facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Скільки дитині можна проводити часу за гаджетами?

Науковці встановили, що проведений за цифровими пристроями час має довгостроковий вплив на дитячий мозок: як позитивний, так і негативний. Про це говорили з Катериною Гольцберг,  дитячою і сімейною психологинею, президентка Професійної асоціації дитячих аналітичних психологів.

Скільки дитині можна проводити часу за гаджетами?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Катерина Гольцберг: Я не серед тих психологів, які хочуть демонізувати гаджети, комп’ютери та все, що з ними пов’язано. Я дійсно вважаю, що неможливий зараз прогрес без того, щоб використовувати всі ці засоби. Єдине, про що ми маємо говорити — це як і в якій кількості це використовувати. Дуже часто використання гаджетів стає тотальним. Тоді ми вже говоримо про велику шкоду.

Яка норма використання гаджетів дітьми?

Катерина Гольцберг: Нормою є поєднання для дитини певних активностей, які важливі їй в цьому віці. Що це? Це навчальна активність, фізична активність, активність у спілкуванні. Для кож ноговіку це певні види активності, в тому числі й активність в соцмережах — коли дитина спілкується з друзями не тільки очно, а й онлайн. Онлайн спілкування дійсно займає дуже багато часу в підлітковому віці. Уникнути його зовсім не вдасться. Тому ми маємо розуміти, на що витрачає цей час у гаджеті та що робить дитина. Якщо це дійсно безглузде переглядання TikTok, коротких відео, то можливо, це не корисно. А ось є дуже багато ігор, які можуть приносити зараз користь, навчальний ефект і допомагати в розумінні певних систем. Тому я б все ж таки звертала увагу на якість цього часу, а не тільки на його кількість.

Як зробити так, щоб діти не були залежними від гаджетів?

Катерина Гольцберг: За залежність у нас відповідає дуже цікавий гормон як дофамін. Він одночасно є гормоном залежності, та гормоном мотивації. Ми не можемо повністю уникати впливу дофаміну. ле маємо розуміти його короткостроковий ефект. Тому я і говорила про Саме короткі відео. Бо вони заставляють нас бути прикутими до гаджетів не тільки дітей, а й дорослих. Це є проблемою. Якщо обмежити якось в часі хоча б ці речі. Треба це контролювати та давати дитині час в комп’ютері з користю. Наприклад, Білл Гейтс дуже багато нічного часу, але він програмував, вивчав комп’ютерні програми. Тобто робив щось корисне. Зробити цей час більш корисним завжди можна, якщо ми, батьки, будемо, по-перше, це обговорювати. І по-друге, менеджерити цей час. Тому що дитина не завжди може це робити самостійно.


Читайте також: Шкільний стрес: дитина стомлена, нервова, невпевнена. Що робити?


З якого віку можна дозволити гаджети дітям?

Катерина Гольцберг: Я б говорила про те, що дошкільний вік не потребує мати гаджет. Має бути інакший тип розвитку. Він має бути більше пов’язаний з дієвими речами, тактильністю, емоційною сферою. Гаджет унеможливлює багато речей. Тому що м’ячик у гаджеті та м’ячик в реальності — це зовсім різні речі. Дитина має засвоїти розуміння предметного світу та як він налаштований. Тому я вважаю. що дошкільнику гаджети точно не потрібні. Вони дійсно можуть впливати на те, що дитина розвивається повільніше. Зараз уже є така проблема, як розуміння власної пропріоцептивної функції — це неможливість управляти своїм тілом більш досконало. Наприклад, дитина в 6 років і має підкинути та спіймати невеликий м’ячик однією рукою. Але багато дітей цього зробити не можуть саме через порушення цієї пропріоцептивної функції. Тобто тієї активності, яка відповідає за положення нашого тіла, по те, як воно працює.

Вже зі шкільного віку діти можуть мати гаджет. Я б брала десь вік 3-4 класу. Тоді вже діти можуть отримати гаджет батьки мають встановити на нього часові обмеження на певні програми та налаштування програм за віковими категоріями. Ми всі з одного боку скаржимося на гаджети. А з іншого боку, у більшості дітей 8-9 років вже встановлений TikTok, у якому обмеження з 12 років. Тому до кого питання? До нас. А чому ми це робимо? Бо ми самі там іноді зависаємо. І нам, як батькам, зручно, що дитина дає нам простір і час, коли ми можемо щось зробити. Ось тут питання знову таки до батьків. Чому у нас не має часу займаються з дітьми активностями, спілкуванням, спортом, настільними іграми?

Спочатку треба встановити тестовий режим і подивитися як дитина користується цим часом, на які програми цей час іде. Тут важлива якість використання. Програми батьківського контролю дають можливість проаналізувати цей час і потім вже корегувати ці рамки. Мені здається, що 2 години — це дуже не багато, якщо поділити цей час на всі активності, то він буде розподілятися досить адекватно. Жорсткі рамки теж не є хорошою практикою. Через те що дитина потім все одно захоче це робити, і буде більше брехати. Тому обмеження має бути свідомими. Я вважаю, що обов’язково мати чесні стосунки. Щодо гаджетів у тому числі.

Як домовлятися з дитиною щодо використання гаджетів?

Катерина Гольцберг: Тут важлива частина домовляння попередньо «на березі», як то кажуть, а не «по ходу п’єси», коли вже у дитини вже є певні звички, а саме перед тим, як давати гаджет. Треба встановлювати ці рамки завчасно. Тоді, можливо, не буде виникати цих звичок. Звичайно, я розумію, що більшість вже має цю проблему. Нові обмеження для дитини буде певною ломкою. З цим і будуть пов’язані істерики. Тут я за те, щоб проявляти певне терпіння, не знецінювати, не ображати дитину, не ображати гаджети. А просто сказати, що це рішення, яке має на меті поліпшення здоров’я, навчання та всіх інших важливих для дитини речей. Важливо, розмовляти. Це можуть бути досить довгі розмови. Навіть дуже емоційні. Але без них ми не досягнемо мети. У таких переговорах запасаємось часом і терпінням. Це дасть певний результат.

  • Немає ніяких чарівних паличок чи якогось фантастичної пігулки, яка все вирішить за нас. Наші бажання вирішити — це єдина рушійна сила, яка може нам допомогти щось вирішити.

Читайте також: «Успішний успіх» та лайкозалежність: як соцмережі впливають на наш мозок?


Сучасні підлітки, покоління Z – це диджитал-покоління. Вони більшість свого соціального життя проводили саме в мережі. За словами Катерини Гольцберг, підлітки не дуже хочуть виходити зі своїх домівок, спілкуються в інтернеті з людьми свого віку, старшими й молодшими, десь далеко. Іноді це не потребує особистих контактів.

Чи треба дитину вчити етикету спілкування в інтернеті? Пояснила експертка коаліції «Права дитини в Україні» Світлана Тарабанова. За її словами, діти розуміють віртуальний світ як частину реального, тому що вони «покоління гаджетів». І в них там у спілкуванні може бути особливий етикет.

У травні 2022 року у Кіровоградській області затримали двох підлітків, які фотографували блокпости, елеватори та транспортні шляхи. Робили вони це через мобільний додаток, де потрібно шукати так звані «коробки» з віртуальними призами, які можна обміняти на електронні гроші. Так Росія вербувала українських дітей через ігри у смартфоні

Як навчити дітей правильно поводитися із грошима, говорили на ГР з бізнес-брокером і підприємцем Любомиром Кузюткіним. За його словами, навчання і бажання дитини вчитися нічого спільного з грошима не мають.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Звинувачення в тероризмі і сюжет для пропагандистського ТБ: росіяни викрали цивільного мелітопольця

Звинувачення в тероризмі і сюжет для пропагандистського ТБ: росіяни викрали цивільного мелітопольця

7 год тому
Ми поїдемо у села, куди не доїде шоубізнес — Козак Сіромаха про свій тур

Ми поїдемо у села, куди не доїде шоубізнес — Козак Сіромаха про свій тур

Для вступу в ЄС нам треба реформувати державну службу —  депутатка

Для вступу в ЄС нам треба реформувати державну службу — депутатка

Притула: У волонтерстві і є квінтесенція українського громадянського суспільства — ми всі разом

Притула: У волонтерстві і є квінтесенція українського громадянського суспільства — ми всі разом