Коли влада монолітна, її ніщо не змінить — боєць полку Калиновського про Білорусь
21.05.2024 17:26
Фото з соцмереж Олега
Євромайдан переміг, тому що він проходив у демократичній країні. Протести в Білорусі у 2020 році ж проходили у монолітній диктатурі, яка тримається вже з 1996 року, тому ніяк не могли перемогти. Таку думку в інтерв’ю Громадському радіо висловив мінометник полку Калиновського Олег Овчинніков із позивним «Альгерд».
На його думку, головний чинник для того, щоб перемогла революція — це не тільки люди на вулиці. А також розкол у владі.
«Коли влада монолітна, її нічого не змінить. Тому, як я вже казав, я був реалістом, я розумів, що, на жаль, нічого не відбудеться. Влада Лукашенка була монолітною, не було ніяких масових переходів ні міністрів на бік протестувальників, ні силовиків. Ну і була активна підтримка і спецвійськами, і грошима з боку Путіна», — згадує Олег Овчинніков.
Він брав участь в Євромайдані в Україні. Тут застав і початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На наступний день після вторгнення він разом зі своїми трьома друзями (один з яких зараз у полоні) пішов записуватись в тероборону.
«Ми стояли у черзі з 11 години ранку до 7 години вечора. Перед нами лишалось людей 5, як повідомили: „Все, закінчилися набої, приходьте завтра“. Ну і коли ми вже пішли в метро, нас перший раз затримали київські поліцейські. І з цього дня починаються наші веселі пригоди з київською поліцією. І так нас затримували разів 5», — розповідає він.
Найжорсткішим був четвертий раз, коли чоловіки хотіли поїхати записатися у тероборону у Голосіївський військкомат. У Голосіївському районному відділі внутрішніх справ їх запідозрили в малюванні міток.
«Нас підняли на четвертий поверх РВВС. І була така думка, що зараз будуть нас сильно бити. Поклали перед нами наші речі, вивернули все з кишень, перевірили телефони. Ми з ними розмовляли тихо, спокійно. Накал пристрастей трошки зменшився. Вони зрозуміли, що ми не диверсанти, ми нормальні хлопці. Потім нас почали виводити по одному. І я думаю: „Господи, невже все-таки битимуть?“. Але першого вивели Дениса Урбановича. Потім бачу, він повертається, не побитий, веселий. Думаю: „Все нормально, значить“. Так по одному виводили. Просто опитували нас. І потім відпустили.
Коли ми поверталися вже з РВВС, до нас знову під’їхала машина. Виходять хлопці. Я кажу: „Хлопці, пробачте, нас вже затримували в Голосіївському РВВС, спитайте їх“. Вони звірили дані і відпустили», — ділиться Олег Овчинніков.
Фото з соцмереж Олега
Невдовзі Олег потрапив у білоруську роту в «Азові».
«Наша задача була — це оборона Києва. Ми стояли на різних постах. Ну, перший, можна сказати, бойовий досвід — це ніч з 9 на 10 березня. Ми стояли на розі лікарні №7 (на виїзді з Києва по Житомирській трасі). І якраз в ту ніч заходила російська колона. І якраз тоді ми бачили як українська артилерія знищувала цю колону. Цей день, звісно, я запам’ятаю ще раз тим, що я тоді побачив нашого білоруського ССО-шника з позитивним «Тур», який потім загинув при обороні Києва, в районі Гостомеля, Бучі, Ірпеня. Це був білоруc, який був в Україні з початку 2014 року. І він був одним із тих перших білоруських добровольців, який дав дорогу всім нашим білоруським добровольцям».
Фото з соцмереж Олега
Олег Овчинніков брав участь у боях на Херсонщині, на Луганщині, під Куп’янськом, також у Бахмуті та Часовому Яру.
Слухайте також: Чому МКС досі не видав ордер на арешт Лукашенка?
Довідка:
Раніше найбільший підрозділ білоруських добровольців у складі ЗСУ Полк Калиновського закликав білорусів не брати участь у внутрішньому конфлікті РФ, але боротись за свою свободу. Зокрема, військові заявили, що це початок кінця великої тиранії.
На думку білоруського політичного емігранта, засновника організації «Білий легіон» Сергія Бульби, за правління Лукашенка, вже 25 років, військова контррозвідка знаходиться під контролем росіян. Окрім того, Білорусь постійно «живе» в російському інформаційному просторі.