«6 положень закону скопійовані з російського» — Майсая про грузинський закон про «іноагентів»

Грузинський законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу»

Вахтанг Майсая: Нинішній грузинський законопроєкт  «Про прозорість іноземного впливу» є абсолютною копією того закону, який Путін ухвалив у 2022 році в РФ (йдеться про закон «Про контроль за діяльністю осіб, які перебувають під іноземним впливом» — ред.). Я зробив контент-аналіз цих документів, і можу прямо сказати, що шість перших статей і в тому, і в іншому документі абсолютно однакові.

Грузинські рашисти просто скопіювали перші шість статей російського закону 2022 року.

Найцікавіше, що там об’єм такий же. Якщо в російському законі 13 статей, то в грузинському — 12.

На цьому етапі в Грузії йдуть перманентні протести проти цього законопроєкту. Адже «Грузинська мрія», або, як її назвала президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, «Російська мрія», збирається 23 чи 24 квітня ухвалити цей проєкт уже в другому читанні. І вже в цей день намічений великий мітинг, щоб цього не допустити.

Як ви знаєте, минулого року в другому читанні керівна партія була вимушена відізвати цей закон після того, як уся молодь і грузинська громадськість встала на ноги й заблокувала його ухвалення. 

Зараз повторюється той самий сценарій. Грузинська громадянська спільнота не має допустити, щоб цей законопроєкт ухвалили в другому читанні. Адже якщо цей документ у другому читанні ухвалять, то третє читання не має ніякого значення, тому що там лише технічний момент. Далі грузинська президентка має підписати цей закон, хоча вона прямо сказала, що накладе на нього вето. Потім грузинський парламент знову має проголосувати за цей законопроєкт, щоб перебороти вето президентки Грузії. Згодом цей закон підпишуть представники парламенту Грузії.

Втім, я думаю, молодь не допустить, щоб цей закон ухвалили в другому читанні.

Читайте також: МЗС висловило обурення через коментарі премʼєра Грузії про загрозу «українізації»

Що визначає законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу»

Вахтанг Майсая: Згідно із законопроєктом, буде новий термін — агент зовнішнього впливу. У російському законі це прописано в другій статті, як і в грузинському. Також буде конкретно визначено, проти кого цей закон буде направлений. Це представники медіа, неурядового сектора, аналітичні центри тощо, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону. Буде створений спеціальний реєстр під егідою Міністерства юстиції, як в Росії, і там визначені категорії повинні будуть задекларувати свої доходи. Зазначені категорії повинні будуть кожен рік виставляти свої розхідні листи на розгляд спецслужб країни.

Найголовніше, що Міністерство юстиції має право визнати певні організації агентами іноземного впливу. Проти них можуть відкрити кримінальні справи й закрити ці організації.

Невелика різниця між грузинським та російським законом у тому, що в російському законі прописані конкретні справи, які підпадають під статтю про воєнний шпіонаж. Поки грузинські рашисти до цього ще не дійшли, але це технічний момент.

Якщо Міністерство юстиції Грузії зафіксує, що були в певної організації деякі порушення, то воно передає конкретну справу на розгляд служби державної безпеки. Там відкривають кримінальну справу і займаються блокуванням цієї організації та виявленням «агентів іноземного впливу» й «агентів спецслужб».

Ірина Сампан: А як жінки відреагували на скасування гендерних квот у політичних партіях? Знаю, що сьогодні збирається жіночий марш. 

Чим загрожує те, що тепер грузинський парламент повністю складатиметься з чоловіків?

Вахтанг Майсая: Скасування гендерних квот у час виборів — це порушення обов’язків Грузії щодо європейських цінностей і вступу в ЄС.

Читайте також: Захист неба над Україною не є нападом на РФ — Гопко

Про протести в Грузії

Вахтанг Майсая: У Грузії своя політична специфіка. Найцікавіший момент у тому, що, крім парламентарів і прихильників партії «Грузинська мрія», ніхто цей закон не підтримує. Не підтримують навіть сподвижники цієї партії.

Я в соціальних мережах не бачив, щоб хтось виступив за цей закон. Це роблять тільки боти й тітушки, які ховають своє ім’я та прізвище.

Тобто нема потреби протягом 24 години заблоковувати будинок парламенту. Є сенс провести перманентні мітинги, щоб показати, де і в кого знаходиться справжня сила. 

А коли дійде справа до розглядання цього законопроєкту у другому читанні, то треба буде прийняти відповідальні заходи. І такі заходи приймуть. Так це було торік, коли справа дійшла до другого читання. Тоді парламент заблокували протягом 24 години. І це спрацювало дуже потужно.

Більше про грузинський законопроєкт про «іноагентів»

Нагадаємо, парламент Грузії 17 квітня схвалив у першому читанні законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу», який викликав масові протести в країні. Законопроєкт про запровадження в Грузії статусу так званих «іноземних агентів» був уперше внесений до парламенту країни навесні 2023 року. Його ухвалили в першому читанні, але відхилили у другому після масових протестів.

На початку квітня виконавчий секретар керівної партії «Грузинська мрія» Мамука Мдінарадзе заявив про повернення уряду до розгляду законопроєкту про «іноагентів». Через повторне ініціювання законопроєкту в Тбілісі відбулися акції протестів. Критики вважають законопроєкт аналогом ухваленого у 2012 році в Росії законодавства про «іноземних агентів».

Влада Грузії зазначає, що нічого спільного з російським законом у представленому законопроєкті немає. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що накладе вето на закон про іноземних агентів у разі його ухвалення.

ООН, Європа та США закликали грузинський уряд відкликати повторно ініційований законопроєкт про «іноземних агентів».