Фото: Pixabay
Андрій Куликов: Колись я брав інтерв’ю у священника. Запитав його який головний обов’язок християнина на Пасху. Він сказав «радіти». Як в умовах фронтової області можна виконати цей обов’язок?
Ольга Вакало: Радість — це дар. Хто може це робити, має велике щастя та натхнення. Без цього важко продовжувати жити в наших умовах. Треба продовжувати радіти, підтримувати один одного та шукати приводи для радості.
Ольга Вакало: Всеношні у нас заборонені. Через комендантську годину. Цього року настоятель церкви звертався до парафіян з проханням утриматися від відвідин храму взагалі. Радив дивитися службу онлайн. Facebook, наприклад, дуже активно використовується для цього. Такий досвід у нас уже є. З часів Ковіду. Навіть посвятити великодні кошики можна онлайн.
Читайте також: СБУ закликає на Великдень обмежити відвідування масових заходів
Ольга Вакало: У нас є два отці, які знаходяться в полоні. Їх схопили у Бердянську. Їхня доля невідома. Знаю, що, наприклад, у Мелітополі є представники ПЦУ, але вони у підпіллі. Діють приховано.
Багато з мирян моляться в церковних групах у соцмережах. Вони збираються, виходять в онлайн, роблять спільну молитву. Знаю, що священники на території вільної України постійно закликають у своїх молитвах згадувати тих, хто зараз на тимчасово окупованій території.
Сподіваємося, від цієї Пасхи відбуватиметься об’єднання календарів. Багато зараз лунає пропозицій щодо того, щоб дати збігалися.
Ольга Вакало: Дуже трепетне цьогорічне пасхальне послання настоятеля греко-католицької церкви Святослава Шевчука. Там практично весь час про те, що Ісус з нашими воїнами тримає кордон, він з ними помирає, терпить поранення, перебуває поруч з нашими полоненими. А ті, хто в тилу, мають робити все, щоб бути сильним тилом. Увесь час він говорить про те, що Україна зараз проходить розп’яття для того, щоб відчути воскресіння. Послання повністю просякнуте тим, що зараз переживає Україна.
Читайте також: Крафін, панетоне та коломба: який же рецепт справжньої паски?
Нагадаємо, Православна Церква України (ПЦУ) вирішила відзначати Різдво у грудні за новоюліанським календарем. Рішення про перехід на новий календар із 1 вересня2023 року ухвалили 24 травня під час засідання архієрейського собору в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври. Також змістяться дати інших свят, зокрема Водохреще (6 січня), Покрова (1 жовтня), Миколая (6 грудня). Однак це не стосуватиметься Великодня та Трійці.
27 липня 2023 року Православна церква України офіційно затвердила перехід на Новоюліанський календар із 1 вересня 2023 року під час Помісного Собору. Раніше про перехід на новий календар заявляла Українська греко-католицька церква (УГКЦ).
Наприкінці липня президент Володимир Зеленський підписав закон, який затвердив перенесення дат святкування Різдва, Дня Української Державності та Дня захисників і захисниць України. Документ затвердив такі дати свят: 25 грудня — Різдво Христове (замість 7 січня); 15 липня — День Української Державності (замість 28 липня); 1 жовтня — День захисників і захисниць України (замість 14 жовтня).
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі