facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Доведеться відходити ще на 3-5 км: військовий експерт про ситуацію на Авдіївському напрямку

Інтерв'ю

Чергова масована ракетна атака російських окупантів, ситуація на Авдіївському та Бахмутському напрямках. Про це та інше ми поговорили з військовим експертом Олексієм Гетьманом в етері Громадського радіо.

Доведеться відходити ще на 3-5 км: військовий експерт про ситуацію на Авдіївському напрямку
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 6 хвилин

Ракетні атаки

Олексій Гетьман: Росіяни давно не застосовували ракети «Калібр». Вони здійснили тактику комбінованого нальоту. Відносно невелику кількість ракет випустили. Раніше застосовували по 50-100 одиниць під час масованих атак. Про що це свідчить? Про те, що їхнє виробництво ракет, хоча трошечки збільшилося, усе ж перебуває на межі десь 100 ракет на місяць.

Недоторканий запас складає в них десь до 900 ракет. Йдеться не про ракети із зенітно-ракетного комплексу С-300. Таких у ворога є 4-5 тисяч. На початку великої війни у них було лише 900 ракет «Іскандер», 500 «Калібрів», 500 одиниць Х-101, десь 40 «Кинджалів». Усього було набагато більше. Зараз залишилося приблизно 15% від того, що вони мали на початку повномасштабного вторгнення.

Росіяни мають можливість виробляти ракети. Це означає, що вони можуть трішки брати ракети зі свого недоторканого запасу та вироблені для застосування під час атак. За місяць росіяни можуть запустити максимум до 120-150 одиниць, без урахування С-300.

Можливо, наприкінці травня, коли вони планують свої масові наступальні дії, вони залізуть ще глибше в запас. Тоді буде вже до 200 ракет на місяць. Однак, це лише припущення.

Здивувало, що під час комбінованої атаки росіяни не застосовували «шахеди». Вони мали б створювати додаткове навантаження на наші засоби протиповітряної оборони.

Мабуть, вони їх не застосували задля ефекту несподіваності. Адже коли летять «шахеди», то є більша готовність до того, що летітимуть і ракети. Росіяни випробовують та змінюють тактику. Вони намагаються знайти для себе краще рішення з меншими втратами.

Про ракетоносії

Олексій Гетьман: Можемо вважати доброю новиною те, що під час атаки ракети «Калібр» запускали з підводних човнів. Тому що надводні ракетоносії мали більшу можливість до запуску — повний залп складав 36 ракет, яких у них є в достатній кількості.

Увесь російський флот, крім підводного, є вразливий для наших засобів захисту. Це стосується морських дронів, ракет. Ніхто точно не скаже, яка дальність того ж «Нептуна». Є така обережна інформація про те, що він давно вже перевищив свої 270 км і може літати далі.

Росіяни це розуміють і флот тримають у порті. Він не функціонує. Завдання будь-якого військово-морського флоту — тримати якусь акваторію. Чорноморський флот Російської Федерації є не боєздатним.

Для того, щоб навіть зробити ракетну атаку, вони випускають лише два підводних човни. Більше там і немає. Інші кораблі не виходять на задачі.


Читайте також: Ракету Х-69 не прилаштували до фюзеляжу Су-57, тому її не прийняли на озброєння ВКС Росії — експерт з авіації


Ситуація на фронті

Олена Новікова: Що відбувається під Авдіївкою? Доволі тривожні новини надходять з лінії Степове, Семенівка, Орлівка, Уманське, Бердичі.

Олексій Гетьман: Є інформація, що дві третини певних селищ тримаємо ми, а третину вже захопили росіяни. Там йдуть бої вже безпосередньо в населених пунктах. Ці дані не є перевіреними, бо DeepState малює одну картинку, а речники угруповань трішки по-іншому доповідають.

Там точно йдуть запекли бої. Найімовірніше, доведеться відходити ще на 3-5 км. Це було би взагалі дуже правильно. У районі Авдіївки були панівні висоти, а навколо таких немає. Наступні пагорби розташовані за 10 км на захід від Авдіївки.

Якби ми одразу туди відійшли на побудовані фортифікації, то тримати оборону на висотах було б легше. Ворог практично не міг би просунутися. Якби ми одразу відступили на 10-12 км, то включилися би емоційна і політична складові. Казали б, що це катастрофа.

Збройні сили зазвичай тримають оборону з урахуванням географії та рельєфу місцевості, а не якихось адміністративних чи державних кордонів.


Читайте також: Коли Україна отримає ATACMS, відлік до знищення Кримського мосту піде на дні — експерт


Про тактику

Олена Новікова: Коли наші Сили оборони відходили з Авдіївки, то було багато розмов про лінію Орлівка, Семенівка, Бердичі, Тоненьке. Казали, що там є укріплення, якісь озера. Саме туди наші військові відійшли. Зараз ми бачимо, що росіяни намагаються через Новобахмутівку обійти просто цю лінію оборони та зайти в тил.

Олексій Гетьман: Нехай пробують. Якщо ми говорили про тактику повітряних боїв, то вони більш-менш сучасні. Особливо, коли йдеться про ракети та про безпілотники. Піхотна тактика за 100 років точно не змінилася. Треба обходити укріплені позиції, намагатися зайти з флангу чи з тилу. Ми чудово розуміємо, що вони це робитимуть.

Французи побудували лінію Мажино і думали, що ніхто крізь неї не пролізе. А її обійшли німці з боку і були дуже швидко в Парижі. Помилки Другої світової та Першої світової війни враховані. Це все прописано в наших підручниках.

Ми тактично переважаємо ворога. У нас більш розумна і сучасна натівська тактика ведення бою. Ми розуміємо, що якщо побудувати укріплення, а ліворуч чи праворуч залишити чисте поле, то годі й чекати, що ворог полізе на укріплену ділянку.

Звісно, що фланги укріплюватимуть, щоб ворог не просунувся. Це робитимуть з урахуванням рельєфу місцевості.

Часів Яр та Кліщіївка

Олена Новікова: Яка ситуація біля Кліщіївки та Часового Яру? Наскільки вона ускладнюється в динаміці?

Олексій Гетьман: Ситуація ускладнюється, тому що росіяни додають ще сили та засоби. Біля Кліщіївки розташована панівна висота. Ворог туди додав ще військ та техніку, але вибити нас не може. Ми у свій час зробили контрнаступальні дії та зайняли ці панівні висоти, тому там тримаємося.

У Часів Яр вони просунулись уздовж дороги та посадки, але це теж небезпечно. Вони відносно глибоко зайшли, але дуже вузьким коридором. Цей апендикс можна перерізати. Вони це теж розуміють, тому там ще щось робитимуть.

Дуже складною буде ситуація з Часовим Яром. Росіяни отримали прямий наказ нелегітимного президента Путіна — захопити місто до 7 травня. Тобто, до дня інавгурації. У крайньому разі — до 9 травня. Тому вони туди кидатимуть усе, що тільки можливо.

Їм простіше покласти десятки тисяч людей, ніж не виконати наказ. Бо для командирів — це не лише загроза для карʼєри, а й для життя. Страти в російській армії й досі відбуваються.


Читайте також: «Окупантів ще немає, але ситуація дуже ускладнюється» — кореспондентка про Часів Яр


Детальніше про ситуацію: 

Як повідомлялося, уночі 27 квітня російські окупанти атакували енергетичну інфраструктуру України у трьох областях. На одному з об’єктів постраждав начальник зміни. Загалом були атаковані чотири теплоелектростанції

Бахмутський напрямок, що в Донецькій області, залишається одним із найбільш «гарячих». Російська окупаційна армія не залишає спроб захопити місто Часів Яр і накопичує сили в районі села Кліщіївка у Бахмутському районі. Про це сказав речник ОК «Хортиця» Назар Волошин.

Головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський поінформував учасників засідання Контактної групи з питань обороноздатності України (формат «Рамштайн») про складну оперативно-стратегічну ситуацію та про нагальні потреби Сил оборони в озброєнні та військовій техніці.

Нагадаємо, втрати російських військ та їхніх найманців в Україні становлять близько 465 054. Упродовж 26 квітня українські захисники знешкодили щонайменше 1124 російських окупантів.


Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Безбар'єрність — це не лише про пандус замість сходів — Віталій Мельник

Безбар'єрність — це не лише про пандус замість сходів — Віталій Мельник

Іван Матковський: «Я розповідаю свою історію, бо ще багато дітей хочуть повернутися в Україну»

Іван Матковський: «Я розповідаю свою історію, бо ще багато дітей хочуть повернутися в Україну»

«Мого сина ніхто не бачив» — матір незаконно ув'язненого росіянами Миколи Щербини

«Мого сина ніхто не бачив» — матір незаконно ув'язненого росіянами Миколи Щербини