Нас не візьмуть в НАТО, поки РФ не розпадеться — Перепелиця

15 січня 2024 року у Давосі учасники зустрічі радників з питань національної безпеки та зовнішньополітичних радників країн щодо імплементації «формули миру» розглянули другу п’ятірку пунктів та напрацювання з їхньої реалізації: «Виведення російських військ і припинення бойових дій», «Відновлення справедливості», «Екологічна безпека», «Недопущення ескалації та повторення агресії», «Підтвердження закінчення війни».

Чому зустріч радників із безпеки відбулася у Швейцарії?

Григорій Перепелиця: Існує багато міжнародних угод і конвенцій, які підписували у Швейцарії, бо вона є нейтральною країною. Саме вона може бути певним посередником і надавати такий майданчик для міжнародних переговорів. Це вже стало історичною традицією зовнішньої політики Швейцарії. Тому, домовленості, які досягаються там, мають вагоме міжнародне значення.

Про роль дипломатії під час війни

Григорій Перепелиця: Ніяка дипломатія не може завершити бойові дії. Це досягається тільки поразкою однієї сторони конфлікту і перемогою іншої. Третій варіант – «піррова перемога», коли немає сенсу далі продовжувати війну через недосяжність цілей, виснаження чи нестачу ресурсів.

Будь-яка угода формується на підставі результатів ведення бойових дій. Держава-переможниця має набагато більше шансів нав’язати принизливу угоду. Росія ставить собі за мету в такому потенційному договорі – визнання окупованих територій. З цього моменту РФ готова входити в переговорний дипломатичний процес. Мета таких перемовин – повна капітуляція України, відмова українців від своєї національної ідентичності. В такому випадку, якщо ми маємо слабку сторону на фронті, роль нашої дипломатії полягатиме в зменшенні негативних наслідків. Мінські угоди – це саме такий приклад. Після воєнних поразок під Іловайськом та Дебальцевим, українська дипломатія працювала над мінімізацією катастрофічних результатів, які ми могли отримати в цей період.

Якщо Україна перемагає в цій війні на полі бою, то завдання дипломатії полягає в тому, щоб максимально закріпити у юридичний спосіб вигоди й переваги від цього. Надалі потрібно формувати проукраїнську, міжнародну коаліцію і нейтралізувати можливість противника створювати такі міжнародні союзи на свою користь. Фактично, зустрічі у Давосі на цю мету і спрямовані.

Читайте також: Росіяни переймаються Давосом, бо дуже багато країн бере участь в обговоренні «формули миру» — фактчекерка

Про угоду з Британією та нову архітектуру безпеки

Григорій Перепелиця: Світ потребує нової архітектури глобальної безпеки. Всі чинні інститути, включно з НАТО, показали свою бездіяльність. ООН, ОБСЄ, МАГАТЕ, Червоний Хрест не працюють. Вже 30 років ми реформуємо ООН, але в цьому немає сенсу, бо це все одно, що реанімувати Лігу Нації.

В умовах багатополярного світу будуть формуватися нові системи безпеки, зокрема регіональні. Угода України з Британією – прообраз нової архітектури безпеки, перш за все в Європі. Вона не підміняє собою членство в НАТО. На її основі формуватимуться регіональні комплекси безпеки.

Ми бачимо, що східні країни НАТО та Велика Британія уже на себе перебирають ініціативу. Допомога європейських країн, за своїми показниками уже перевищує американську. Це свідчить про те, що вплив США на НАТО буде все меншим і меншим. Північноатлантичний альянс втрачатиме свою ефективність. Сьогодні НАТО боїться Росії та будь-якого зіткнення з нею. Про це говорив Столтенберг. Тому не треба плекати надію, що цьогоріч на Вашингтонському саміті нас приймуть в Північноатлантичний альянс. Нас туди не візьмуть, поки РФ не розпадеться. Тому треба формувати більш ефективні комплекси безпеки.

Українсько-британська угода в багатьох випадках повторює зобов’язання Вашингтонського договору про створення НАТО. Йдеться про механізм консультацій, готовність надати конкретну військову допомогу. Ця угода вже перебирає на себе ті гарантії, які нам могло б гарантувати членство в Північноатлантичному альянсі.

Читайте також: Навіть якщо у нас закінчиться зброя, ми будемо воювати лопатами — Кулеба

Нагадаємо, з 15 до 19 січня у Давосі проходить Всесвітній економічний форум. У ці дні там також працюватиме Український дім. Заплановані заходи та дискусії із залученням українських та міжнародних представників. 

15 січня президент Володимир Зеленський прибув до Швейцарії з робочим візитом, під час якого він має зустрітися із лідерами країни та взяти участь у Давоському форумі.

Також 15 січня 2024 року у Давосі учасники зустрічі радників з питань національної безпеки та зовнішньополітичних радників країн щодо імплементації Формули миру розглянули другу п’ятірку пунктів Української формули миру та напрацювання з їхньої реалізації.

Напередодні міністр оборони Рустем Умєров у Давосі запропонував створити міжнародну робочу зі спільного напрацювання механізму виведення російських військ з України. Група мала б працювати на рівні міністрів оборони та радників з питань нацбезпеки.

Як повідомляло ГР, уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець на четвертій зустрічі радників у Давосі закликав міжнародну спільноту терміново консолідувати зусилля для повернення додому всіх українців, незаконно вивезених російськими окупантами. У своєму виступі він повідомив, що на сьогодні Україні вдалося повернути 517 дітей і 2828 дорослих, серед яких — лише 150 цивільних.

14 січня у швейцарському місті Давос відбулася четверта зустріч радників із питань національної безпеки та політичних радників. Участь у заході взяли представники 81 країни та міжнародних організацій. На порядку денному зустрічі – розгляд п’яти пунктів Формули миру, а саме: виведення російських військ, відновлення справедливості, екологічна безпека, недопущення ескалації, повторення війни та підтвердження закінчення війни.

Організатори Всесвітнього економічного форуму в Давосі повідомили про особисту участь президента України Володимира Зеленського у заході. Зеленський особисто виступить зі спеціальною промовою на панелі «Досягнення безпеки та співробітництва у фрагментованому світі». Разом із ним у панелі братимуть участь виконавчий директор Всесвітнього економічного форуму Клаус Швааб та президент ВЕФ Бьорге Бренде.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі