Площа Українських Героїв. Ілюстративне фото з відкритих джерел
Як зазначає Тиміш Мартиненко-Кушлянський, який є експертом київської комісії з питань найменування, у рамках нинішнього процесу дерусифікації були дискусії щодо перейменування колишньої площі Льва Толстого. Наприклад, була пропозиція присвоїти їй ім’я гетьмана Павла Скоропадського. Тоді ця ідея наразилася на критику і громадськості, і експертного середовища. Стала під сумнів доцільність найменування площі, що інфраструктурно прив’язана до станції метро, на честь лише одного героя. Тоді й виникла ідея назвати площу на честь українських героїв, а колишній вулиці Льва Толстого, яка до неї прилягає, дати ім’я Павла Скоропадського (початково мало бути навпаки). Кияни таку пропозицію підтримали.
«Це завершення вісі. Від Європейської площі, яка символізує наш зв’язок з Європою, через Майдан Незалежності, який в сучасних умовах, оглядаючись на Помаранчеву революцію, Євромайдан, символізує нашу боротьбу за свободу. Через Бессарабську площу, яка є суто міською площею Києва. Але на ній повалили Леніна, і це був символічний акт остаточного розриву з радянським і російським минулим. І оця ось вісь закінчується якраз площею Українських Героїв. Тобто всіх героїв, які захищали нашу землю і боролися за її свободу, від найдавніших часів і до сьогодення», — пояснює Тиміш Мартиненко-Кушлянський.
Читайте також: Хотілося б бачити інтенсивнішу роботу комунальних підприємств Київради — Островський про перейменування
Як пояснює києвознавець, інфраструктурно площу Українських Героїв можна розділити на три складові. Це павільйон станції метро «Площа Українських Героїв», підземний перехід і надземна частина.
З надземною частиною, за словами фахівця, найскладніше питання, бо вона потребує комплексного переосмислення, комплексної реконструкції й створення пішохідної частини. Останнє можливо реалізувати. Урбаністи вже проводили аналіз, і моделі з частковою корекцією напрямків руху вже відпрацьовані. Ці корекції, до слова, ніяк не впливають на трафік транспорту.
Також на надземній частині варто створити пішохідні переходи, що має зробити площу більш інклюзивною й подолати проблему крутих сходів з підземного переходу. Цю ідею вже також відпрацьовували.
Питання розбудови надземного простору — складне, потребує часу для розв’язання, а також певної експертної ради. Але при цьому питання з підземною частиною, переходом, є найбільш гарячим. Адже це місце, як підмічає Тиміш Мартиненко-Кушлянський, перебуває у жахливому стані. Перехід захаращений, брудний. На певній частині площі живуть бездомні з відповідними завалами, сміттям. Там вирує стихійна торгівля, розміщено багато МАФів.
«Якщо ми хочемо наповнити це середовище новим сенсом, щоб це середовище служило нагадуванням про наших українських героїв і символом нашої поваги до них, то, безумовно, те, що зараз відбувається в цьому переході, категорично не відповідає цьому наповненню. Тому перший етап трансформації цього середовища, це реконструкція підземного простору. Можливо, реконструкція — це трохи голосно. Там насправді треба впорядкувати торгівлю, відчистити стіни, реставрувати травертин», — підкреслює києвознавець.
Фахівець зазначає, не йдеться про витрату колосальних коштів на роботу з підземною частиною. Йдеться про збереження нинішніх матеріалів, впорядкування простору, заміну покриття, реставрацію й ремонт громадської вбиральні, а також організацію невеликого символічного елемента, який би нагадував всім, хто проходить через цей простір, про те, що це за місце.
Читайте також: «Релігійна громада УПЦ рейдерськи захопила землю під «храм-МАФ» — адвокатка про знесену споруду
Нагадаємо, як раніше розповів Громадському радіо член комісії з найменувань при київському міському голові Павло Островський, із 2022 року в Києві відбулося понад 300 перейменувань.
30 квітня у Києві під Аркою Свободи українського народу (колишня Дружби народів) демонтували композицію на честь Переяславської ради.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі