ілюстративне зображення
У продажу українських магазинів з’явилися фігурки українських військових, а також іграшкові «шахеди», зенітні установки та інше озброєння. Наталія Лазаренко стверджує, що іграшки не несуть у собі чогось позитивного чи негативного, а більше значення має те, яким чином та з яким контекстом батьки презентують їх дітям.
«Всі ми маємо травму війни, перебуваємо в стані постійного стресу та напруження. Якщо дитина пограється та уявить якісь військові ситуації, це нормально для психіки та може допомогти їй зняти напруження та розвантажитись. Ми не можемо уникнути того, що тривалий час живемо в такому світі, й не можемо приховати цього від дітей. Вони знають, що летять ракети й дрони, а також, що є наші захисники та захисниці, які обороняють наші землі».
Сімейна психологиня пояснює, що дитині потрібний матеріал, який дозволить розіграти ситуації зі свого життя. Це дозволяє знижувати стрес і напругу та уникати в майбутньому посттравматичного стресового розладу. Таким чином стрес перетворюють на пережитий досвід, говорить арттерапевтка. За її словами, дитина повинна мати якомога ширший вибір іграшок різних зразків.
Наталія Лазаренко каже, що коли сьогодні діти граються в «стрілялки», то це викликає значно більше занепокоєння й негативу, ніж раніше. Але вона зазначає, що в такий спосіб діти вчаться контролювати ситуацію, вони хочуть бути переможцями, лідерами, дослідниками, представниками різних професій.
В той же час, якщо від початку повномасштабного вторгнення популярністю користувалися іграшкові Пси Патрони, літаки «Мрія» та «Джавеліни», то зараз мова йде, зокрема, про моделі ворожої техніки, якою вбивають українців.
«Варто замислитися, для чого батьки купують такі іграшки. Можливо, це якась неусвідомлена агресія, можливо, у них викликає спротив боротьба українців, і вони виховують дітей в агресії до своїх же людей. Але дуже хочеться вірити, що це не так, і кожну ситуацію варто розглядати індивідуально».
Наталія Лазаренко зазначає, що загалом для гри нормально мати солдатиків з різних сторін. Війна є сьогодні для нас болючою темою, але вона невід’ємна в людській історії. Тому війни або інші конфлікти й протистояння часто присутні в різноманітних іграх всіх поколінь дітей.
«З іншого боку, зазвичай це відбувалося вже після подій, коли як зараз ми живемо в процесі війни. Я б зробила допустимими такі ігри, якби вони відбувалися в певних умовах, наприклад у психолога, щоб зобразити в грі такі ситуації».
Сімейна психологиня говорить, що такі ігри також містять контакт із небезпекою та смертю, які несуть ворожі ракети, дрони й солдати. Можливо, гра допомагає певною мірою пережити цей природній страх смерті, припускає Наталія Лазаренко. В той же час, це залежить від віку й особливостей самої дитини.
Арттерапевтка вважає, що взаємодія з умовним іграшковим «шахедом» не призведе до того, що дитина не відчуватиме загрози від реального ворожого дрону.
«Діти сприймають іграшку як іграшку. Залежно від віку, вони можуть ідентифікувати або не ідентифікувати модель «шахеда» зі справжнім БПЛА. Це ми, дорослі, реагуємо на них з точки зору нашого досвіду й усвідомленості».
Дедалі більше дітей середнього та старшого шкільного віку мають симптоми залежності від соцмереж та ігор. Про це йдеться у звіті Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).
Результати засвідчили, що понад 1 з 10 підлітків (11%) має ознаки проблемної поведінки в соцмережах. А також складнощі з контролем часу, протягом якого використовують свої ґаджети. Більше від цього страждають дівчата (13%), ніж хлопці (9%).
Фахівці ВООЗ вважають, що проблемна поведінка в інтернеті може виражатися в: