Фото із Facebook-сторінки Ксенії Семенової
Поруч із Соломʼянським ландшафтним парком зводять апарт-комплекс «CitiZen». Місцева громада виступає проти. Раніше на схилі стався зсув ґрунту. Детальніше про забудову впритул до парку говоримо із депутаткою Київради Ксенією Семеновою та співзасновником ГО «Збережемо Солом’янський парк» Олександром Федорківим.
Ксенія Семенова: Законність цього будівництва оскаржується в кількох судових процесах. Це була частина Солом’янського ландшафтного парку. На цій території розташовувалась база «Київзеленбуду», працювало керівництво цього парку та зберігалася техніка для обслуговування. З часом територію з приміщеннями «Київзеленбуду» приватизували. Кілька разів змінився власник ось цих будівель. Згодом там була якась автомийка.
Після того землю Київська міська рада відвела останньому власнику цих будівель для будівництва там житлового комплексу.
Питання щодо законності будівництва виникають через детальний план території, оскільки на землях рекреаційного призначення починається житлове будівництво. Громада зараз оскаржує в суді ДПТ та чи правомірно видали дозволи на забудову.
Ще є питання щодо екологічної шкоди від цього будівництва навколишньому середовищу. Коли почали рити котлован, то відбувся зсув в парку і частина його обвалилася вниз, в тому числі частина пішохідної доріжки разом з ліхтарями. Цей зсув продовжується.
Окрім того, нещодавно мешканці помітили протікання мастильних матеріалів із машин, які здійснюють будівництво, прямо в парк.
Ксенія Семенова: Є така тенденція, що міський голова та міськрада більше зважають на думку окремих будівельних компаній, ніж громади. В цьому випадку громада виступає однозначно проти. Я зареєструвала в міській раді проєкт рішення про розірвання договору оренди на цю земельну ділянку, однак екологічна комісія його досі не підтримала. Створили робочу групу щодо розгляду цього питання. Дуже важко в міській раді просувається проєкт про розірвання договору оренди по цьому будівництву.
Читайте також: Забудова Києва хаотична, аварій і зсувів не уникнути, — правозахисниця
Ксенія Семенова: Без застосування грубої сили, можна впливати за двома напрямками. Перший – це ходити на судові засідання, привертати увагу до цих справ. Як показує практика, коли є суспільна та медійна увага, громада ходить вільними слухачами на судові засідання, то суд при прийнятті рішення це враховує. Багато таких справ було в Києві, де дуже невеликі шанси були виграти суд, але через наполегливість місцевих мешканців і велику увагу ці справи вигравалися.
А другий напрямок – це просувати проєкт рішення про розірвання договору оренди. Для того, щоб прийняти рішення, нам треба 61 голос в Київській міській раді. Треба писати депутатам та переконувати їх, що за цей проєкт треба голосувати.
Ксенія Семенова: Зараз немає 61 голосу. Нам треба продовжувати переконувати, привертати до цього питання увагу.
В Києві зараз просто дуже багато різних скандальних питань, які пов’язані з конфліктами громади й забудовників. Йдеться про руйнування культурної спадщини та історичних будинків, забудову зелених зон та набережної, будівництво різних нових об’єктів. Настільки багато питань на порядку денному, що дуже губиться ось ця проблема району.
Вважається, що це щось таке дуже локальне та стосується тільки мешканців житлових будинків, які знаходяться навпроти цього будівництва.
Ксенія Семенова: Дуже часто забудовники дивляться на зелені зони в Солом’янському районі. Протасовому Яру надали статус об’єкта природно-заповідного фонду. Це захищає його від будівництва. Але тут є нюанс. Для того, щоб цей статус набути, необхідно отримати дозвіл власника чи орендаря цієї земельної ділянки. Звичайно, орендар цієї ділянки проти парку, він хоче там будівництво. Тому він подав до суду. І зараз тривають судові процеси щодо Протасового Яру. Закликаю громаду слідкувати за засіданнями, обов’язково приходити туди. Це дуже допомагає.
Читайте також: Софія Київська та забудовники: як уряд отримав останній шанс вберегти пам’ятку
Олександр Федорків: Зараз є чотири позови. Три з них подали в Адміністративний суд. Четвертий позов подали у Господарський суд про визнання незаконним рішенням про виділення земельної ділянки під забудову і визнання недійсним договору оренду.
Забудовник продовжує свої робити, бо в нього є наявна дозвільна документація. Поки ми її юридично не скасуємо, то він буде й надалі будувати поблизу парку.
Олександр Федорків: Приватних розмов не було жодних, але ми зустрічалися на засіданнях екологічної комісії в Київраді. Забудовник каже, що в нього по документах все добре. Хоча частина земельної ділянки, на якій ведуть будівельні роботи, входить до паркової зони.
Екологічна комісія розглядала довго це питання, але у результаті вони не змогли проголосувати за розірвання договору оренди.
Це не означає, що його не розірвуть в майбутньому. Для цього треба політична воля Київської міськради. Це питання ще не розглядали в профільній комісії з містобудування і землекористування.
Руслана Кравченко: Ви підписали аж дві петиції. Перша з них набрала 6 тисяч підписів за рекордні 4 дні. Друга зібрала необхідну кількість голосів 5 жовтня. Чи є результати щодо цих петицій?
Олександр Федорків: Є відповіді. У нас насправді є три петиції. Всі вони зараз перебувають на стадії реалізації. Це означає, що побачили підстави для того, щоб їх опрацювати. Але, на жаль, ці петиції дуже повільно рухаються. Поки що конкретних результатів в нас немає.
Олександр Федорків: Ми активно працюємо над судовими справами. У Господарському суді одна з них рухається. На жаль, інші три справи, які перебувають в Адміністративному суді, погано рухаються через те, що ліквідували ОАСК. Справи передали до КОАС. Суди завантажені, тому розгляд справ дуже повільно відбувається.
Ми почали виходити на мирні акції протесту в парку. Намагаємось пояснювати, чому будівництво шкодить парку і негативно впливає на нього.
Внаслідок підрізу котловану восени відбувся зсув ґрунту. Не факт, що це не повториться. Там така проблемна ділянка, яка розташована в зсувонебезпечній зоні. Це висновок експертизи КП «СУППР». Забудовник проводив роботи без належних заходів укріплення цієї частини парку. З іншої сторони там проходить підземна річка Мокра.
Ця забудова не відповідає містобудівній документації Києва. Там не можна будувати житлові комплекси. А забудовник будує саме квартири. Там має бути 516 квартир і 200 апартаментів.
Олександр Федорків: Ця ініціатива була б дуже чудовим поєднанням рекреаційної зони та спортивної. Наша петиція також перебуває на розгляді й на реалізації, але вона більш політична. Поки на цих ділянках розташована будівля цього забудовника, її реалізувати неможливо. Спочатку потрібно розірвати договори оренди, демонтувати ці старі будівлі. І тоді можна переходити до розгляду цієї петиції. Але такий проєкт міг би стати популярним серед киян.
Олександр Федорків: Частково комунікують і допомагають нам з цим питанням депутати від Солом’янського району. Ксенія Семенова подала проєкт рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки, але він поки не рухається.
Сподіваємось, що розголос допоможе. Поки що влада не виявляє політичної волі, щоб предметно розглянути ці питання і дати чіткі відповіді.
Читайте також: «Мінкульт не думає про збереження памʼяток, а лише про збагачення» — співробітник Інституту археології НАН
Солом’янський ландшафтний парк
Площа – 27,12 га. Відкритий у 1980-ті роки.
Більша частина території парку розташована в межах урочища Кучмин Яр – природній улоговині, дном якого протікає річка Мокра.
На території парку є унікальна флора і фауна, яка частково охороняється Бернською конвенцією. Ця територія є автентичним природним ландшафтом Києва й підпадає під дію норм Європейської ландшафтної конвенції (Україна приєдналася до неї 17 червня 2004 році та ратифікувала Законом від 7 вересня 2005 року №2831-ІV). Територія ландшафтного парку містить унікальні, ще не повністю досліджені історичні та археологічні пам’ятки.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі