«Раніше гармата вистрілювала до 100 снарядів на день, а нині — 10-15» — кореспондентка про нестачу боєприпасів
З кореспонденткою Громадського радіо Яніною Львутіною говоримо про наслідки обстрілів Донеччини, евакуацію та ситуацію на лінії фронту.
Гостя — кореспондентка Громадського радіо на Донеччині Яніна Львутіна.
Про обстріли Донеччини
Яніна Львутіна: Останнім часом росіяни почали дуже сильно обстрілювати населені пункти Донецької області. Удар по Кураховому 3 березня є одним із чергових. Там триває слідство щодо ще одного злочину росіян. Попередньо, унаслідок удару 16 людей поранені. За попередньою інформацією, росіяни скинули на житловий квартал керовану авіабомбу. Постраждалих у лікарню евакуювали «Білі янголи». Ми знаємо про те, що понад 5 багатоквартирних будинків постраждали, і масштаб руйнувань уточнюють.
Російські військові почали закидати КАБами населені пункти Донецької області нещодавно. 29 лютого, наприклад, був обстріл Миколаївки, що поблизу Слов’янська. Там прилетів КАБ-250, зруйнувавши житлові будинки, вулицю. Там ніяких військових не було, але росіяни чомусь вирішили, що треба залишати мирних жителів без їхніх домівок.
Закидання КАБами останнім часом дуже суттєво збільшилося. Ми знаємо про те, що росіяни скидають КАБи й на Авдіївському напрямку, й завалюють бомбами Часів Яр.
Олена Новікова: Крім того, зранку 3 березня були обстріли Покровська та Мирнограда.
Яніна Львутіна: Я гадаю, що всі ці обстріли пов’язані з тим, що українські військовослужбовці збивають російські літаки. Це своєрідна помста за знищення російської авіації. Ще 28 лютого була інформація, що за 10 діб збили 10 літаків, і два з них супердорогі.
Я вважаю, росіяни просто зганяють злість, пошкоджуючи населені пункти.
Нещодавно ми були на позиціях військовослужбовців на Авдіївського напрямку і бачили, що там постійно літають ворожі літаки. Вони залітають таким чином, щоб закинути авіабомбу і швидко вшитися.
Читайте також: Окупанти за добу вбили двох цивільних на Донеччині, ще двоє поранені
Про нестачу боєприпасів
Яніна Львутіна: Є ще трохи сумна інформація щодо Авдіївського напрямку. Ми були на позиціях, де працювала українська гармата «Гіацинт», і військовослужбовці кажуть про те, що мало снарядів. Нам дуже бракує снарядів.
Якщо раніше «Гіацинт» вистрілював до 100 снарядів на день, то наразі кількість снарядів дуже обмежена. Нині це 10-15 пострілів щодень, щоб залякати противника й відтіснити його.
До того ж ті боєприпаси, які нам дають європейські партнери, не завжди спрацьовують, бо вони могли перебувати в поганих умовах, на поганих складах. Тому не всі вони вибухають. Наприклад, було так, що з 13 пострілів тільки 3 снаряди розірвалися, а решта не спрацьовувала.
Читайте також: Як говорити з іноземцями про непостачання боєприпасів: пояснює ветеранка і психологиня Мальва
Про евакуацію на Донеччині
Яніна Львутіна: Пару місяців тому Покровськ був умовним тилом у Донецькій області. До захоплення Авдіївки туди мало що прилітало. Зараз же ми бачимо, що по Покровську майже щодня щось пролітає, адже на Авдіївському напрямку росіяни вирішили наступати.
Наразі відстань від Покровська до окупованих територій 34 кілометри. Тобто, росіянам нічого не заважає обстрілювати місто.
Олена Новікова: На цьому тлі я хотіла розпитати про процес евакуації. Голова Донецької облдержадміністрації Вадим Філашкін 2 березня писав, що з лінії фронту евакуювали 544 людини. 3 березня було 190 евакуйованих. Тобто після того, як наші війська вийшли з Авдіївки, люди усвідомили, що фронт прийшов впритул, і треба щось робити?
Яніна Львутіна: По-перше, так. По-друге, все-таки діє обов’язкова евакуація, і список територій, з яких її здійснюють, розширюється, адже зараз на Авдіївському напрямку є прорив росіян.
Обов’язкова евакуація першою чергою стосується, дітей, які мають евакуюватися хоча б з одним з родичів. І з прилеглих населених пунктів нині справді евакуюють людей примусово.
Наприклад, в Авдіївці перед самою окупацією не залишалося дітей зовсім. Все ж таки Донецька обласна державна адміністрація працює у цьому напрямкові з усіма структурами, і насамперед вивозить дітей.
Під час евакуації у Сіверській громаді дітей ховали по підвалах, батьки тікали разом з дітьми по городах, але їх знаходили. Місцеві жителі казали, де перебувають діти з батьками для того, щоб евакуювати насамперед дітей. Бо діти мають право на освіту, соціалізацію. Коли батьки не розуміють це, то це розуміють поліціянти, інші дорослі люди, це розуміє влада.
Читайте також: У Часовому Яру на Донеччині залишається близько 800 людей — голова МВА
Про дрони Poseidon та «Валькірія»
Олена Новікова: Ти була на зніманнях бойової роботи дронів «Валькірія» і Poseidon. Дуже хочу послухати про якісь нюанси, деталі, якими з тобою військові поділилися.
Якщо правильно пам’ятаю, Poseidon — це здоровезна штуковина кіпрського виробництва. Це чималенький розвідувальний дрон. «Валькірія» — невеличкий БПЛА українського виробництва.
Яніна Львутіна: Ти правильно все пам’ятаєш. Що стосується Poseidon, то наразі цей літачок літає на Бахмутському напрямку, як і Валькірія. І, як і для «Валькірії», для нього розвертають дві антени, потім збирають у борт. На збирання Poseidon йде близько пів години. Після калібрування борт може злітати й здійснювати різноманітні команди в повітрі.
Вартість Poseidon складає близько 5 мільйонів гривень. Тобто це дуже дорогий борт. Разом з комплексом його вартість може сягати понад 5 мільйонів гривень. Я бачила цифри, які сягали до 12 мільйонів гривень.
Розмах крил у Poseidon 3,5 метра, а загальна довжина близько 2 метрів. Літає він на 50 кілометрів. Але якщо поставити йому окрему точку, то він може полетіти на 150-200 км. Безпілотник може знаходитися 2 години в польоті, у нього дуже добра камера (і денна, і нічна) — там 20-кратний зум.
На нього можна підвісити боєприпас вагою до 3 кг, але наразі військовослужбовці його використовують не для того, щоб скидати снаряди.
Вночі від Poseidon є гарні результати, бо цей борт дуже важко помітити в тепловізійних камерах. Вночі за допомогою цього безпілотника можна побачити скупчення росіян, їхнє переміщення, переміщення їхньої техніки. Крейсерська швидкість польоту саме цього борту 75 км на годину. БПЛА може зависати, швидко переміщатися, і вночі він малопомітний.
Навіть якщо починає працювати РЕБ, то борт не губиться, а просто починає повертатися назад і прилітає на точку вильоту. Тобто поки що жодного дрона Poseidon не було втрачено.
Дрони «Валькірія» ж більше літають вдень, вночі не можуть. Нам сказали хлопці, що ці БПЛА вдень ведуть коригування: літають, фотографують, а потім дешифруванням займається людина. Тобто пристрій «Валькірія» знаходить ціль, і по ній вже потім працює артилерія.
Загалом же бійці задоволені функціоналом «Валькірії». Захисники кажуть, що перевага дрона українського виробництва в тому, що він стійкий до засобів РЕБ, і нині також нема жодної втрати БПЛА цього типу, бо РЕБ впливає на «Валькірію» не дуже сильно. Навіть якщо ворожий засіб радіоелектронної боротьби подавив все, і ти не бачиш картинку, не бачиш нічого, то цей безпілотник все одно повернеться назад. До того ж, у порівнянні, наприклад, з Poseidon, «Валькірія» коштує набагато дешевше.
Нагадаємо, вранці 3 березня російська армія ракетами атакувала один з житлових мікрорайонів міста Покровськ на Донеччині. Надійшло близько 50 звернень щодо пошкоджень приміщень. Внаслідок удару пошкоджено 9 багатоквартирних будинків, три приватних та два заклади освіти.
Також у ніч на 3 березня збройні сили РФ здійснили масовану ракетну атаку на місто Мирноград Донецької області, випустивши 4 ракети, попередньо — «С-300». Під приціл окупантів потрапив мікрорайон зі щільною житловою забудовою. Внаслідок обстрілу поранення отримали двоє жінок та один чоловік.
Загалом протягом 3 березня росіяни 7 разів обстріляли населені пункти Донеччини. З лінії фронту евакуювали 190 осіб, у тому числі 55 дітей.
Раніше повідомляли, що на Донеччині з Мар’їнської та Очеретинської громад евакуювали всіх дітей — 73 дитини тепер у безпеці. Триває п’ятий етап примусової евакуації дітей із зони бойових дій.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту