Видання Financial Times з посиланням на джерела повідомляло, що 16 січня Єврокомісія мала запропонувати продовжити до червня 2025 року призупинення тарифів і імпортних квот на українську продукцію. Але прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск має намір виступити проти відновлення угоди про вільну торгівлю ЄС з Україною.

Йдеться про те, що польський прем’єр готується найближчими днями відвідати Київ, щоб спробувати досягти компромісу щодо заборони імпорту українського зерна, яку уряд Польщі наклав минулої весни. Офіційні особи кажуть, що Туск прагне до подібної угоди, що уклали з Румунією та Болгарією. У 2023 році ці країни зняли блокаду кордонів в обмін на те, що Україна погодила систему ліцензування експорту, яка обмежила потік в їхні країни.

До того ж міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини у спільному листі до Єврокомісії просять ввести мито на імпортне українське зерно через нібито недобросовісну конкуренцію. Країни-підписантки стверджують, що Україна поглинає їхні експортні ринки й просять вжити заходів через дешевшу сільськогосподарську продукцію з України.

Про проблеми експорту аграрної продукції України говоримо з економістом Олегом Пендзиним.

За яких умов Польща готова не перешкоджати Єврокомісії продовжити режим торгівлі з Україною без тарифів і імпортних квот

Олег Пендзин: Сьогодні є попередні домовленості щодо припинення блокування українсько-польського кордону, зокрема аграріями й перевізниками. Але поляки запропонували українцям видавати ліцензії на експорт в ЄС аграрної продукції.

Тобто, якщо Єврокомісія буде наполягати на продовженні режиму пільгової торгівлі з Україною, то українці (за пропозицією поляків) мають взятися до самообмеження експорту аграрної продукції в Євросоюз, щоби усунути питання, пов’язані з блокуванням нашого кордону.

Формально, Єврокомісія продовжує зняття будь-яких квот і обмежень для торгівлі з Україною, але для того, щоби поляки, словаки, румуни, угорці, болгари не блокували українських кордонів, нам пропонують встановити самообмеження. Тобто видавати своїм аграріям ліцензії на постачання української аграрної продукції в Євросоюз. До речі, поляки говорять, що так можна подивитися, наскільки Україна може сьогодні самообмежуватися. Тобто, наскільки українським ліцензіям можна буде довіряти.

За інформацією Прикордонної варти Республіки Польща, о 20:00 польські перевізники завершили акцію протесту на кордоні – усі пункти пропуску розблоковані.

Про це повідомляє Держприкордонслужба.https://t.co/IctrZRueXP

— Громадське радіо (@HromadskeRadio) January 16, 2024

До речі, це стосується не тільки зерна. Польща, наприклад, пропонує, щоби подібні ліцензії на експорт української аграрної продукції в Євросоюз були практично на весь спектр того, що ми експортуємо: курятину, яйця, цукор. Тобто на весь той обсяг, який сьогодні Україна відправляє в ЄС.

Проблема полягає в тому, що східноєвропейські країни — це аграрні країни. Тому п’ять міністрів сільського господарства цих країн звернулися до Єврокомісії з приводу того, що загальний обсяг виробництва аграрної продукції в цих країнах набагато більший, ніж внутрішнє споживання. І ці східноєвропейські країни повністю перекривають потреби європейського ринку, а масований імпорт дешевої продукції з України нібито завдає шалених збитків їхнім аграріям.

Читайте також: Румунія швидко будує автобан, щоб Єврокомісія вклала гроші в їхню, а не польську інфраструктуру — Ус

Чому східноєвропейські країни створюють митні обмеження для України, і як це позначиться на нашому вступі до ЄС

Олег Пендзин: На сьогодні 60% доходу східноєвропейського фермера — це дотації Євросоюзу. І ці гроші також дотуються на загальний обсяг аграрної продукції, що реалізується в ЄС. Тобто за кожною тонною аграрної продукції, що продають аграрії в Євросоюз, іде величезний обсяг дотування цієї продукції коштом бюджету ЄС. Ця ситуація є надзвичайно чутливою для східноєвропейських фермерів, тому що для них сьогодні непродана продукція — це недоотримана дотація. А там суми вимірюються сотнями мільярдів євро. Тому політичні фігури східноєвропейських країн будуть захищати й власний бізнес, і власних платників податків, і власний електорат.

Якщо Україна буде країною ЄС, то це автоматично зніме будь-які митні та інші обмеження на кордонах між Україною та її сусідками. І питання вивозу аграрної продукції нічим не буде відрізнятися від експорту аграрної продукції з Польщі в Німеччину. Тобто це буде без будь-яких обмежень, квот, до того ж з дотаціями. Але ми абсолютно чітко чули від східноєвропейських країн, що нинішній бюджет Євросоюзу не витримає сьогоднішню систему виплат аграрних дотацій, якщо до ЄС приєднається Україна. Тому що загальний обсяг виробництва української аграрної продукції на порядок більше, ніж те, що сьогодні роблять наші партнери-східноєвропейці. Як наслідок, якщо умови отримання аграрних дотацій будуть однакові й для українців, і для поляків, то це завдасть шалених збитків європейському бюджету й східноєвропейським аграріям.

Міністерство сільського господарства Румунії та фермери, які, зокрема, блокували рух вантажівок на кордоні з Україною, досягли угоди

Вимоги протестувальників були задоволеніhttps://t.co/sIB1O1NL2P

— Громадське радіо (@HromadskeRadio) January 16, 2024

Тому, як на мене, є надзвичайно важливим урегулювання місця української аграрної продукції на європейському ринку. Адже те, як це існує сьогодні, — це величезний не розплетений вузол суперечностей. Через це ми матимемо величезних опонентів руху України в ЄС серед східноєвропейських країн.

Читайте також: Світовий банк оцінив руйнування і втрати українського бізнесу

Яка надалі доля питання експорту української продукції до ЄС

Олег Пендзин: У будь-якому випадку в ЄС будуть проводити консультації щодо питання української продукції. І в будь-якому випадку рішення Єврокомісії ухвалюють консенсусом.

З одного боку, наші східноєвропейські партнери налякані російською агресією, тому офіційно підтримують Україну з точки зору військово-технічного співробітництва і питань, пов’язаних з опором агресії. До того ж представники країн Балтії сказали, що через 3-4 роки Європі треб бути готовою, що РФ спробує відкривати другий фронт. І цей страх достатньо серйозно мотивує східноєвропейських політиків щодо підтримки України.

Але є й друга сторона питання — just business, гроші. І тут ніхто ділитися не буде, і навряд чи варто чекати, що східноєвропейські країни будуть шукати якісь компроміси.

Щобільше, все сильніше зараз звучать тези, що питання розширення Євросоюзу можна буде розглядати тільки після закінчення його реформування, в тому числі й з питань пов’язаних із субсидіюванням аграрної продукції. Знаючи темпи розв’язання політичних питань в ЄС, реформа Євросоюзу триватиме 20-25 років, а може й більше. Тобто наші партнери, з одного боку, відкривають Україні дорогу в ЄС, а, з іншого боку, кажуть почекати, поки там не закінчать реформування.

Нагадаємо, 16 січня Міністерство інфраструктури Польщі підписало угоду з організаторами блокади на польсько-українському кордоні, відповідно до якої перевізники призупиняють протест до 1 березня. Згодом Прикордонна варта Республіки Польща повідомила, що о 20:00 польські перевізники завершили акцію протесту на кордоні — усі пункти пропуску розблоковані.

Також 16 січня досягли угоди Міністерство сільського господарства Румунії та фермери, які, зокрема, блокували рух вантажівок на кордоні з Україною. За словами міністра сільського господарства Флоріна Барбу, угода охоплює 13 вимог фермерів, але «обговорення триватимуть і далі, щоб знайти компроміс щодо решти вимог». Водночас один з представників фермерів на переговорах Маріус Міку пояснив, що угода не означає негайного припинення протестів. На тривалість блокування кордону можуть вплинути майбутні переговори з перевізниками, які ще тривають.

Також нагадаємо, що 10 жовтня 2023 року президент Володимир Зеленський анонсував запуск зернового коридору через Молдову в Румунію.

Пізніше у жовтні Румунія затвердила умови імпорту чотирьох сільгоспкультур з України. Відповідно, імпорт можливий лише для румунських фермерів і переробників, які документально підтвердять, що воно необхідне для поповнення запасів. Окрім того, переробляти або використовувати як корм можна лише те зерно, яке відповідає стандартам якості, підтвердженим сертифікатами ANSVSA на підставі отриманих і проаналізованих зразків.

У січні стало відомо, що Румунія у прискореному темпі будує нову магістраль до кордону з Україною. Дорога має сполучати Бухарест з українським кордоном й забезпечити вихід з України до румунських портів, обходячи Польщу, Угорщину та Словаччину.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту