Фото: DzygaMDB
Режисерка Анна Бурячкова розповідає, що кіно «Назавжди-назавжди» — про кінець 90-их. Події відбуваються у 1998 році. Вона каже, що ідея була в тому, щоб показати покоління, якому зараз 35-45 років. Зокрема, що сформувало цих людей, як вони дожили до цього часу та стали тими, якими є.
Авторці хотілось показати підлітків того часу. Західний кінематограф зображував безтурботне життя, де діти в класному стані та захищені батьками. Натомість росіяни знімали про підлітків хтонічний контент.
«Ми не вписувалися ні в одне, ні в інше. У нас не було так добре, але й не було так погано», — говорить Анна Бурячкова.
За її словами, це стало стартовою точкою для фільму. Хотіли розповісти доволі універсальну історію пошуку себе, але в той час, коли ще не було ґаджетів і підлітки мали розв’язувати свої питання сам на сам.
Читайте також: Що з 90-х було реальністю та фактами, а що — маніпуляцією та фейками?
Режисерці здавалось, що буде легко знайти потрібні локації 90-их в Києві. Це виявилось оманою, 90-ті закінчились, усе змінилось. На початку 2021 року, під час пошуку місць для фільмування, стало зрозуміло, що Києва кінця 90-их вже майже не існує.
Коли в Анни Бурячкової десь за кордоном питають про режисерське рішення, в якому мало загальних планів та простору, то це сталось саме через те, що не було що показувати, говорить вона. Зараз кожна панельна будівля вкрита кондиціонерами та утепленням. Усе це виглядає не історично, тому автори стрічки шукали локації, щось витирали на постпродакшені.
Фільмування відбувались в Києві. Знімали між Троєщиною, Борщагівкою і центром, каже режисерка. Інтер’єри повністю доробляли. Художниця-постановниця Олександра Патока деякі інтер’єри перероблювала з нуля, щоб повернути їм історичність.
«Раптово це кіно стало історичним», — зауважує Анна Бурячкова.
Читайте також: Чому у серіалі «Вперед, у 90-ті» саме такі героїні та герої: розповідає режисерка
Головними героями стрічки є Тоня, Журік, Саня, Лєра й Іра. За словами режисерки, з ними було чудово працювати. Але складнішою задачею було знайти й зібрати ансамбль акторів, бо у фільмі є багато інтимних сцен чи бійок. Треба було відшукати акторів, яким вже є 18, але виглядати вони повинні були як 15-17-річні.
«Наші молоді актори — це актори наступного покоління. Вони — неймовірні. Вони — емпатичні. Вони відчувають, куди потрапляють. Вони створюють образи, сміливі грати та сміливі проживати це в кадрі», — зазначає режисерка.
Анна Бурячкова розповідає, що їй багато пишуть відгуків про фільм. Це здебільшого молоді люди, які дуже раді, що можуть подивитись фільм про підлітків. Вони відчувають таку ж розгубленість і нерозуміння, куди рухатись далі.
За її словами, чимало відгукуються про стрічку й жінки. Вони кажуть, що побачили у фільмі себе і зрозуміли, чому зараз в темряві на вулиці тримають ключі в руках. Це кіно підіймає спогади, про які довго мовчали. Багато хто каже, що тоді батькам не можна було нажалітись. Відчуття, що треба було проходити через пекло сам на сам. Стрічка показує, що вони були непоодинокі в тих ситуаціях, у які потрапляли.
«Багато сміються. Багато плачуть. Багато згадали, як це бути підлітком. Не обов’язково всі рішення, які ви приймали в цей період були логічними. А взагалі підлітком бути суперважко, бо ви перенароджуєте себе», — каже режисерка.
Читайте також: Добра ностальгія дає можливість сказати, ой, це моя молодість, але я не хочу так більше — авторка ідеї проєкту про українські 90-ті
«Назавжди-назавжди» — українсько-нідерландський драматичний фільм 2023 року режисерки Анни Бурячкової. У головних ролях знімались: Аліна Чебан, Захар Шадрін, Артур Алієв, Єлизавета Цілик і Дар’я Жихарська.
Світова прем’єра стрічки відбулась 8 вересня 2023 року на Венеційському кінофестивалі. Прем’єра в Україні сталася 15 жовтня 2023 року.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі