Фото: Рівненська обласна державна адміністрація
Тетяна Кушнірук розповідає, що така карта є візуалізацією знаменитого туристичного маршруту Via Regia. Це найстаріший та найдовший сухопутний зв’язок між Східною і Західною Європою, який також називають «королівським». Свого часу шлях перебував під особливим захистом монархів та існує вже понад 2000 років, поєднуючи європейські держави, серед яких і Україна.
«Карта складається з двох частин. Одну з частин, ми називаємо європейською, тому що вона відображає сам шлях, де він починається та як він проходить. Він починається в іспанському місті Сантьяго-де-Компостела. На нашій карті він закінчується в Києві.
А друга її частина деталізує королівський шлях в Україні. І от тут контент цікавіший. Окрім самого шляху та крім міст, які він перетинає, ми також відобразили архітектурні споруди, замки, палаци, маєтки, які будували свого часу на королівському шляху. У нас їх на карті є 12.
Це абсолютно неповний, невичерпний перелік історичних пам’яток , пам’яток культури, які пов’язані зі шляхом Via Regia в Україні, але просто це оптимальна кількість об’єктів, які було б зручно прочитати на дотик людям з порушеннями зору.
Via Regia – це більше, ніж шлях. Це концепція і філософія. Це не просто дорога, якою свого часу рухалися королі, військові, мандрівні актори, а шлях, яким з країни в країну рухалися різноманітні винаходи, тенденції, гастрономічні вподобання, модні вподобання та ідеї. Це такий собі символ інтеграції, символ об’єднання Європи. Тому його варто популяризувати», — говорить Кушнірук
За її словами, географія проєкту — 3 області. Йдеться про Рівненщину, Житомирщину та Волинь. На карті зображені об’єкти з Рівненщини, Волині, Житомирщини, Хмельниччини, Тернопільщини. Але передаватимуть мапу в 3 області: Рівненський обласний краєзнавчий музей, Острозький замок, Дубенський замок, Володимирський історичний музей імені Омеляна Дверницького, замок-музей «Радомисль».
«Вони також доповнені тифлокоментарями. Це такий дуже детальний, словесний опис об’єкта, який дозволяє його уявити, як він виглядає і його архітектурні особливості», — каже Тетяна Кушнірук.
Вона додає, що крім шрифту Брайля, також є підписи звичайними буквами, але рельєфними.
Експертка проєкту з інклюзивності Ніна Асєєва зауважує, що карту зробили різноструктурною. Тобто, країни зовсім різні на дотик по структурі, можна відчути море, можна відчути шлях зовсім іншої структури й різної тактильності. А для слабозорих, для здорових людей мапа є кольоровою.
Читайте також: Як незряча людина працює на стрічці новин Громадського радіо: інтерв’ю з Володимиром Пирогом
Ніна Асєєва розповідає, що продукція має бути відчутною на дотик та адаптована під аудіо.
«Кожен незрячий користується ґаджетами. І всі ми також вміємо читати, але головне, щоб був опис. Наприклад, щоб був тифлокоментар. В Україні дуже багато зараз робиться фільмів з аудіоописом. І цей фільм кожен з нас може подивитися. Хоча знаєте, кажуть, незрячий не може дивитися. Ні, незрячі можуть дивитися. Вони можуть дивитися серцем, душею, руками. І тому кожен фільм ми також дивимось. Усе це просто повинно супроводжувати детальним описом. Якщо навіть буває таке, що робиться новий продукт, головне описувати: яке воно, що воно, з чого воно», — зауважує Ніна Асєєва.
Читайте також: Війна змусила нас замислитись, що люди з інвалідністю повинні активно жити в соціумі — Уляна Пчолкіна
За даними Міністерства соціальної політики, станом на 1 січня 2020 року в Україні налічувалось 2,7 млн людей з інвалідністю. У лютому 2023 року народний депутат Сергій Гривко заявив Соціальній інформаційній платформі, що від початку повномасштабного вторгнення людей з інвалідністю побільшало орієнтовно на 27 тисяч.
У лютому 2023 року Мінсоцполітики повідомило, що лише 16% людей з інвалідністю офіційно працевлаштовано в Україні. За словами міністерки Оксани Жолнович, чинна система працевлаштування осіб з інвалідністю, яка ґрунтується на квотному принципі та системі штрафних санкцій, не є ефективною.
У травні 2023 року за основу було прийнято законопроєкт 5344, розроблений Мінсоцполітики. За словами Оксани Жолнович, законопроєкт покликаний збільшити інклюзію в суспільстві. Серед іншого, в законопроєкті ставиться акцент на забезпеченні гідних умов роботи людей з інвалідністю, накопиченні ресурсу і розширенні підтримки соцпідприємств. Законопроєкт наразі очікує другого читання.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі