Єлизавета Цареградська: Анонімні джерела надали російському опозиційному виданню інформацію, що Росія має намір мобілізувати 300 тисяч людей для того, щоб «узяти» Харків. Це нібито буде способом показати, що «Росія уміє цивілізовано воювати».

Як вам такі повідомлення? Це спосіб пропаганди всередині російського суспільства? Чи це певна інформація для нас як для країни, яка має розуміти, який обсяг роботи у нас?

Дмитро Левусь: Насправді тут не треба звертатися до якихось опозиційних медіа, бо про плани мобілізації російські можновладці говорять і так. Той самий Шойгу теж заявив про «розгортання двох армій, додаткових бригад та флотилії на Дніпрі», оскільки лінія фронту проходить на півдні України.

Однак мої колеги з країн Балтії вважають, що новини про розгортання додаткових сил можуть означати, навіть більшою мірою, безпосередню загрозу для країн Балтії. Тим більше про плани можливого нападу на країни НАТО говорять. Наприклад, восени торік про це казав Зеленський на саміті Європейської політичної спільноти. Згодом, за 2-3 тижні, німецькі аналітики почали говорити, що через 4 чи 5 років такий напад можливий. Потім про це почали говорити офіційні особи у Німеччині й інших країнах. У країнах Балтії ж про це завжди йшлося. Зрештою, наприкінці цієї зими й на початку весни глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель казав, що Європа практично в передвоєнному стані, і необхідно готуватися до війни.

Прогноз щодо можливості нападу на країни НАТО для поширення війни вже не викликає сумнівів. Але поки що йдеться про час, коли це може статися. Йшлося про те, що це може бути через 5-6 років. Зараз кажуть про 2-3 роки. Й уже думають про те, чи не станеться це наприкінці 2024 року чи у 2025 році.

Читайте також: Росія може готуватися до війни з НАТО у найближчі 10 років — розвідка Естонії

Насправді ж мобілізація у РФ ніколи й не згорталася. Вона триває, є частковою, прихованою, нікуди не поділася. Мета мобілізації може бути різноманітною. Зрозуміло, що головне спрямування — воювати проти України, і, наприклад, Харків — це ціль, яка безпосередньо для них дуже важлива, тим більше, що це мільйонне місто.

Інша річ — аби воювати успішно, необхідні відповідні налаштування моралі. У цьому контексті можна згадати ту масову стрілянину, яка сталася в підмосковному «Крокус Сіті Хол». Я схильний до того, що це теракт, який ФСБ, якщо не готувало, то дозволило зробити.

У контексті теракту йдеться набагато більше про стосунок Росії до цивілізованого світу, про те, що вона нібито є його частиною. На тлі теракту у РФ є намагання змінити ставлення до себе, і це певним чином працює, хоч не так, як вони хотіли. Є заяви німецьких політиків, які говорять, що є нібито спільний ворог — міжнародний тероризм. І тут же лунає пропозиція Росії про те, що треба працювати разом.

На тлі теракту та реакції на нього маскуються російські злочини, те, як РФ веде війну проти України.

Друга мета теракту — мобілізація російського населення. Тим більше, що ми бачимо, як туди український слід приплітають.

Тож мобілізація буде, але ж вони її ніколи й не припиняли. Тобто буде інтенсифікація, підключення інших регіонів, які не були залучені більш широко, як, наприклад, Москва, Петербург — кілька великих міст, які живуть більш успішно.

Читайте також: Як роспропаганда подала теракт у «Крокус Сіті Хол»

Увечері 22 березня в партер концертної зали «Крокус Сіті Холл» у підмосковному місті Красногорськ перед концертом радянсько-російського рок-гурту «Пікнік» увірвалися кілька озброєних людей у камуфляжі та розпочали стрілянину з автоматичної зброї. Вони ж нібито і підпалили будівлю. Також очевидці повідомляли про вибухи.

Відповідальність за теракт взяло на себе терористичне угрупування «Ісламська держава».

У Сполучених Штатах заявили, що Білий дім не бачить жодних ознак, які могли б вказувати на причетність України до стрілянини, вибуху й пожежі в концертному залі під Москвою. Втім, після мовчання протягом майже 20 годин президент РФ Путін заявив, що нібито для підозрюваних у теракті підготували «вікно» для переходу кордону з Україною.

Кількість загиблих та постраждалих внаслідок нападу у Підмосков’ї все ще змінюється. Наразі відомо про щонайменше 137 загиблих та понад 180 поранених.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту