facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чи є шанси врятувати Китаїв?

Чергова пам’ятка в Києві під загрозою забудови. Що відбувається? Розповідає Ірина Федорів, журналістка, лідерка громадської ініціативи «Голка».

Чи є шанси врятувати Китаїв?
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Про Китаїв

Ірина Федорів: Ця історія почалася ще за часів Черновецького. Тоді на цій землі хотів нагріти руки Пилипишин. Він був народним депутатом ВР від Шевченківського району міста Київ. Напевно, треба пояснити, що таке Китаїв.

Свято-Троїцький (Китаївський) монастир та Голосіївський ліс

У Києві є величезний Національний парк Голосіївський. Це зелена зона, яку захистили найвищим природоохоронним рівнем — національним парком. Щоб таке сталося, потрібен президентський указ. Поряд з парком є місцина, яка називається «Китаїв». Ця назва пов’язана з охоронними спорудами. Там знайшли залишки фортеці часів Київської Русі. Також там знаходять кераміку часів Трипілля. Це дуже красива територія. Там є монастир. Там цілий клондайк. Можна знайти не 1, не 2 і не 5 знахідок.

Київ — єдина європейська столиця, яка у своїх межах зберегла такі цінні археологічні експонати.


Читайте також: Наша ідентичність пов’язана не лише з часом від 1991-го — археолог


Суть проблеми

Ірина Федорів: Якщо дивитися на наше законодавство, то вся земля, де є археологічна спадщина — державна. Не може ніхто взяти археологію в приватну власність, комунальну. Бо це наша історія. І частина нашої національної безпеки. От чому Росія намагається стільки наших пам’яток знищити? Вони нищать нашу історію. Але ми й самі справляємося.

20 років історія з Китаєвом тягнулася. Пилипишин уже відійшов. Тепер з’явився Ніконов, колишній перший заступник голови КМДА. Це забудовник KAN development. Вони хочуть там будуватися. Ще за часів Черновецького цю землю дали Київській овочевій фабриці. Зараз прокуратура виборює своє право на захист цієї землі.

Спершу там був інвестиційний договір з компанією, яка була пов’язана з Вавришем, власником SAGA Development. Тепер зайшов інший інвестор — Ніконов.

Я так розумію, що у KAN development договірні відносини з Київською овочевою фабрикою. Бо суд триває саме з ними. Тут виходить ситуація така — Київ не мав права взагалі віддавати цю землю археології. На жаль. Тут ми маємо розкол. Коли Київрада, яка в принципі могла б розірвати ці юридичні зв’язки, не допустити забудови такої цінної землі та визнати, що це взагалі не їхні повноваження, каже, що вони на стороні міста. Ця земля не комунальна, це державна власність, це археологія.

Олена Новікова: Я бачила коментар Ніконова. Він каже, що забудовувати землі охоронного статусу компанія не планує та буде відновлювати культурно-історичні місця. Він каже, що вони знають, що частина урочища Китаєва має охоронний статус, однак та ділянка, де вони хочуть щось робити, до меж заповідника не входить, і там можна будувати об’єкти.

Ірина Федорів: Тут питання в чому. Прокуратура наполягає, що це земля державна, бо там є археологічна спадщина. Усі ці пам’ятки потрібно досліджувати.

Але насправді, проблема глибша. Поки активісти Києва ходять у справі по Китаєву по суду, слухається ще одна справа на Чернігівщині з приводу курганів, які віддали під сільгоспземлю. Теж не мали права, бо археологія. Ця справа вже у Великій палаті. Усі активісти, які захищають археологічну спадщину, мають розуміти — зараз у нас у Великій палаті держава судиться проти держави. Це повний брєд. Тому що у нас з одного боку прокуратура. А з іншого — держгеокадастр, який оформлює ділянки, які є державною власністю, як сільгосп, як приватну власність, як комунальну власність. Скільки таких ділянок? Невідомо. І от якщо зараз Велика палата винесе рішення, що тут правий Держгеокадастр, то потім це буде як преюдиція для інших справ. І про Китаїв так само будемо говорити крізь цю призму. Тому треба дивитися на проблему ширшу. Вона не точкова. Бо виходить, що у нас місцеве самоврядування дуже часто віддає в різних громадах землі, які є державними, бо там є археологічна спадщина, під забудову, під сільгоспземлі. І ми втрачаємо ці неоціненні знахідки, які можна було б вийняти, описати, дослідити історію. Це реально є проблема.

А ще вони дуже чітко працюють над формуванням інформаційного поля. У них навіть є якась там громадська організація, яка розповідає, що саме цей забудовник врятує Китаїв і весь світ.


Читайте також: Росіяни вивезуть все, що встигнуть: археологиня про заповідник «Херсонес Таврійський»


Нагадаємо, 17 січня у Господарському суді міста Києва слухали справу за позовом Генпрокуратури, яка в суді захищає Китаїв.

Забудовник виграв суд. Виграв у прокуратури, яка судиться в інтересах Мінкульту та КМДА. У цій справі Київрада підримує забудовника.

В урочищі Китаїв девелоперська компанія KAN Development планує побудувати об’єкти громадського призначення із туристичним хабом та дитячими навчальними закладами. 

Китаїв — це пам’ятка національного значення, яка збереглася в столиці. Тут під час розкопок досі знаходять трипільську кераміку. На території заповідника збереглися залишки фортифікаційних споруд часів Київської Русі. Окрім того Китаїв знаний своїм монастирем.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Китай не у тому економічному становищі, щоб не слухати вимоги демократичних лідерів — Харитонов

Китай не у тому економічному становищі, щоб не слухати вимоги демократичних лідерів — Харитонов

Проблема не у виробництві Patriot, а в політичному рішенні передати їх Україні — Дмитро Левусь

Проблема не у виробництві Patriot, а в політичному рішенні передати їх Україні — Дмитро Левусь

Винятком у несплаті податків може бути лише скрута: засновниця харківського бізнесу

Винятком у несплаті податків може бути лише скрута: засновниця харківського бізнесу

Силові вправи важливіші за гнучкість — повітряна акробатка

Силові вправи важливіші за гнучкість — повітряна акробатка