facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

У свідомості багатьох священників УПЦ МП відбуваються значні зміни і вони переводять свої парафії до ПЦУ — Єленський

Про стан справ в релігійних громадах України говорили з Віктором Єленським, головою Державної служби етнополітики і свободи совісті.

У свідомості багатьох священників УПЦ МП відбуваються значні зміни і вони переводять свої парафії до ПЦУ — Єленський
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 6 хвилин

Віктор Єленський: Зараз Києво-Печерська лавра з осердя «русского мира» перетворюється на центр української духовності, де звучить українська літургія, де моляться за Гетьмана Мазепу, де щотижнево звершується українське богослужіння.

Історичне різдвяне богослужіння ПЦУ в Успенському соборі Лаври. Фото: Фото: Кирило Лукеренко/Громадське радіо

На Поділлі та Волині найбільше було приходів УПЦ МП. Якщо розділити ці переходи та взяти середню цифру, то зараз щодня відбувається два або три переходи з МП до ПЦУ. В переважній більшості ці переходи проходять мирно. В деяких випадках настоятель та люди, які його оточують, чинять опір. Але таких випадків не багато. Більшість все ж таки мирних за покликом вірян не вважають за можливе більше бути в складі МП. Річ у тому, що для багатьох із них УПЦ МП була своєю церквою. Єпископ також був їхнім владикою. Вони впродовж місяців після початку Великої війни звертали до них свої запити стосовно того, «що нас пов’язує з Москвою», «чому ми не можемо розірвати цей зв’язок?», «чому ми маємо зберігати з ними якусь єдність?».

  • Коли віряни не отримують відповідей від МП, вони переходять до ПЦУ.

Слухайте також: Києво-Печерська лавра: історико-економічний та військовий вимір


«Перехід — важка справа»

Віктор Єленський: Для багатьох вірян такий перехід важкий. Впродовж 30 років їх вчили, що з ПЦУ «тхне сіркою» і там «гріхи розколу». Але коли люди зрозуміли, що більше не можуть бути підпорядковані Москві, вони зробили свій вибір. І роблять його практично щодня.

С початку Великої війни дуже багато змінилося. Багато священників, оглядаючись на роки війни з 2014 року, розуміють, що ця війна ніколи не була громадянською (як на цьому наголошував настоятель цієї церкви).

Їм соромно за єпископів і митрополитів, які не встали 8 травня 2015 року, коли вшановували бійців АТО. (Нагадаємо, у 2015 році настоятель Української православної церкви Московського патріархату митрополит Онуфрій не підвівся на урочистому засіданні Верховної Ради при зачитуванні імен бійців АТО, нібито щоб підкреслити, що потрібно негайно припинити війну, — ред.). Їм багато за що соромно. Процеси в цьому середовищі відбуваються досить серйозні.

Олег Климчук: Як би пішов розвиток релігійного життя в Україні, якби ще у 2014 році влада поставила умови священникам про перереєстрацію?

Віктор Єленський: Важко зрозуміти як би розвивалися тоді події. Тоді при владі були ті, хто прийшов на хвилі Майдану.

Перше — було розширено межі релігійної свободи. Впродовж 2015-2016 років були виконані ті запити, які Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій висувала до президента, ВР і уряду впродовж багатьох років.

Друге, що було зроблено — надання православним України канонічної альтернативи, якої не було до того і яку ніхто не міг надати крім державної влади. Київський патріархат і Українська автокефальна православна церква були стигматизовані та ізольовані на міжнародній арені.

Ті зусилля, які здійснювала Москва для того, щоб «торпедувати українські хотєлкі», були жахливі: шантаж, розвідки, підкуп митрополитів. Це були дуже масовані дії державної машини ядерної країни. І це була наша дорога до отримання Томосу.

  • Це був дуже серйозний зсув по тілу всього всесвітнього православ’я. Я думаю, що на той момент це було більше, ніж революція.

Читайте також: Річниця отримання томосу: здобутки, проблеми, перспективи на думку Віктора Єленського


Чому у 2014 році УПЦ МП не стала на бік держави?

Олег Климчук: Чи є в новітній історії приклади, подібні нашому, щодо церкви, яка не стала на бік своє держави під час війни?

Віктор Єленський: Ситуація, що склалася після 2014 року в Україні була унікальна. Помісна церква УПЦ МП не стала на захист своєї держави. В новітній історії таких випадків не було. Думаю, що не тільки в новітній. Коли церква сказала, що наші вірні знаходяться з двох боків лінії розмежування, але стала на ту сторону, де претензії висувалися Києву і ніколи — Москві. Коли вона робила хресні ходи начебто за мир і робила це в урядовому кварталі Києва, а не Москви. Таких випадків важко знайти в історії православної церкви. Це зумовило ті переходи, які ми спостерігаємо зараз.

«Москва використовує церкву, щоб показати відсутність ізоляції»

Віктор Єленський: В Москві стежать за тим, що відбувається в релігійному світі. Церковний майданчик — один з небагатьох, що залишився у Кремля на міжнародній арені. Цьому надається багато уваги та значення. Зараз робиться все для того, щоб якось залучити Всесвітню раду церков, дипломатичну службу Святого престолу тощо для того, щоб хоча б продемонструвати відсутність ізоляції.

Москва не бере участі в православно-католицькому діалозі. Так званому «діалозі істини», який складався з двох етапів: діалог любові та діалог істини. Москва бере участь у цьому тільки тоді, коли сподівається на політичні дивіденди. Як це було в 1960-ті роки, коли це було інструментом радянської зовнішньої політики. Або як це було на гаванській зустрічі (12 лютого 2016 року в Гавані відбулася зустріч голів Російської Православної і Католицької церков Патріарха Московського і всієї Русі Кирила і Папи Римського Франциска. Після зустрічі ієрархи підписали спільну декларацію, текст якої містить заклик до миру в Сирії, Іраку та Україні, а також звернення до Європи «зберігати вірність основам християнства», — ред.).


Більше про Києво-Печерську лавру

Як повідомлялося, 4 липня у Києво-Печерській лаврі розпочала роботу комісія з опечатування, але ченці почали чинити спротив діям комісії.

Перед цим ченці чоловічого монастиря Києво-Печерської лаври отримали лист-попередження про те, що вони мають звільнити приміщення до 4 липня, коли розпочне роботу комісія з опечатування корпусів.

Раніше стало відомо, що Свято-Успенська Києво-Печерська лавра (чоловічий монастир) УПЦ МП програла суд Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» у справі про усунення перешкод у користуванні майном.

«Суд дійшов висновку, що за відсутності додаткових угод про продовження дії договорів № 1-б та № 2-б від 17 червня 2016 року позивач не має права користуватися державним майном, будівлями Успенського собору та Трапезної церкви з Трапезною палатою. Наведені обставини у сукупності свідчать про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (Чоловічий монастир) Української православної церкви», — зазначено у рішенні Господарського суду Києва від 29 червня.

Синод Білоруської православної церкви заявив, що вони готові поселити ченців УПЦ (МП) із Києво-Печерської лаври на своїй території.

«Майбутнє Києво-Печерської лаври — повністю бути в Православній церкві України. Спочатку ми служитимемо на великі свята, а коли сформується клір лаври — коли до нас доєднається частина ченців з Нижньої лаври, тоді ми налагодимо повсякденні богослужіння», — предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній.

Нагадаємо, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» оголосив про розірвання договору про оренду з Українською православною церквою московського патріархату з 29 березня 2023 року, проте тривалий час невідомі особи зачиняли приміщення Лаври зсередини та перешкоджали початку діяльності комісії з інвентаризації майна.


Читайте також: Києво-Печерська лавра — власність не якоїсь церкви, а наша з вами — релігієзнавиця


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Закон про мобілізацію не змусить усіх оновити дані в ТЦК — Заболотна

Закон про мобілізацію не змусить усіх оновити дані в ТЦК — Заболотна

Мілітаризація суспільства впливає на безпеку ЛГБТ — правозахисниця

Мілітаризація суспільства впливає на безпеку ЛГБТ — правозахисниця

«Ми забагато слухаємо гучну залякану меншість» — Максим Колесніков

«Ми забагато слухаємо гучну залякану меншість» — Максим Колесніков