Фото з Facebook-сторінки NATO
Олександр Мусієнко: Тривають активні бойові дії. Характер дій ворога зрозумілий. Росіяни намагаються протиснути нашу лінію оборони й просуватися далі. Штурми проводять за допомогою авіації, активно застосовують керовані авіабомби, дрони, артилерію і штурмові групи. Порівняно з минулим тижнем, дещо вдалося стабілізувати лінію фронту.
Станом на сьогодні у ворога немає якихось значних успіхів чи здобутків, але присутня достатня кількість військ. Цей напрямок є одним із пріоритетних, хоча може вже не є напрямком основного удару. Зараз ми дооснащуємо певні оборонні позиції, щоби створити першу, другу і треті лінії. Але будь-яка лінія оборони не захистить сама себе. Потрібне озброєння, прикриття з повітря. Якщо не залучати ППО в великій кількості, то керовані авіабомби з часом будь-яку лінію оборони будуть змітати, стирати.
На цьому напрямку протягом трьох днів працює головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Він прийняв деякі рішення, що стосуються кадрових перестановок. На його думку, виникли проблеми з окремими підрозділами та їхніми командирами. Усе роблять для того, аби там хоча б більш-менш стабілізувалася ситуація.
Читайте також: Неспроможність США зараз допомагати Україні прискорює реакцію ЄС — Краєв
Олександр Мусієнко: На деяких напрямках особливо потрібно дооснащувати позиції. Це очевидно. Їх треба більше укріплювати. Інше питання полягає в тому, як можна було краще укріпити позиції безпосередньо за Авдіївкою. Ворог там має перевагу у висоті через особливості ландшафту. Це складні географічні умови, де немає, фактично, забудови. Чи взагалі доцільно утримувати лінії оборони в таких небезпечних умовах? Відхід з Ласточкиного та Степового був неминучим. Ворог суне по інерції, акумулює сили, викочується за межі Авдіївки. Нам десь не вистачало інженерних підрозділів та техніки. Можливо, командування не ухвалювало якісь рішення.
Зараз важливо швидко доукомплектувати дві лінії оборони. У цьому напрямку йде робота. Поставили три основних пріоритети: оснащення позицій, протидія ворожій авіації, доукомплектування підрозділів необхідною зброєю.
Якщо дооснастити лінію оборони Бердичі — Орлівка — Тоненьке, то її можна використовувати. З точки зору ландшафту, вона нам підходить. На виході з Авдіївки у ворога була перевага, а тут їм доведеться спускатися на рівнину. Але, знову ж таки, треба зброя, боєприпаси, щоб стримувати просування ворога.
Олександр Мусієнко: Забезпечити закупівлю і постачання снарядів день у день складно. На ринку зброї так це не працює. Кошти на закупівлю снарядів йдуть не від Чехії, а з Нідерландів та Бельгії. Потрібно забезпечити цілу процедуру.
У Чехії є компанія-посередник, яка ці снаряди закуповує і ці партії фрактує в країнах поза межами Європейського Союзу. Потрібно пройти всі бюрократичні процедури, які пов’язані із коштами та логістикою. На це потрібен час. Але добре, що цей механізм запустили. Важливо, щоб в Європі створився прецедент, коли за кошти європейських країн куплять снаряди поза межами ЄС.
Олександр Мусієнко: Як тільки ми отримаємо прецедент закупівлі в більших обсягах снарядів з Південної Кореї, то ми вирівняємо потенціал постачання снарядів з КНДР до Росії.
Зараз постачання з Північної Кореї призупинилися. Про це говорять джерела розвідки, які публікують в ЗМІ. Немає відправки такої кількості кораблів до Росії з КНДР, а також через залізницю. Вони віддали все, що було на складах. Тепер почнуть працювати на виробництво.
Запуск виробництва і постачання проходить також Європа та Росія. Південна Корея доволі таки зацікавлена в продажі боєприпасів. Вони виробляють у значній кількості снаряди 155-го калібру. Раніше була бюрократична проблема з їх закупівлею країнами ЄС. Протягом цих кількох тижнів ситуація вирішиться, що дасть можливість чехам закуповувати снаряди за кошти окремих країн і потім передавати в Україну.
Однак, поки на ситуацію на фронті це все не сильно вплине. Росіяни доволі таки інтенсивно застосовують власну артилерію. Поки вони запускають додаткове виробництво і чекатимуть нових постачань, то на якихось ділянках фронту зменшать кількість застосування своєї артилерії.
Є тенденція, що Росія досить активно втрачає самохідні артилерійські установки. Вони все більше покладаються на причіпну артилерію — гармати, які возять вантажівками.
Якщо далі будуть такі втрати, то десь до кінця року ця самохідна артилерія у них має закінчитись. Для компенсування цих втрат знадобиться 5-6 років. Ми не можемо запобігти тому, щоб у росіян не було боєприпасів, але можемо зменшити кількість їхніх стволів.
Читайте також: Навряд наші партнери фіксуватимуть гарантію надсилання в Україну сухопутних військ, поки триває війна — експерт-міжнародник
Олександр Мусієнко: Російські війська ведуть активні наступальні дії з середини жовтня 2023 року. Наразі вже березень. Перебувати постійно в штурмових діях, який би ресурс у вас не був, доволі-таки складно. Після Авдіївки видання New York Times писало, що росіяни наступають на п’яти напрямках. Зараз вони намагаються перегрупуватись і знайти слабкі місця в нашій обороні, щоб тоді завдати удару. Сили вони концентрують переважно на Сході. Наші сили добре протримались біля Вербового, Роботиного, Оріхова. Ворог застосовував боєздатні підрозділи, але атаки відбивались.
Росіяни всю увагу скеровують на Авдіївський, Бахмутський, частково Мар’їнський напрямки. Час від часу атакують Куп’янсько-Лиманський напрямок.
Олександр Мусієнко: В Одесі сталась жахлива трагедія і російський злочин проти мирного цивільного населення. На жаль, є загиблі й поранені. Руйнування досить значні, що свідчить про пряме влучання з детонацією. Ймовірно, «шахед» врізався в будівлю на швидкості, а тоді вибухнув. Це могло спричинити ще супутні руйнування. Треба провести детальнішу експертизу, щоб зрозуміти всі деталі.
Олександр Мусієнко: Перед заявою Макрона прем’єр-міністр Словаччини Фіцо розповів, що такі плани в європейських країнах є. Ця ідея широко обговорювалась країнами НАТО. Історія знає такі приклади, коли коаліції держав підтримували жертву агресії спочатку зброєю, потім добровольцями, а потім уже своїми військами.
Логіка процесу мені абсолютно зрозуміла. Вона полягає в тому, що окремі країни Заходу ставлять задачу зберегти державність і суверенітет України.
Якщо ситуація буде критичною, тоді держави можуть втілити в життя інші сценарії. Зокрема, збільшити Інтернаціональний легіон ЗСУ добровольцями, залучити спецпризначенців на різних напрямках, підстрахувати нас у захисті повітряного простору. Я б цього не виключав. Однак, це використовуватимуть для того, щоб безпосередньо звільняти наші території, а, в першу чергу, захистити окремі напрямки.
Читайте також: Уведення західних військ в Україну: чи є тут конкретика та як це можливо
Як повідомляло Громадське радіо, 26 лютого за ініціативи президента Франції Емманюеля Макрона у Парижі зустрілися майже 20 глав держав і урядів, щоб підштовхнути підтримку України. У Єлисейському палаці підкреслили, що метою переговорів є «мобілізація і вивчення всіх засобів ефективної підтримки України».
Президент Франції Емманюель Макрон після зустрічі в Парижі з європейськими лідерами допустив відправлення західних військ до України у майбутньому. Водночас, він наголосив, що наразі немає консенсусу серед союзників з цього питання.
Після заяви Макрона Чехія, Польща та Швеція заявили, що не розглядають ідею відправлення своїх військових в Україну. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс не планує відправляти війська в Україну. В ЄС заявили, що на європейському рівні серед держав-членів існує консенсус лише щодо надання Україні потрібної допомоги стільки, скільки буде потрібно.
Речник Путіна Пєсков заявив, що поява військових НАТО на території України призведе до прямого конфлікту Північноатлантичного альянсу з РФ.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі