Бюрократія, відмови та зволікання: як Дінара Касимбекова намагається отримати громадянство України
Чому казахстанська громадська активістка Дінара Касимбекова не може вже 4 роки отримати українське громадянство? Говоримо про це в етері Громадського радіо.
Що не так із процедурою?
Владислав Бундаш: Як довго триває вже ваша боротьба за можливість отримати українське громадянство? Ви вже дуже довго ведете свою правозахисну діяльність в Україні. Яка причина, що ви досі не можете отримати наше громадянство?
Дінара Касимбекова: Майже 4 роки намагаюся отримати громадянство, але вже 9 років мешкаю в Україні. Державна міграційна служба – це забюрократизована система. Іноземці, які зіштовхувались з нею, розуміють, що я маю на увазі. Йдеться про непрозорі процедури, за яких треба довести, чому ти маєш право отримати це громадянство.
В моєму випадку була дуже смішна ситуація. ДМС не вірили довідці, що я вільно володію українською мовою. Майже два роки я доводила, що варта того, щоб мої документи перейшли на розгляд до президента. Потім відбулось повномасштабне вторгнення. Комісія з питань громадянства дуже довго розглядала документи.
Нарешті саме мої документи потрапили на стіл до президента України. Там вони перебувають десь пів року.
Я розумію, що воєнний стан, але дуже вже хочеться юридично стати справжньою українкою і робити ще більше. Мої друзі навіть створили петицію для цього, бо вже втомились слухати, як я хочу стати громадянкою України. Зараз вони розповсюджують її, щоб подякувати за мою професійну діяльність в Україні.
Читайте також: Ефект від закону про множинне громадянство буде протилежним — Ігор Коліушко
Про українську мову
Марʼяна Чорнієвич: Впродовж двох років ви доводили своє знання української мови. Хочу відзначити, що у вас дуже красива українська. Ми вам вдячні за те, що ви її вивчили й нею послуговуєтесь. Розкажіть, як ви доводили свої знання?
Дінара Касимбекова: Я подавала певний перелік документів, які взяла з сайту ДМС. Однак, на практиці вони інколи просять інші форми. Були проблеми з моїм ФОПом, мені неправильно банк видав довідку. Тому мені треба було ходити туди-сюди з папірцями.
Щоб отримати довідку про знання мови, я звернулась до школи зі спеціального переліку Міносвіти. Я не складала тест на знання історії України та державної мови, бо я подавала документи раніше за введення цієї норми до закону. Тобто, ще за старою системою.
Я прийшла до школи та сказала, що треба така довідка. Вони зі мною поспілкувались. Вчителі й директор навчального закладу оцінили мій рівень володіння мовою як вільний. Сказали, що тест не треба здавати й видали мені довідку. Коли я прийшла в ДМС з цією довідкою, то їм не сподобалось, що у формулюванні було написано, що я володію саме вільно українською мовою. Мовляв, такого бути не може. Тому вони сказали, що треба піти знову в школу, щоб мені там написали, що в мене достатній рівень.
Про людський фактор
Дінара Касимбекова: Я вже звикла до цього маразму під час спілкування з міграційною службою. Ми, іноземці, знаємо, що міграційний відділ на Лівому березі в Києві – це пекло. Всі люблять ходити в інший, на вулиці Б.Хмельницького. Але все залежить від людей, які там працюють. Моя міграційна інспекторка у Фастові все нормально пояснювала. Іноді ледь не зі сльозами повертала документи на доопрацювання та просила ще довідки. Вона казала, що не може піти проти тих, хто працює в Києві. Тобто, це такий людський фактор.
Про повномасштабне вторгнення
Дінара Касимбекова Коли почалося повномасштабне вторгнення, то я була у Львові. Ми з командою виїхали до Польщі, бо не розуміли, що відбувається. Всюди був хаос. Але я не змогла дуже довго бути в Польщі, хотіла повернутись додому. Мені було байдуже на якісь ракети. Десь через пів року я повернулася до Києва. Продовжую свою діяльність тут.
Чому громадянство важливе
Владислав Бундаш: Чому для вас це настільки важливо? Що це для вас особисто змінить, коли ви отримаєте громадянство? Ви будете змушені відмовитися від казахстанського.
Дінара Касимбекова: Душею, я давно вже українка. Коли ще у 2014 році мешкала в Казахстані, то займала проактивну позицію щодо окупованих територій. Деякі мешканці Центральної Азії відчувають в Україні свободу та спокій. Потім вони повертаються додому, і хочуть, щоб в них теж так було. Для мене Україна – це не просто країна, а дім.
Мої друзі сміються, що я шалена. Раніше, коли нас відправляли в відрядження, я поверталася додому і хотіла, щоб наш літак скоріше сів, хотіла обійняти кожного українця. Особливо це відчувалось після поїздок до окупованого Криму. Ми їздили з міжнародною правозахисною місією на півострів. Коли я поверталась з місії та бачила наших хлопців, прапор, то ледь не плакала, майже цілувала землю. Це мій дім. І як я можу від нього відмовитись? Хочеться бути українкою ще й на паперах.
Читайте також: «Єдине громадянство»: множинність значень і велике питання для суверенітету України
Долучитися до підписання петиції, щоб Дінара Касимбекова отримала громадянство, можна за посиланням: https://petition.president.gov.ua/petition/219588
Більше про Дінару Касимбекову можна дізнатись із її соцмереж: https://www.facebook.com/profile.php?id=1322025754
Нагадаємо, 22 січня цьогоріч, президент Володимир Зеленський 22 січня вніс на розгляд до Верховної Ради законопроєкт про множинне громадянство. Документ має повну назву “Проєкт Закону про деякі питання у сфері міграції щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України”.
Як ми вже повідомляли, у грудні 2021 року Володимир Зеленський вже вносив до Верховної Ради законопроєкт про множинне громадянство, але його не встигли розглянути до початку повномасштабної війни.
За словами Зеленського законопроєкт дасть змогу ухвалити комплексні зміни до законодавства та запровадити інститут множинного громадянства, а також мати наше громадянство всім етнічним українцям та їхнім нащадкам із різних країн світу. Звісно, окрім громадян країни-агресора.
З-поміж іншого законопроєкт пропонує визначити:
- держави, громадяни яких набувають громадянство України у спрощеному порядкові;
- категорії людей, які подаватимуть зобов’язання припинити іноземне громадянство для набуття громадянства України;
- категорію людей, які не можуть набути українського громадянства через загрозу для національної безпеки держави;
- підстави для втрати громадянства України;
- правовий статус перебування на території України іноземців та людей без громадянства, які були залучені до захисту України, зокрема, у складі сил територіальної оборони або добровольчих формувань територіальної громади.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту