Посилення українізації чи повернення російської: мова українців у соцмережах

Які мовні тенденції спостерігаються в соцмережах

За словами Сергія Стуканова, Центр контент-аналізу проводить дослідження української мови в соціальних мережах уже вчетверте. Вперше це відбулося в 2020 році, й тоді результати свідчили, що українці користуються українською мовою в соцмережах у рази рідше, ніж у побутовому спілкуванні. Подальші три дослідження провели вже протягом повномасштабного вторгнення — в 2022, 2023 та 2024 роках відповідно.

«Ми бачили позитивну висхідну динаміку в перші два роки великої війни. Цьогорічне дослідження показало контраверсійні тенденції. З одного боку, вперше за всі роки дослідження українська мова домінує в нашому сегменті соціальних мереж: 56% дописів є українськомовними. З іншого боку, подекуди все ж є незначний регрес».

Як пояснює Сергій Стуканов, протягом цих років центр досліджував контент семи соціальних мереж, поширених в Україні. Серед них чотири західні — Facebook, Twitter (X), Instagram та YouTube, одна китайська — TikTok, а також дві російські, що є забороненими в Україні, але продовжують подекуди використовуватись, — «ВКонтакте» та «Одноклассники».

«Користувачі цих соціальних мереж за бажання вказують свою локалізацію, за якою ми визначаємо, що профіль є саме українським. Такої функції немає в Telegram, а отже відмежувати українських користувачів від закордонних неможливо, через що дослідити мову в цій соціальній мережі теж немає змоги».

За словами керівник відділу Центру контент-аналізу, сукупно в українському сегменті цих семи соціальних мережах українська мова вперше домінує. В Facebook, Twitter (X) та Instagram частка української мови сягає 80-90%. Разом із тим, в окремих соціальних мережах простежується й спадна тенденція. Частка українськомовного контенту в Instagram знизилася з 92% минулого року до 87% в 2024-му, а в TikTok — з 55% до 47%. Доволі русифікованим залишається YouTube: там частки української та російської є приблизно однаковими.

Читайте також: Скільки років українській мові

В дослідженні розглядали блоки слів з української та російської мов, що мають ідентичне лексичне значення, але не збігаються між собою, наприклад «лікарня» та «больница». Вибрані слова належать до різних сфер життя людини, що дає можливість зібрати широкий масив публікацій, де вони були згадані. Зважаючи на це, дослідження не містить інформації щодо вживання суржику, адже дописи з ним не потрапили б у розгляд, якщо вони не містять також одне чи кілька з обраних для аналізу слів.

Навіщо дослідження мов у соцмережах

Другий рік поспіль Центр контент-аналізу проводив таке дослідження у співпраці з Уповноваженим з питань захисту державної мови Тарасом Кременем. Це дозволяє відстежувати тенденції в українському інформаційному просторі. Дослідження входять до щорічних звітів Уповноваженого щодо становища державної мови в Україні.

«Думаю, це дослідження відображає тенденції, що є в нашому суспільстві. Українська мова певною мірою усталилася як панівна у вітчизняному сегменті західних соціальних мереж. З іншого боку, є певні «дзвіночки», що свідчать про можливе нове посилення позицій російської мови, а це є приводом робити висновки тим, хто формує мовну політику».

Повторна русифікація

За останні роки в українському сегменті соцмереж спостерігалося активне зростання частки української мови. Проте останні дані сигналізують про повернення російськомовного контенту, особливо на молодіжних платформах. Про це в етері Громадського радіо розповів співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда.

«Я хотів би застерегти від надмірного оптимізму у сприйнятті наявних цифр, тому що нам важливо не тільки бачити «середню температуру по палаті».Нас має насторожити цифра 56% українськомовного контенту. В країні, де лише кілька відсотків людей себе вважають етнічними росіянами, ми говоримо про «перемогу», що трохи більше половини дописів у нас в соцмережах є українськомовними», говорить Тарас Шамайда.

Він зазначив, що державна мовна політика наразі є недостатньо ефективною для протидії російській загрозі. За його словами, єдиний орган, що активно працює у сфері захисту державної мови, — це Уповноважений із захисту державної мови, який реагує на порушення. Проте Міністерство культури та Міністерство освіти мають посилити свої зусилля у впровадженні більш наступальної мовної та культурної політики.