Сергій Чаус: Часів Яр від початку 2023 року — повністю без комунікацій

Це розмова з очільником міської військової адміністрації Часового Яру Сергієм Чаусом. Часів Яр — місто на Донеччині. Говоримо про тамтешню ситуацію, наскільки місцеві мешканці забезпечені водою, теплом та електроенергію, чи фіксують у місті мародерство та як сильно постраждала інфраструктура Часів Яру від російських терористичних обстрілів.

---

Владислав Вергун: Із щоденних зведень Генерального Штабу ЗСУ знаємо, що Часів Яр перебуває під постійними обстрілами російських окупантів. Саме місто знаходиться за 18 кілометрів від Бахмута. Якщо аналізувати останні тижні, що ви можете сказати щодо інтенсивності обстрілів? Чи збільшились вони, можливо, зменшились? І куди гатять російські терористи?

Сергій Чаус: 18 кілометрів — це забагато. Якщо брати відстань від Хромового, це крайня точка міста Бахмута, до нашого мікрорайону Східний, ми його називаємо «Каналом», то там близько п’яти кілометрів. Така відстань є просто критичною.

Обстріли відбуваються щодня, колись менше, колись більш потужно. На цей час використовуються і РСЗО, і артилерія. І артилерія часто дуже потужна, яка несе велику руйнацію. Стріляють, чесно і відверто, дуже важко спрогнозувати куди. Часто прилітає в мікрорайон Східний, там основна маса — це багатоповерхівки, там фактично пошкоджено 100% будинків, багато з них мають критичні пошкодження.

• Страждає усе місто, уся громада. У нас ще є сільська частина громади — селища Калинівка, села Богданівка, Григорівка. Вони теж дуже сильно побиті. І людей там залишаються все менше, але, на жаль, люди там залишаються. У нас тільки село Григорівка залишилась без мешканців.

Скільки людей залишаються у Часовому Яру та чи вдалося вивезти всіх дітей?

Владислав Вергун: За інформацією, яка є у відкритих джерелах, до початку повномасштабного вторгнення у Часовому Яру проживало близько 14 тисяч мешканців. Якщо це неточна цифра, виправте мене.

Сергій Чаус: Ні, трохи менша. Офіційна статистика — близько 13 тисяч. Це офіційна статистика. Фактично жило близько 10 тисяч мешканців.

Владислав Вергун: Скільки наразі проживають людей в місті? Чи є в місті діти?

Сергій Чаус: На цей час у нас до 1000 мешканців залишилось у громаді. Дітей вдалося евакуювати. Було розпорядження начальника військової адміністрації області, згідно з яким ми працювали у всіх громадах, які знаходяться на лінії зіткнення, та змогли переконати батьків, що їм треба виїхати разом з дітьми.

Роботи було проведено багато, дуже багато було суперечок, багато людей не хотіли покидати свої домівки. Але дітей ми вивезли, і зараз ми разом з освітою, разом зі службою справ дітей, намагаємось моніторити явку дітей на уроках, щоб не було можливості повернення дітей назад у громаду.

Владислав Вергун: Тобто були такі випадки, що батьки намагались повертатися з дітьми чи повертати своїх дітей у місто?

Сергій Чаус: На жаль, такі випадки були, але разом зі службою у справах дітей та поліцією ми ці ситуації виправляли та коригували.

---

Читайте також: Українські діти для росіян — розв’язання проблем з народжуваністю — Рашевська

---

«Нормально жити — це важко сказати, тому що в наших умовах ми відкинуті на 200 років назад»

Владислав Вергун: Що з гуманітарною допомогою у місті? Чи отримують мешканці достатньо харчів, одягу та іншої допомоги, щоб якось нормально жити?

Сергій Чаус: Сказати нормально жити — це важко, тому що в наших умовах ми відкинуті як мінімум років на 200 назад. У місті повністю відсутня електрика, повністю відсутній газ і централізоване водопостачання. Але за допомоги обласної влади та завдяки власним зусиллям, з гуманітарною ситуацією, саме з харчами, проблем немає.

Щомісяця видається стандартний набір харчових продуктів для кожного мешканця нашої громади. Також до нас приїздять волонтери, які їздять по всіх мікрорайонах міста та розвозять усе потрібне. Періодично ми надаємо мешканцям набори побутової хімії. Вони можуть бути індивідуальними, які розраховані на один місяць на одну особу, а є набори, які розраховані на декілька місяців на родину.

Владислав Вергун: Місяць тому бачив в одному з донецьких медіа відео, на якому ви розповідаєте, що у Часовому Яру пробурили свердловину для води. Яка наразі ситуація з водою і звідки мешканці її отримують? І також звідки вони отримують тепло, як місто готується до зими?

Сергій Чаус: З кінця лютого 2023 року наше місто залишилось повністю без комунікацій. Спочатку був підвіз питної води, це пляшкова вода, та води, яку підвозило наше комунальне підприємство. Потім спільними зусиллями ми змогли заживити одну із водонапірних веж, яка раніше поставляла воду на декілька мікрорайонів в нашій громаді. Ми поставили там генератор, тому два мікрорайони в місті отримують воду в трубах дотепер. Вона подається у певний час, але щодня, мінімум чотири години в день, два мікрорайони міста отримують воду в трубах. Для того, щоб наші мешканці інших мікрорайонів мали можливість утримувати цю воду, ми поставили великі місткості на дві тонни води, куди вода набирається протягом робочого часу, і звідти люди мають можливість робити запаси води. Тому намагаємось усіма силами допомагати людям, надавати їм мінімальні умови для життя.

Щодо опалення — це найскладніше питання. Ця зима буде для нашої громади, для більшості громад нашого району, буде найскладніша. Тому що, якщо наводити приклад минулого року, коли ми могли ще підтримували електрику, газопостачання, не на 100%, але більша частина громади могла обігріватись газом, електрикою і навіть централізованого теплопостачання.

• У цьому році у нас два напрямки — це дрова і пелети. Відповідно, печі буржуйки, які були закуплені минулого року, та надані мешканцям нашої громади. Зараз очікуємо чергове постачання від Червоного Хреста теж буржуйок.

Владислав Вергун: Я хотів уточнити, що відбувається з дровами. Знаю від наших кореспондентів, що в Авдіївці місцеві розбирають завали зруйнованих будинків і звідти вилучають ось ці дерев’яні брили, щоб потім використовувати для тих самих буржуйок. Яка ситуація у Часовому Яру? Чи допомагає місцева влада з дровами мешканцям?

Сергій Чаус: На цей час у нас на ProZorro вже повинен бути напрямок закупівлі саме деревини. Також ми очікуємо допомогу від наших колег щодо пелет. Тому це два напрямки, які будуть пропрацьовуватися.

---

Читайте також: У восьми містах Донеччини взимку не буде опалення

---

«Мародерство — це болюче питання для мешканців Часового Яру»

Владислав Вергун: Журналісти з видання «Рубрика» цього року побували у Часовому Яру та поспілкувалися з місцевими мешканцями, які розповіли, що величезною проблемою в місті було мародерство. Яка наразі ситуація? Чи фіксуєте випадки мародерства та взагалі як протидієте цьому?

Сергій Чаус: У цьому моменті ми співпрацюємо з двома напрямками. Перший — із поліцією, яка є в місті. Другий — з військовою службою правопорядку. Ця тема є болючою не тільки тим мешканцям, які залишились, а в першу чергу тим мешканцям, які виїхали. На жаль, такі факти зафіксовані, їх дуже велика кількість. Відповідно, працівники поліції та працівники ВСП працюють фактично щодня.

Але я додам ще один не дуже приємний момент. Люди, які телефонують, люди, які багато пишуть про випадки мародерства, на жаль, чомусь не хочуть звернутися до силових структур. Вони не хочуть звертатися до поліції, вони не хочуть звертатися до ВСП. Чому, я пояснити не можу.

У Часовому Яру пошкоджена фактично вся інфраструктура, у громаді не залишилось цілих об’єктів

Владислав Вергун: Часів Яр постійно страждає від російських терористичних обстрілів. Чи відомо, який відсоток інфраструктури — будинків, багатоповерхівок, можливо, шкіл, садків — залишилися неушкодженими? Наскільки місто, на вашу думку, потребує відновлення після перемоги?

Сергій Чаус: Пошкоджена фактично вся інфраструктура, на жаль, немає у громаді інфраструктурних об’єктів, які залишилися цілими. Як мінімум, це розбиті вікна, винесені вікна і пошкоджений дах, а почасту це реально дуже великі пошкодження. Тому казати, скільки пошкоджено, не зовсім доречно, краще сказати, скільки не пошкоджено. А не пошкодженого у нас немає

• І наша громада, і наше місто, наші села будуть потребувати дуже великих ресурсів та фінансування для того, щоб відбудувати те, що було у нас, і відновити те, що було.

---

Читайте також: Крок за кроком йдемо до деокупації Бахмута — військовий ЗСУ

---

Як повідомляло ГР, станом на вересень 2023 року у Часовому Яру залишалися близько 1000 людей. У місті не було на той час водопостачання. Люди чекали дощів, щоб зібрати воду для приготування їжі. 

У липні ми писали, що у місті пошкоджені вже 99% багатоквартирних будинків. Вибухи у Часовому Яру чути постійно. З лютого у місті пошкоджені абсолютно всі комунікації. Відновити їх неможливо через обстріли. Утім, можливість принаймні підзарядити телефон, у місті є.

Часів Яр було першим прифронтовим містом на Донеччині, з якого у березні вдалося повністю евакуювати всіх дітей.

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS