facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Уведення західних військ в Україну: чи є тут конкретика та як це можливо

Інтерв'ю

Заяви про можливе розміщення військ країн-союзниць на українській території аналізує Дмитро Левусь на Громадському радіо.

Уведення західних військ в Україну: чи є тут конкретика та як це можливо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо напередодні конференції з підтримки України, яка відбулася у Парижі, повідомив, що кілька країн-членів НАТО і ЄС обговорюють можливість відряджання своїх військових в Україну на основі двосторонніх угод. Він наголосив, що Словаччина не відправлятиме своїх солдатів в Україну, але поважатиме рішення країн НАТО, які погодяться ввести війська.

Говоримо про це з політологом Дмитром Левусем.

Про присутність західних військ в Україні та європейську безпекову політику

Олег Климчук: Ви чули, щоб якась країна чітко і конкретно висловилася за присутність свого війська в Україні?

Дмитро Левусь: Конкретики поки що з цього приводу не було. Йдеться про конференцію в Парижі в Єлисейському палаці, після якої найбільш яскрава заява була від хазяїна заходу, президента Франції Макрона. Він сказав, що цю тему обговорювали, але поки що, за великим рахунком, щодо цього немає консенсусу, це не є конкретним.

Окрім заяви про можливість введення європейських військ на територію України помітною була й інформація про створення далекобійної коаліції з наданням ракет різної дальності й авіабомб для України.

Там був ще цікавий, показовий момент. Прем’єр-міністр Хорватії Пленкович абсолютно конкретно зауважував, що у його країни є свій великий і позитивний досвід перемоги у «Вітчизняній війні», як у Хорватії називають війну, яка йшла в 90-х роках. І балканська країна охоче ділиться цим досвідом з Україною. Також сам Макрон говорив про те, що Росія не повинна перемогти, тобто це показово.


Читайте також: Промови Макрона і Шольца на Мюнхенській конференції здивували, вони неначе прокинулися — Ганна Шелест


Як на мене, наразі навіть не обов’язково гадати про те, яка з країн пропонує введення європейських військ на територію України, тому що, явно, така країна не одна. Ми, скоріше, маємо говорити про зміну парадигми. Тобто про те, чому це сталося, чому це пропонують.

А пропонують це тому, що Україну уже сприймають як частину Європи. І війну України проти Росії сприймають не як війну України за саму себе, а як війну за збереженням європейської безпеки. Тобто це не означає, що ця думка уже стала однозначною, безповоротною для всієї Європи. Це усвідомлення з’явилося, і тому для створення європейської безпеки можуть застосувати різні форми й методи, у тому числі уведення військ. 

Президент Франції Еммануель Макрон виступає під час пресконференції в Єлисейському палаці, 26 лютого 2024 року, Париж, Франція. Фото: АР

Центр безпекових рішень для Європи переміщується безпосередньо до Європи. Це відбувається на тлі того, що може змінитися роль США в НАТО, яка завжди була основою цієї безпекової військової структури. Європа вимушена грати в більш самостійну гру. Як не парадоксально, це певним чином накладається на ідеї Франції про європейський чи свій глобальний суверенітет. Але це в абсолютно іншій формі, ніж йшлося раніше.

Безпекова політика Європи зараз змінюється. Про це, наприклад, на Мюнхенській конференції говорив глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. Він казав про необхідність Європи почати сприймати той факт, що вони живуть у воєнний час. А Урсула фон дер Ляєн, коли говорить про розробку стратегії оборонно-промислового комплексу Європи, включає туди стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України.


Читайте також: Про що говорили на Мюнхенській безпековій конференції


Можливі формати введення західних військ в Україну

Дмитро Левусь: Для введення іноземних військ на нашу територію треба й дозволи з боку Верховної Ради, й укладення угод.

Можливо, у контексті іноземних військ ми можемо говорити про якісь доповнення до договорів співпраці у сфері безпеки. Хоча у тих шістьох договорах, які уже уклала Україна, подібних натяків, здається, не було. Але я думаю, що юридичне забезпечення тут не найголовніше насправді.

Олег Климчук: А може бути так, що іноземні військові кораблі зайдуть в акваторію Чорного моря і, наприклад, будуть допомагати патрулювати «зерновий коридор»?

Дмитро Левусь: Ми вже бачили початок договорів про мінне тралення безпосередньо в рамках Чорноморських держав НАТО (Туреччина, Болгарія і Румунія). Я думаю, наразі це, мабуть, найбільше, що може статися. Бо, все ж таки, Туреччина користуючись своїм правом контролювати протоки. Вона навряд чи піде на те, щоб десь зменшувати свій вплив в Чорному морі. Але, хто його знає, як згодом може бути, якщо Росія буде слабнути. 

Поки що ж Туреччина балансує між РФ, країною-агресором та Україною. Вона намагається зберегти свій вплив й навряд чи забажає пропускати військові кораблі інших країн.


Як повідомляло Громадське радіо, 26 лютого за ініціативи президента Франції Емманюеля Макрона у Парижі зустрілися майже 20 глав держав і урядів, щоб підштовхнути підтримку України. У Єлисейському палаці підкреслили, що метою переговорів є «мобілізація і вивчення всіх засобів ефективної підтримки України». 

Нових оголошень про надання допомоги не планують, однак учасники паризької зустрічі шукатимуть шляхи, як «діяти краще і рішучіше», після того, як Київ заявив, що половина обіцяної західної зброї надходить із запізненням.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на тлі інформації про відправлення військ деяких західних країн в Україну, заявив, що Альянс не планує цього робити. 


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Як громади спільно розв’язують проблеми в умовах обмежених ресурсів

Як громади спільно розв’язують проблеми в умовах обмежених ресурсів

108 днів у Оленівці та жодної компенсанції за полон від держави

108 днів у Оленівці та жодної компенсанції за полон від держави

Під час евакуації захищали дисертації — дослідниця про Кабінет єврейської культури

Під час евакуації захищали дисертації — дослідниця про Кабінет єврейської культури