Науковий дослідник Олексій Коваленко каже, що фактично грибний сезон не закінчується ніколи. Все, звісно, залежить від локальних кліматичних умов, але, до прикладу, навіть за теплої зими в екосистемах можна зустріти певні види грибів — аурикулярію вухоподібну (юдине вухо), зимового опенька, ексидію (відьомське масло) тощо.
Але, за словами Коваленка, найотруйніший вид грибів в Україні — це бліда поганка. Її, як каже дослідник, часто називають найтоксичнішим грибом на нашій планеті, хоча відповідних досліджень немає.
Коваленко розповідає, що смертельною дозою може бути пів шапинки блідої поганки. Але це умовно, адже багато залежить від ваги людини, її здоров’я тощо.
«Цей гриб дуже небезпечний, особливо тим, що він своїми токсинами, зокрема аманітинамм, виводить з ладу два важливі органи — нирки та печінку. Печінка та нирки дуже важливі, зокрема для виведення різних речовин з нашого організму. Якщо вони не працюють, то зрозуміло, що організму буде дуже кепсько. І через це бліда поганка — це смертельно отруйний гриб», — розповідає Коваленко.
Загалом є ціла низка отруйних грибів роду аманіта, до яких належить і бліда поганка. Зокрема йдеться про мухомора смердючого. Також одними з найотруйніших грибів в Україні, каже Коваленко, є галерини, які іноді плутають з видами літніх опеньків, та павутинники.
Читайте також: Гриби в шоколаді, пліснява і експедиції мікологів: інтерв’ю з дослідницею грибів
Бліду поганку під час збирання грибів можна сплутати, до прикладу, із сироїжкою. Олексій Коваленко пояснює, що однією з ознак розрізнення цих грибів є кільце на ніжці гриба, яке нагадує перстень — це залишок покривала, яке приховувало спороносні структури плодового тіла гриба. Якщо це кільце є, то тоді це точно не сироїжка. Хоча таке кільце є не лише у блідих поганок, а зокрема й у печериць.
Ще однією характерною ознакою блідої поганки є яйцеподібне розширення на ніжці плоду, яке можна побачити після викорчовування гриба з ґрунту. Це розширення дуже велике — у сироїжок чи печериць такого немає.
«Тому, зокрема, існують рекомендації щодо викорчовування грибів, а не їхнього зрізання — щоб не прогледіти цю ознаку. З іншого боку, для багатьох це видається варварським способом збирання грибів. Але, по-перше, це може убезпечити від смертельно отруйного гриба, оскільки важлива діагностична ознака може бути пропущена, якщо ви зріжете плодове тіло і не побачите розширення знизу. По-друге, є великі наукові дослідження на європейських популяціях грибів, де вказано, що насправді для грибниці особливо не важить, яким способом ви збираєте гриби — чи зрізаєте їх, чи викорчовуєте. І в тому, і в тому випадку грибниця реагує приблизно однаково», — пояснює науковий дослідник.
Загалом Олексій Коваленко дає універсальну пораду: якщо у вас є сумніви щодо розрізнення отруйного виду грибів від неотруйного, то краще облишити їх збирання.
Читайте також: Австрійські науковці вивчають можливість створення меблів із грибів
За словами Олексія Коваленка, перед вживанням грибів не завжди необхідно їх відварювати.
Так, деякі їстівні види грибів в сирому стані мають отруйні сполуки, які при вживанні можуть викликати невелике харчове отруєння.
«Якщо це, наприклад, такі гриби, як піддубники, які яскраво синіють після того, як ви зріжете їхнє плодове тіло, то так, рекомендується подібні гриби відварювати, а після цього вже готувати, зливши воду», — розповідає дослідник.
Але якщо гриб не містить отруйних сполук (як, наприклад, печериця), то його не обов’язково відварювати. Після відварювання гриби втрачають значну частину своєї текстури та смаку, каже Коваленко.
Нагадаємо, раніше в етері Громадського радіо грибник, письменник та автор книжки «Абетка грибничка» Сергій Пантюк розповів про те, як правильно збирати їстівні гриби.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі