Олександр Мусієнко: Ці навчання дійсно масштабні. Вони будуть тривати три місяці, проходити в багатьох країнах Альянсу, фактично з півночі на південь. Тобто вони будуть проходити у Норвегії, Німеччині, Польщі, Румунії. Різні країни, різний задум. Мета — протидіяти різним типам загроз, які пов’язані з проведенням певних гібридних військових операцій противником, відсіч прямому вторгненню, потім дії, пов’язані із захистом Сувальського коридору між Польщею і Литвою. Також протидія можливій російській авіації. Наступний етап буде передбачати так само дії в Балтійському морі, аби протидіяти Балтійському флоту Росії, тому що вони там так само проводять певні маневри. Тобто фактично на землі, в повітрі й на воді, різні етапи.

Мета — перевірити готовність військ, перевірити розгортання, швидкість розгортання і готовність до перекидання в різні куточки Європи сил швидкого реагування. А потім підкріплення, яке має надходити, взаємозв’язок і злагодженість підрозділів. НАТО на сьогодні — це 32 країни. Це доволі такий великий альянс, і, відповідно, треба працювати на те, аби була присутня і злагодженість.

Основний мотив цих навчань — це підготовка до можливої війни з Росією. Тобто, протидія російському вторгненню, у разі, якщо Росія зважиться на певні агресивні кроки щодо безпосередньо країн НАТО.

Критерії оцінки потенціалу Росії

Ірина Сампан: Мене от бентежить формулювання, яке подає Deutsche Welle, що «ці навчання симулюватимуть конфлікт із практично рівним противником». Якщо йдеться про Росію, а йдеться про Росію, то НАТО набагато сильніша сторона, ніж Росія. Чи ця навмисна гіперболізація сили противника робиться спеціально для підготовки до найгіршого?

Олександр Мусієнко: Росія дійсно є сильним противником. Ми це бачимо. Україна зараз тримає удар і витримує його проти дійсно доволі таки неслабкого противника. І уражає у відповідь. Тобто, нам тут є чим пишатися, до речі. Це висока оцінка й українському народу, який чинить спротив потужній армії.

Критерій оцінки виходить з того, що Росія все ж таки має перший ядерний арсенал на планеті на сьогодні. Відповідно має ядерну тріаду. Якби у Росії не було цього потенціалу ядерного, можливостей доставлення та запуску цієї ядерної зброї із землі, з повітря, з моря. Звичайно, що і класифікація військового потенціалу Росії була б значно менша.

Є якийсь потенціал уявний, який озвучується в Росії у 25 мільйонів — мобілізаційний потенціал. Але ж вважить не тільки кількість, вважить ефективність застосування і використання.

Читайте також: Росія нападе на НАТО?

Чи можлива на певному етапі присутність НАТО в Україні

Ірина Сампан: Зрозуміло, що ми не можемо знати точний сценарій цих навчань, а тільки приблизний. Але мені цікаво, чи розглядає НАТО такий варіант програшу України й втрату частини території, що відбивати агресію східному флангу НАТО доведеться з території України, або хоча б з частини території України? Чи такий варіант взагалі виключають партнери?

Олександр Мусієнко: Те, що написано у двох виданнях «Bild» і «Daily Mail» — це і є план навчань. Я думаю, ми його на 90% всі вже знаємо, хто це прочитав. Я думаю, що вони отримали ці документи та плани навчань від самих розвідувальних спільнот. Вони самі це зробили, аби в Росії бачили та розуміли, наскільки потужне зараз НАТО.

In the cold, wet mud, NATO Allies 🇫🇷 🇪🇪 trained in the demanding art of moving and fighting through trench networks pic.twitter.com/YBmssPIrkv

— NATO (@NATO) January 24, 2024

А що стосується варіанту з України, нічого не можна виключати. Я б не сказав, що це може бути прямо рішення НАТО, але це може бути рішення на якомусь етапі окремих держав, які входять в Альянс. З точки зору задіювання певних контингентів, сил спеціальних операцій цих країн. Або на якомусь етапі могло би так скластися, що Український інтернаціональний легіон в складі Збройних сил України істотно посилився б коштом громадян країн НАТО. І це ніколи б не були прямі дії безпосередньо НАТО, а це були б просто дії фактично Інтернаціонального легіону, який діє в Збройних силах і фактично Збройних сил з іноземними громадянами.

Тобто виключати, що на якомусь етапі, наприклад, деокупації Криму у нас би не побільшало громадян Британії чи Франції, десантників і спецпризначенців, які б там проводили певні дії, я би не став.

Слухайте також: У деяких європейських країнах заяви на Russia Today вважають вираженням свободи слова — аналітикиня

Як швидко можуть розгорнутися сили швидкого реагування

Олександр Мусієнко: Сили швидкого реагування — це незначна кількість військових, які мають на першому етапі викинути певні задачі зі стримування натиску агресора. Далі потрібно близько двох-трьох діб для того, щоб провести розгортання решти кількості військ, перекинути підрозділи. Тому країни Балтії і хочуть, щоб підрозділи НАТО і інших країн були присутні на постійній основі.

Раніше це була ротаційна основа. А зараз це вже постійна основа. Тобто ці війська мають перебувати там постійно. Це і є мета: збільшити кількість континентів, які не просто будуть стримувати, не просто будуть протидіяти на першому етапі, а й будуть готові до подальшого стримування. Це перший момент. Другий момент — це так само те, що збільшена кількість літаків, збільшена кількість кораблів у Балтійському морі, які здатні нести далекобійну зброю і завдавати ударів. Фактично змінена система розгортання військ цих країн, коли вони будуть діяти об’єднано, рішучо і в більшій кількості.

Плюс розглянуті різні варіанти, вивчений досвід того, як Росія вже анексувала Крим, «зелених чоловічків» так званих, як вони можуть підбурювати настрої. Вивчені різні можливості. Тому що, на мій погляд, спочатку Росія використала б можливість фактично провести певні гібридні атаки, операції, як це було в Криму. Через латвійську російськомовну меншину. Так само в Естонії є такі. Вони б спробували розхитувати там, спробували б проникнути за допомогою різних терористичних групувань на кшталт «вагнерівців».

І вони хочуть перевірити реакцію НАТО, як НАТО відреагує. Чи будуть вони це кваліфікувати як напад, агресію, чи будуть вони це кваліфікувати як, скажімо, якусь терористичну атаку.

Самі сили, самі спецпризначенці, розгортаються протягом 12 годин. А на інші сили, фактично, потрібно 2-3 доби. І зараз стоїть мета цей час скоротити.

Це можна скоротити через того, що Польща створила нові військові групування на східному фланзі своєї з Білоруссю на кордоні. Це можна зробити за допомогою того, що Німеччина планує розгортати свою мінімум одну бригаду на території Литви, що є британці в Естонії й так далі. Але, звичайно, що за цих два роки Альянс використовував час для того, щоб ухвалити рішення і бути ефективнішими для того, щоб не дати реалізувати плани з захоплення країн Балтії за 60 днів.

Читайте також: Росія подає майбутні масштабні навчання НАТО як провокацію — ISW

Про участь Швеції, яка ще не є у НАТО, у навчаннях

Ірина Сампан: Туреччина напередодні сказала, що все-таки вони розблоковують цей процес вступу Швеції до НАТО. І Швеція вже буде брати участь у цих навчаннях. На вашу думку, чи за вашою інформацією, що отримала Туреччина на заміну? Чи отримав Ердоган те, що хотів в обмін на це рішення?

Олександр Мусієнко: Ердоган вміє, в принципі, ставити умови. Тут умови стояли які? Про те, що треба, щоб Швеція і Фінляндія змінили законодавство з точки зору боротьби з опонентами турецького президента. І видавали представників організації Фетхуллаха Гюлена, курдських представників і так далі. І друге — це було питання постачання F-16 до Туреччини. І залучення Туреччини до виробництва F-35. Ну, це, як мінімум, те, що було на поверхні. Але серйозні домовленості досягнуті, і, в принципі, Туреччина вже не буде ставити перепон.

Можна сказати, що, в принципі, Швецію можна вже привітати, тому що вона вже повноцінний член НАТО. Залишилися деякі формальності, які, я думаю, будуть зняті. Там ще з Угорщиною є певні питання. Тому, все ж таки, ми бачимо, що Альянс продемонстрував здатність знайти компромісні рішення і домовлятися.

І це дуже важливий сигнал для тих, хто сумнівається, що для України будуть такі бар’єри й такі перипетії всередині Альянсу, які не можна буде подолати. Як виявляється, Альянс сильніший за це, і це дуже добре. З точки зору того, що це забирає зараз можливості для російських інтерпретацій, маніпуляцій, пропаганди про те, що «НАТО не єдине», «у НАТО проблеми», «відсутня єдність» тощо. Насправді це рішення демонструє, що це не так.

Читайте також: Росіяни готують фейки про мобілізацію, «Рамштайн» і новий наступ на Київ — Бондарчук

Нагадаємо, оборонні навчання НАТО «Steadfast Defender 2024» розпочалися 22 січня і триватимуть до травня.Верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Кріс Каволі заявив, що у навчаннях «Steadfast Defender» візьмуть участь 90 000 військовослужбовців з 31 країни-члена НАТО і Швеції, понад 50 кораблів, понад 80 винищувачів, гелікоптерів і безпілотників, а також щонайменше 1100 бойових машин, зокрема 133 танки й 533 бойові машини піхоти.

За словами Каволі, НАТО «продемонструє свою здатність зміцнювати євроатлантичний регіон за допомогою трансатлантичного перекидання сил з Північної Америки під час змодельованого сценарію конфлікту проти майже рівного собі супротивника».

Своєю чергою, Росія проводить інформаційну операцію, щоб представити оборонні навчання НАТО «Steadfast Defender 2024» як провокацію.

Як зазначає німецьке видання Tagesspiegel, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус наголосив на можливості нападу РФ на країну НАТО протягом найближчих років.

Також видання SkyNews повідомило, що голова Військового комітету НАТО Роб Бауер заявив про потребу підготовки населення Заходу до можливої війни з Росією. Крім того, міністр цивільної оборони Швеції Карл-Оскар Болін заявив, що громадяни мають бути готовими до початку війни.

Раніше президент Володимир Зеленський у відповідь на слова експрезидента США Дональда Трампа, який у разі повернення у Білий дім пообіцяв «швидко завершити» війну в Україні, поставив зустрічне запитання: що робитиме Трамп, якщо президент Росії після України не зупиниться.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту