Фото з відкритих джерел
Ярина Чорногуз: Можна зробити хвилі мобілізації жінок — визначити певну кількість відповідно до потреб армії. Для обов’язкової мобілізації має бути серйозний відбір. Майже будь-яка жінка, яка має навички роботи з ноутбуком та вміє керувати машиною, може стати пілотом дрона. Жінки, які вміють дбати про здоров’я інших людей, фізично витривалі та дуже відповідальні в навчанні, можуть бути бойовими медиками. Ті, хто добре фізично підготовлений та мотивований, можуть стати розвідницями й піхотинками. Тобто, відбір повинен відбуватись відповідно до бажання та навичок.
Жінки вагаються йти до армії не стільки через страх бойових дій, як через острах потрапити суто в чоловіче середовище і зазнати там якогось тиску. Для таких повинні створити жіночі бойові підрозділи. Тобто, має бути вибір. Тому що в нас суто чоловічих підрозділів є дуже багато.
Ірина Сампан: У мене є ефективний контраргумент щодо негативного ставлення до жіночих батальйонів у суспільстві. Курдські жіночі загони у Сирії активно воювали й продовжують воювати з бойовиками ІДІЛ. Зараз вони беруть участь у протистоянні з турецькими військами. У них є різні бойові посади, незалежно від фізичної сили. В ізраїльській армії також є окремі жіночі підрозділи.
Ярина Чорногуз: Один офіцер серйозно зі мною взявся обговорювати можливість такого батальйону. Але, на жаль, немає політичної волі та бажання в командування щодо такого відповідального рішення. Багато вважають, що це тупий хайп та щось відірване від реальності. Факт полягає в тому, що ця ідея дуже на часі. Вона б реально вивільнила для нас великий мобілізаційний ресурс і пришвидшила б перемогу, за умови правильної організації.
Читайте також: Євген Дикий: Якщо суспільство саботуватиме мобілізацію, то держава Україна перестане існувати
Ярина Чорногуз: Попри те, що в нас найбільша кількість жінок в армії серед європейських країн, на бойових посадах їх залишається недостатньо багато. Якби кожен мобілізований чоловік побачив з собою поруч на бойових жінку, то він би подолав навʼязані більшістю стереотипи з дитинства.
Жінок на бойові посади часто не пропускають командири. Туди важко потрапити. У всіх є свої причини. Хтось вважає, що робить жінкам послугу, бо, начебто, підвищує їм можливість вижити у цій війні. Хтось вважає, що жінка не потягне. Хтось боїться якихось там інтриг чи чогось такого в чоловічому колективі через дівчат. Кожна жінка для того, щоб пробитися на бойові посади, проходить дуже важкий шлях. І через це дуже багато чоловіків кажуть, що нас все одно мало і ми винятки. Ми якось жартували, що фронтовичка, яка має досвід бойових дій, сприймається як окремий гендер.
Читайте також: У Комітеті нацбезпеки озвучили основні претензії до урядового законопроєкту про мобілізацію
Ірина Сампан: У мене є багато подруг, які не готові йти служити. Навіть з моєї військової бульбашки, доволі прогресивної. Деякі дівчата кажуть, що не можуть себе уявити в окопах, у бруді. Вони говорять, що можуть якимось іншим способом допомагати війську, але не в структурі армії. Так жінки готові проходити курси бойової підготовки, навіть хочуть це робити. Мовляв, вони хочуть дізнатись про те, як тримати зброю, що таке граната і як нею користуватись тощо. Після ознайомлення з військовою справою, дівчата, можливо, подумали б про армію. Чи можуть бути ефективними такі курси підготовки для цивільного населення? Може, з цього варто почати?
Ярина Чорногуз: Безумовно, такі курси є корисними для нас. Вони потрібні для того, аби жінки зрозуміли, чи буде їм все це під силу. Є такі випадки, коли береш певну посаду, а потім усвідомлюєш, що проблеми зі здоровʼям не дають цим займатись. Щоб таких сюрпризів не було, треба максимально підготуватись. Важливо розуміти, що армія — це зовсім інше, ніж курси підготовки цивільних. Йдеться про відсутність свободи. Деякі речі можна зрозуміти, тільки потрапивши в цю структуру.
Читайте також: Аліна Сарнацька: Чим менше жінок буде залучено до оборони, тим гіршою буде ситуація з правами жінок після війни
Нагадаємо, удень 11 січня голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що законопроєкт щодо мобілізації повернуть ініціатору — Кабінету міністрів. Це відбулося після того, як 11 січня у закритому режимі відбулися закрита нарада з військовим командуванням і засідання Погоджувальної ради. Арахамія розповів, що не всі норми, запропоновані військовим командуванням, можуть бути підтримані. «Якісь положення прямо порушують права людини, якісь не є оптимально сформульовані».
Того ж дня Кабінет міністрів офіційно відкликав законопроєкт про мобілізацію для його опрацювання.
Уже ввечері 11 січня міністр оборони Рустем Умєров заявив, що команда міністерства вже підготувала нову редакцію законопроєкту про мобілізацію. Найближчим часом його збираються виносити на погодження Уряду. За його словами, у новій редакції врахували всіх пропозицій, які погодили з депутатами на засіданнях комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Нагадаємо, 25 грудня 2023 року Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби».
Раніше, президент Володимир Зеленський заявив, що не підпише закон про мобілізацію у випадку його ухвалення Верховною Радою, якщо там буде передбачена мобілізація жінок.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі