Очільник «Українських ЛГБТ+ військових за рівні права» Віктор Пилипенко. Фото: Facebook / Viktor Pylypenko
Нагадаємо, 30 травня організація «КиївПрайд» повідомила, що проведе у Києві Марш Рівності, вперше від початку повномасштабного вторгнення. Захід мав відбутися 16 червня у столичному метро.
Втім, влада Києва не погодила проведення Маршу у столичному метрополітені. З міркувань безпеки, організаторів «КиївПрайду» закликали обрати іншу локацію.
Як розповіла Громадському радіо голова правління «КиївПрайду» Анна Шаригіна, днями (5 червня — ред.) відбулася велика нарада, в якій брали участь представники й представниці міської адміністрації, метрополітену, поліції та «КиївПрайду». Також до розмови запросили ветеранів з організації «Українські ЛГБТ+ військові за рівні права». Сторони дійшли висновку, що в метро забезпечити правопорядок під час проведення заходу буде важче, ніж на поверхні.
«Як я зрозуміла, це основний, чи один з основних, аргумент влади. Ми до нього дослухаємося, бо безпека заходу має дуже велике значення. Особливо зараз, коли можна стикнутися не тільки з гомофобними випадками, а й зі значно більшими викликами, які нам надсилає країна-агресорка.
Але ми дослухалися до влади й невдовзі буде зустріч з представниками й представницями, можливо, поліції. І ми обговорюватимемо новий формат і новий маршрут Маршу», — розповідає голова правління «КиївПрайду».
Анна Шаригіна зазначає, що захід точно проходитиме біля укриття. Але інформація про точне місце буде закритою. Це необхідно з міркувань безпеки й обмеженості ресурсів поліції. Тому місце проведення Маршу знатимуть лише ті, хто попередньо зареєструється на нього.
Доданий пост нижче «КиївПрайд» опублікував ще до наради з владою
Читайте також: Мілітаризація суспільства впливає на безпеку ЛГБТ — правозахисниця
Немало українських брендів підтримали місяць прайду; в соцмережах можна побачити, як різні бізнеси адаптовують свою айдентику під веселкові кольори й закликають до рівності. Голова правління «КиївПрайду» каже, що це, зокрема, може бути зумовлено кампанією організації UKRAINEPRIDE, яка робить співпраці з різними бізнесами й брендами.
За словами Анни Шаригіної, на міжнародному рівні точаться дискусії щодо того, чи справді бренди, які виступають на підтримку ЛГБТК+ спільноти, підтримують її. Адже це може бути просто маркетинговим ходом. Але в Україні, за словами спікерки, ще відносно високий рівень гомофобії, тому підтримка ЛГБТК+ спільноти може призвести до фінансових втрат або критики.
«Тобто, мені здається, в Україні підтримку бізнесу зараз важко переоцінити. Тому що бізнес, як і дуже багато хто з нас, має подвійне навантаження. Бо він намагається не просто працювати, заробляти й платити податки, а ще й намагається це робити в умовах, коли навколо дуже непередбачувані умови: повітряні тривоги, блекаути. Харківський, одеський, запорізький, миколаївський бізнеси взагалі, не зрозуміло як, але продовжують працювати.
Тому цього року така підтримка місяця прайду має для мене додатковий колір, додаткову конотацію сміливості. І я дуже пишаюся цими бізнесами, як і всіма людьми, які підтримують прайд», — каже голова правління «КиївПрайду».
Ветеран, очільник «Українських ЛГБТ+ військових за рівні права» Віктор Пилипенко наголошує, що підтримка ЛГБТК+ спільноти є важливою, адже представники цієї спільноти є в нашій армії, а також були завжди в усіх арміях світу. І нині наша армія бореться за цінності свободи, волі, гідності. Наші ЛГБТК+ військові публічно роблять камінгаути, об’єднуються, щоб показувати всьому світу, що Україна зараз бореться за цивілізаційні цінності.
«Ми протистоїмо тиранії, закріпаченню російському, російській імперії, яка хоче бачити не лише нашу країну кріпачкою, а й кожного із нас безправним, безвольним кріпаком. І тому ми протистоїмо цьому. Ми заявляємо про свою ідентичність відкрито. Ми показуємо всьому світу, що в Україні жити й дихати — вільно», — каже Віктор Пилипенко.
У контексті підтримки ЛГБТК+ спільноти, особливо військових, є законопроєкт про цивільні партнерства. По-перше, такі партнерства важливі для всіх цивільних людей, які хочуть, наприклад, упорядкувати свої майнові права. А для представників ЛГБТК+ спільноти цивільні партнерства важливі тим, що вони «хоч якось» узаконюють їхні сім’ї.
«І особливо це важливо для військових, тому що ми ризикуємо своїм життям, ми отримуємо поранення, ми гинемо. Наші кохані люди, наші діти лишаються без захисту, без соціальної підтримки. Є цілі закони, які повністю захищають гетеросексуальні сім’ї, але немає ані одного закону, який би захистив одностатеві пари та наші сім’ї», — підкреслює очільник «Українських ЛГБТ+ військових за рівні права».
Читайте також: Багато ЛГБТ-військових вже не дожили до прийняття цивільних партнерств і з такими темпами багато хто ще не доживе — бойовий медик
Нагадаємо, 1 червня почався прайд-місяць. Це місяць усвідомлення, боротьби та нагадування про важливість рівність прав для усіх і зокрема для ЛГБТ-людей.
Два законопроєкти (№ 5488 про посилену відповідальність за злочини на ґрунті ненависті за різними ознаками та № 9103 про інститути реєстрованих/цивільних партнерства) мають стати рушіями на шляху до рівних прав в Україні.
Раніше в етері Громадського радіо народна депутатка Інна Совсун говорила, що законопроєкт № 9103 не ухвалюють, тому що «усі бояться прийняти щось, де буде хоч якось згадано про сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність».
А Олена Шуляк, голова партії «Слуга народу», в етері Громадського радіо зазначала, що парламент у цій каденції може взагалі не ухвалити законопроєкт № 9103. Водночас нардепка переконана, що законопроєкт № 5488, ймовірніше за все, вдасться проголосувати. Адже це наше пряме зобовʼязання перед європейськими партнерами.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі