Тетяна Кушнірук розповідає, що така карта є візуалізацією знаменитого туристичного маршруту Via Regia. Це найстаріший та найдовший сухопутний зв’язок між Східною і Західною Європою, який також називають «королівським». Свого часу шлях перебував під особливим захистом монархів та існує вже понад 2000 років, поєднуючи європейські держави, серед яких і Україна.
«Карта складається з двох частин. Одну з частин, ми називаємо європейською, тому що вона відображає сам шлях, де він починається та як він проходить. Він починається в іспанському місті Сантьяго-де-Компостела. На нашій карті він закінчується в Києві.
А друга її частина деталізує королівський шлях в Україні. І от тут контент цікавіший. Окрім самого шляху та крім міст, які він перетинає, ми також відобразили архітектурні споруди, замки, палаци, маєтки, які будували свого часу на королівському шляху. У нас їх на карті є 12.
Це абсолютно неповний, невичерпний перелік історичних пам’яток , пам’яток культури, які пов’язані зі шляхом Via Regia в Україні, але просто це оптимальна кількість об’єктів, які було б зручно прочитати на дотик людям з порушеннями зору.
Via Regia – це більше, ніж шлях. Це концепція і філософія. Це не просто дорога, якою свого часу рухалися королі, військові, мандрівні актори, а шлях, яким з країни в країну рухалися різноманітні винаходи, тенденції, гастрономічні вподобання, модні вподобання та ідеї. Це такий собі символ інтеграції, символ об’єднання Європи. Тому його варто популяризувати», — говорить Кушнірук
За її словами, географія проєкту — 3 області. Йдеться про Рівненщину, Житомирщину та Волинь. На карті зображені об’єкти з Рівненщини, Волині, Житомирщини, Хмельниччини, Тернопільщини. Але передаватимуть мапу в 3 області: Рівненський обласний краєзнавчий музей, Острозький замок, Дубенський замок, Володимирський історичний музей імені Омеляна Дверницького, замок-музей «Радомисль».
«Вони також доповнені тифлокоментарями. Це такий дуже детальний, словесний опис об’єкта, який дозволяє його уявити, як він виглядає і його архітектурні особливості», — каже Тетяна Кушнірук.
Вона додає, що крім шрифту Брайля, також є підписи звичайними буквами, але рельєфними.
Експертка проєкту з інклюзивності Ніна Асєєва зауважує, що карту зробили різноструктурною. Тобто, країни зовсім різні на дотик по структурі, можна відчути море, можна відчути шлях зовсім іншої структури й різної тактильності. А для слабозорих, для здорових людей мапа є кольоровою.
Читайте також: Як незряча людина працює на стрічці новин Громадського радіо: інтерв’ю з Володимиром Пирогом
Ніна Асєєва розповідає, що продукція має бути відчутною на дотик та адаптована під аудіо.
«Кожен незрячий користується ґаджетами. І всі ми також вміємо читати, але головне, щоб був опис. Наприклад, щоб був тифлокоментар. В Україні дуже багато зараз робиться фільмів з аудіоописом. І цей фільм кожен з нас може подивитися. Хоча знаєте, кажуть, незрячий не може дивитися. Ні, незрячі можуть дивитися. Вони можуть дивитися серцем, душею, руками. І тому кожен фільм ми також дивимось. Усе це просто повинно супроводжувати детальним описом. Якщо навіть буває таке, що робиться новий продукт, головне описувати: яке воно, що воно, з чого воно», — зауважує Ніна Асєєва.
Читайте також: Війна змусила нас замислитись, що люди з інвалідністю повинні активно жити в соціумі — Уляна Пчолкіна
За даними Міністерства соціальної політики, станом на 1 січня 2020 року в Україні налічувалось 2,7 млн людей з інвалідністю. У лютому 2023 року народний депутат Сергій Гривко заявив Соціальній інформаційній платформі, що від початку повномасштабного вторгнення людей з інвалідністю побільшало орієнтовно на 27 тисяч.
У лютому 2023 року Мінсоцполітики повідомило, що лише 16% людей з інвалідністю офіційно працевлаштовано в Україні. За словами міністерки Оксани Жолнович, чинна система працевлаштування осіб з інвалідністю, яка ґрунтується на квотному принципі та системі штрафних санкцій, не є ефективною.
У травні 2023 року за основу було прийнято законопроєкт 5344, розроблений Мінсоцполітики. За словами Оксани Жолнович, законопроєкт покликаний збільшити інклюзію в суспільстві. Серед іншого, в законопроєкті ставиться акцент на забезпеченні гідних умов роботи людей з інвалідністю, накопиченні ресурсу і розширенні підтримки соцпідприємств. Законопроєкт наразі очікує другого читання.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Олена Захарченко, аналітикиня CAT-UA розповідає про російські інформаційно-психологічні кампанії у соцмережах і в цілому в… Read More
Про забезпечення військових тактичною медициною, співпрацю з державою, купівлю турнікетів та зарплати волонтерів розповідає очільниця… Read More
Китай і Бразилія у травні цього року запропонували мирний план щодо припинення російсько-української війни. Нещодавно… Read More
Проросійський нардеп Артем Дмитрук втік з України за день до того, як йому оголосили підозру.… Read More
Які елементи гардеробу популярні цієї осені, та як їх поєднувати між собою, розповідає стилістка Ярина… Read More
Юрист LCF Law Group, молодший лейтенант запасу Володимир Романчук розповідає про виплати військовослужбовцям після звільнення. Read More