієї теми.
Нам дуже важливо, що буде у заключному комюніке Вашингтонського саміту НАТО у контексті України. Чи будемо ми запрошені до альянсу. Поки що немає одноголосності усіх членів альянсу щодо цього питання.
Читайте також: Нас не візьмуть в НАТО, поки РФ не розпадеться — Перепелиця
Як повідомляло Громадське радіо, 26 лютого за ініціативи президента Франції Емманюеля Макрона у Парижі зустрілися майже 20 глав держав і урядів, щоб підштовхнути підтримку України. У Єлисейському палаці підкреслили, що метою переговорів є «мобілізація і вивчення всіх засобів ефективної підтримки України».
Президент Франції Емманюель Макрон після зустрічі в Парижі з європейськими лідерами допустив відправлення західних військ до України у майбутньому. Водночас він наголосив, що наразі немає консенсусу серед союзників з цього питання.
Після заяви Макрона Чехія, Польща та Швеція заявили, що не розглядають ідею відправлення своїх військових в Україну. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс не планує відправляти війська в Україну. У ЄС заявили, що на європейському рівні серед держав-членів існує консенсус лише щодо надання Україні потрібної допомоги стільки, скільки буде потрібно.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц після зустрічі в Парижі повідомив, що наземних військ з європейських країн чи НАТО не буде в Україні.
Речник Путіна Пєсков заявив, що поява військових НАТО на території України призведе до прямого конфлікту Північноатлантичного альянсу з РФ.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі