Ірина Сампан: Цей проєкт почали будувати ще у 2016 році, до повномасштабного вторгнення. Йдеться про автошлях, який починається у Плоєшті й закінчується в населеному пункті Сірет поблизу кордону з Україною. Наразі через блокаду на кордонах, конфлікт навколо українського продовольства, відносини України та Румунії стали дещо напруженими. Яке значення цей проєкт матиме для нашої держави?

Іван Ус: Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія вимагають від ЄС продовження дії мораторію щодо продажу сільськогосподарської продукції. З усіх цих країн, як на мене, Україна має найкращі відносини саме з Румунією. Бо ініціатором всього була Польща, до антиукраїнської ідеї традиційно доєдналась Угорщина, потім зʼявились Словаччина та Болгарія. Румунія їх теж підтримала, однак дані Державної митної служби України за минулий рік свідчать про інше.

Попри наявність заборони на постачання чотирьох товарів (пшениці, кукурудзи, насіння соняшника, ріпаку) до п’яти європейських країн, Румунія найменше з усіх дотримувалась цього рішення. Іноді постачання були більшими, ніж в місяці до запровадження заборони. Ми всі чули про протести румунських фермерів. Нагадаю, що вони зʼявились в суботу і потім кудись зникли, а далі знову поновились. Але активність, яку демонструє Румунія у протистоянні з Україною значно менша, ніж навіть у Польщі. Ключ цієї історії полягає в автобані «Молдова».

Польща через блокування шляхів фермерами та перевізниками проявила себе як ненадійна країна в побудові логістичних маршрутів. Цим скористалась Румунія, яка запропонувала Єврокомісії вкладати кошти у свої маршрути. Вона також заявила, що готова забезпечити щомісячний транзит 4 мільйонів тонн українського збіжжя. На піку в березні ми експортували 3,9 мільйона тонн. Звісно, що до великої війни ці цифри були значно більшими. Однак, в нашій ситуації це непогано. Мета швидкої побудови автобану Румунією полягає в тому, щоб продемонструвати Єврокомісії те, що гроші треба вкладати в її інфраструктуру, а не Польщі.

Чому новий автобан важливий для України

Ірина Сампан: Що на це відповів Євросоюз? Вони все-таки домовились про виділення певних коштів на закінчення будівництва до 2025 року, але там окрема ділянка до Сірету має невизначений термін виконання. Чи є у Румунії кошти на це?

Іван Ус: Зараз якраз відбуваються перемовини щодо виділення іншої частини суми. Саме тому Румунія наполягає на тому, щоб переробити «шляхи солідарності» для України для того, аби звʼязати нас з Європою. Для нас важливо відновити спроможності експорту продукції. На цьому наполягають чиновники, спецпредставниця США Пенні Пріцкер. Найкраща можливість відновити наш експорт – це створення логістичних маршрутів, які дозволять вивозити з України насамперед збіжжя. Сільськогосподарські товари займають 65% від всієї зовнішньої торгівлі.

Читайте також: Світовий банк оцінив руйнування і втрати українського бізнесу

Чи буде ця дорога ключовою найближчим часом

Ірина Сампан: Наприкінці 2023 року Міністерство інфраструктури звітувало, що через польську блокаду зменшився експорт наземними шляхами, однак збільшився морськими. Все завдяки альтернативному морському коридору. Чи можна сказати, що навіть після закінчення війни автошлях «Молдова» стане також ключовим маршрутом?

Іван Ус: Найбільше до великої війни ми експортували морськими шляхами, залізницею та автомобільними дорогами. Зараз для нас всі вони важливі. З липня, коли Росія вийшла з «зернової ініціативи», й до листопада, щомісячний обсяг зернового експорту складав приблизно 400 млн доларів. В грудні ми мали непоганий результат по експорту збіжжя – 850 мільйонів доларів. Все завдяки альтернативним маршрутам Чорного моря. Російський флот вдалось відігнати до східної частини.

Цілком можливо, що РФ зможе відновити свої спроможності й створювати знову нам проблеми, тому автошляхи могли б допомогти в цьому. Румунія – країна-член НАТО, тому Росії буде важче там заважати. Хоча, росіяни можуть під’єднати корупційну складову і підкупити якихось фермерів.

Автошлях може з’єднати Україну не лише з портами Румунії, а й Італії. Тобто, буде вихід до Середземного моря. Нагадаю, що однією зі складових розв’язання проблеми блокування зерна була б реалізація італійського проєкту в селі Городня, Закарпатської області. Звідти до портів Італії є класичні колії європейської ширини. Тоді ми б не використовували так сильно території сусідніх країн.

Політика Румунії

Ірина Сампан: Автошлях «Молдова» не проходить через саму Молдову. Чи намагалась країна до цього процесу? Як це може бути політично та економічно?

Іван Ус: Назва автобану говорить про те, що Молдова має бути залучена до цього процесу. Водночас це також нагадування, що проблема Придністров’я повинна була вирішитись раніше. Багато навіть певних кіл у Росії говорили, що однією зі складових війни Росії проти України буде закриття питання щодо Придністровʼя. Цілком можливо, що Молдова зможе відновити контроль над всією територією, як це зробив нещодавно Азербайджан. Це в інтересах не тільки Молдови, а й України та Румунії.

Під час повномасштабного вторгнення Румунія та Молдова проводили спільні парламентські засідання. Це дуже близькі країни. Бухарест допоміг Кишиневу під час прийняття рішення щодо подальших кроків в Європейському Союзі. Румунія зацікавлена у тому, щоб Модова з Україною разом вступили до ЄС. Ця дорога чергове підтвердження на практиці політики Румунії, що Україна і Молдова повинні бути в Європейському Союзі.

Читайте також: Уряд Румунії досяг домовленості з фермерами, але блокування може тривати

Нагадаємо, 10 жовтня 2023 року президент Володимир Зеленський анонсував запуск зернового коридору через Молдову в Румунію.

Пізніше у жовтні Румунія затвердила умови імпорту чотирьох сільгоспкультур з України. Відповідно, імпорт можливий лише для румунських фермерів і переробників, які документально підтвердять, що воно необхідне для поповнення запасів. Окрім того, переробляти або використовувати як корм можна лише те зерно, яке відповідає стандартам якості, підтвердженим сертифікатами ANSVSA на підставі отриманих і проаналізованих зразків.

15 жовтня торік, як повідомляло ГР, Румунія вдвічі збільшить транзитний коридор для експорту українського зерна — з двох до чотирьох мільйонів тонн. Це означало, що через Румунію йтиме до 70% українського аграрного експорту, якщо брати всі сусідні країни.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту