Навіщо Україні завод із виробництва ядерного палива
В етері Громадського радіо говоримо з директором енергетичних програм «Разумков Центру» Володимиром Омельченком про те, як Україна намагається руйнувати ядерну монополію Росії.
Завод із виробництва ядерного палива
Володимир Омельченко: Україна брала ядерне паливо у Росії понад 20 років. Після 2014 року країна почала диверсифікувати постачання з компанії Westinghouse. Поступово частка ядерного палива з Росії почала зменшуватись і ми повністю вже переходимо на паливо Westinghouse.
Це не швидка справа і вже не перша спроба збудувати у нас завод. Все почалось у 2011 році, коли «Енергоатом» і «Росатом» підписали угоду щодо будівництва заводу з фабрикації ядерного палива в Кіровоградській області. Там 51% акцій належали українській компаній, а менш як 50% — російській компанії «ТВЕЛ».
Проєктував завод один із підрозділів «Росатома». Вони знайшли майданчик і виконували якісь монтажні роботи, але нічим це так і не закінчилося. Чому? Тому що Росія не була зацікавлена. Вона просто уклала цей контракт для того, щоб загальмувати диверсифікацію постачання ядерного палива від компанії Westinghouse. Тому РФ обіцяла, що побудує спільний завод. Це відбувалось за часів Януковича та проросійської влади.
Де виробляють ядерне паливо
Володимир Омельченко: Неспеціалісти, може, не розуміють і думають, що зараз ми збудуємо завод і будемо повністю незалежні від постачання ядерного палива. Це неправильно. Основні компоненти будуть робити в інших країнах. Йдеться про виробництво та збагачення урану, підготовку тепловидільних елементів. У нас тут планується лише завершальний етап.
Анастасія Багаліка: А в яких країнах відбувається виробництво?
Володимир Омельченко: У Швеції є підрозділ «Westinghouse». Великим виробником ядерного палива є «REWA» з Франції. Компанія займає близько 25% від світового ринку виробництва ядерного палива. Також велику частку займає російська компанія «ТВЕЛ». У Канаді є також виробництво палива, а в Австралії виробляють деякі елементи для циклу. Замкнуте виробництво ядерного палива мають небагато країн через заборону розповсюдження ядерних елементів. Мають право на повний цикл: США, Франція, Канада, Росія, Китай.
Читайте також: Зараз безпечніше лишити ядерне паливо ЗАЕС в активній зоні реактора — експертка про заяву «Енергоатому»
Яка вартість будівництва
Володимир Омельченко: Якщо брати проєкт попереднього заводу в Кіровоградській області, то там дві цифри проходили. Більший завод, який виробляв би більшу додану вартість, коштував 400 млн доларів. Мінімальний варіант коштував 150 млн доларів. Це вартість підприємств на той час.
Я не знаю, який зараз варіант оберуть. Про цей проєкт мало що відомо, його не дуже рекламували. Чітких розрахунків поки я не бачив. Все залежить від того, що конкретно на цьому заводі буде вироблятися. Поки що йдеться лише про проєкт.
Певно, що вони будуть робити все з нуля. У нас було виробництво у Кіровоградській області, нульовий цикл там розробили. А на Південноукраїнській АЕС ще нічого не зробили.
Цей завод може створити певну додану вартість в Україні при виробництві ядерного палива. Йдеться про додаткові робочі місця. Це добре, але сьогодні завод не є критично необхідним. Без нього можна прожити.
Читайте також: У Словаччині виступили проти включення ядерного палива до антиросійських санкцій
В.о. голови правління НАЕК «Енергоатом» Петро Котін розповів про план будівництва заводу з виробництва тепловидільних збірок поблизу міста Южноукраїнськ, де розташована Південноукраїнська атомна електростанція.
Він зазначив, що виробництво базуватиметься на технології американської компанії Westinghouse.
За словами Котіна, завод з виробництва тепловидільних збірок буде одним з елементів диверсифікації постачання ядерного палива на українські АЕС.
Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту