Ілюстративне фото
У дітей 3-4 років емоційна сфера афективна. Вони не можуть регулювати свої емоції, тому яскраво видають їх назовні. Один зі способів регуляції цих емоцій — перемикання уваги. Часто батьки відвертають дитину на зовнішній світ. Також це відбувається, коли ми даємо дитині гаджети.
«Дитина переключається завдяки яскравій картинці. Але чим доросліше стає дитина, тим менше треба використовувати це переключення уваги. Дитина має навчатися регулювати свої емоції та переживання.
У дорослих теж є ілюзія що перед тим як лягти спати, ми дивимося щось у телефоні і думаємо, що одразу заснемо. Але навпаки, коли ми переглядаємо соцмережі чи ще щось, наш мозок включається в яскраві картинки та перебіг різних емоцій, які ми не встигаємо переживати. Це навпаки призводить до збудження психіки. Не на заспокоєння».
Читайте також: Скільки дитині можна проводити часу за гаджетами?
Оксана Сідун каже, що по-перше, це залежить від того, що саме у гаджеті ми пропонуємо дитині зробити: мультфільми, ігри.
«По-друге, дитина сама регулювати свій час за гаджетом не може. Дійсно він викликає залежність. Тому регуляцію часу, проведеного у гаджеті, мають робити батьки. Третє — це також залежить від цінностей батьків. Хтось не вбачає проблеми у гаджеті, а хтось вбачає.
Чим менше гаджетів у житті дитини 3-4 років, тим краще. Регуляція часу — до години. І звісно розуміння того, що саме може дивитися дитина. Для чого це? Для розваги, розвитку? Наприклад, є вправи для зору у гаджеті».
За словами психологині, коли батьки надто часто використовують гаджети в житті дітей — це маркер емоційного вигорання батьків від дітей.
«Часто таким батькам я ставлю питання «коли ви останній раз відпочивали від своєї дитини». Коли мама чи тато знаходиться у ресурсі, вони знаходять багато різних способів як дитину перемикнути, наповнити, розважити. Якщо ж батьки втомлені, вони будуть давати дитині об’єкти, які швидко та дієво переключають увагу.
Ми усі зараз знаходимося у стані хронічного стресу. На жаль, батьки підлітків і суспільство загалом не справляються. Маркером цього, наприклад, є те, що восени минулого року у Києві сталося 10 самогубств підлітків. Тому зараз треба звертатися до лікарів, бути чуттєвими до підлітків і не тільки батькам. А вчителям, тренерам на гуртках тощо. Підлітковий вік зараз найбільше знаходиться у зоні ризику. Не варто соромитися звертатися до спеціалістів».
Читайте також: Діти можуть бути в умовно безпечному сховищі, а небезпека на них чекатиме онлайн — Анастасія Дьякова
Нагадаємо, торік проєкт #stop_sexтинг навчив понад 340 тисяч дітей по всій країні як захищатись від насильства в мережі.
За даними ЮНІСЕФ, в Україні кожен п’ятий підліток визнавав себе постраждалим від онлайн-знущань, а кожен десятий регулярно брехав батькам або друзям про час, проведений у соцмережах.
Також нагадаємо, кожна 5 дитина у школі спілкувалася про секс з незнайомцем в інтернеті. 73% дітей ніколи не розкажуть дорослим про насильство над ними в мережі.
Серед соцмереж найбільш небезпечні для дітей Snapchat i TikTok, адже не всі батьки про них знають. Про це розповіла в етері ГР Анастасія Дьякова.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі