Віталій Куколь свою провину не визнає. Каже, у такий спосіб готувався захищати своє село від російських військ на початку повномасштабного вторгнення. 25 лютого 2022 він виготовив одноствольний дульнозарядний пістолет із гнотовим запаленням і рушницю з капсульним механізмом запалювання. Він запевняє, що ніколи їх не використовував. Віталію інкримінують статтю про незаконне поводження зі зброєю.
Володимир Романчук розповідає, що стаття 55 Конституції України вказує, що захист суверенітету та територіальної цілісності — це не лише право, а й обов’язок кожного громадянина. Тож пан Віталій Кокуль, можна сказати, проявив мужність і героїзм.
«Якщо я не помиляюся, «Суспільне. Суми» знімали репортаж, де він описував, як саме він готувався до оборони рідного населеного пункту і дещо скептично ставився до правоохоронних органів, які чомусь на початку повномасштабного вторгнення або взяли лікарняні, або пішли у відпустки.
Проте варто зазначити, що дійсно 1 частиною 263 статті Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за кримінальне правопорушення, яке інкримінують Віталію. А саме за зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів до неї без передбаченого законом дозволу. Ця стаття болить військовим, юристам і всім громадянам, які долучені до теми поводження зі зброєю. Оскільки вона передбачає відповідальність за зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу. Але закону, який передбачав би цей дозвіл, просто не існує. У нас є Постанова Міністерства внутрішніх справ 1996 року, яка регулює правила поводження зі зброєю. У нас є судова практика Судового суду, яка намагається модифікувати застарілі підзаконні нормативно-правові акти, щоб хоча б якось зброю описати. Хоча визначення для холодної зброї у постанові МВС одне, у постановах Верховного суду — інше. Немає гармонізації».
За словами Володимира Романчука, дійсно ознаки складу злочину у справі Віталія Кокуля є. Бо зброя, яку він виготовив, функціонує. Тобто стріляти з неї можна.
«Вона може заподіяти шкоду. Вона, можливо, небезпечна. Але чи можна говорити про вину у ситуації, коли людина у такий спосіб намагалася захистити власну державу і по суті нас із вами у момент коли ті, хто мав би це робити, не завжди це виконували? Це щонайменше контраверсійне питання. Важливо, що на такі випадки звертають увагу.
Як цю ситуацію можна вирішити? Дуже просто — потрібен закон. Уже зараз. Бо зараз система не працює. Цей закон не має бути переробкою радянської інструкції. Це має бути щось сучасне, поєднанням з європейським і західним досвідами.
По-перше, це підвищить обороноздатність нашої нації, оскільки надасть цивільному населенню навички поводження зі зброєю. По-друге, надасть змогу людям реалізовувати право на необхідну оборону з використання вогнепальної зброї. По-третє, посилить співпрацю та довіру між правоохоронними органами та населенням».
Читайте також: Навіть якщо у нас закінчиться зброя, ми будемо воювати лопатами — Кулеба
Зберігати вогнепальну зброю в Україні можуть не лише юридичні та фізичні особи, а й усі громадяни, які отримали дозвіл на її придбання. При цьому вони повинні дотримуватись правил зберігання зброї в Україні, встановлених Законом. Основним документом, який регламентує порядок відповідального зберігання зброї та боєприпасів до нього, є Наказ №622 від 21 серпня 1998 року МВС України (з усіма доповненнями, внесеними у наступні роки). Саме МВС здійснює контроль правильності зберігання зброї та має право вилучати її за порушення встановлених Законом умов зберігання.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі