Вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій війні/ Фото: ОП, 8 травня 2025 року
Аліна Понипаляк: Як на мене, це дуже важливий закон, який насамперед повертає нам нашу національну пам’ять. Те, що робила Росія з нашим народом — я думаю, є певною мірою, частиною того, що ми проводимо зараз нашу історичну справедливість, яка наразі дуже важлива. В умовах війни РФ всіляко фіглює історичними фактами, а насправді історія в Росії — це не наука, а пропаганда.
Як на мене, цей закон важливий для того, щоб: ми сьогодні врешті-решт мали на державному рівні певні регулювання, щоб захищати наші національні пам’ятки, національну ідентичність, нашу історію; могли насамперед боротися з тими постколоніальними моментами, які є в нас на сьогодні; і, власне, щоб науковці, історики, музейники могли тепер регулюватися правовою нормою.
Це, на мою думку, надважливо в історичному сенсі, адже це повернення тої справедливості, яку сьогодні здобувають наші військові кров’ю, захищаючи наші кордони. Дуже важливо сьогодні триматися разом, бо ми — сила і, безумовно, історія — це сьогодні зброя для того, щоб відстояти власну правду, ідентичність. Росія сьогодні бореться з нами не стільки фізично, а для того — щоб знищити нас як націю.
Ви чули тези кремлівського диктатора, який каже, що «немає такої нації», через це сьогодні нам важливо, що відбулася ця історична подія. Наскільки я знаю, цей закон вже в дії з 30 серпня. Отже, ми сьогодні вже якраз живемо з вами в цей історичний момент, коли цей закон діє.
Важливо, що на рівні закону вперше закріплено визначення терміну «рашизм» як гібридної тоталітарної ідеології, що поєднує елементи російського шовінізму, імперіалізму, комуністичних і нацистських практик. І фактично, як на мене, ми прирівнюємо поняття «рашизму», «російського тоталітаризму», «російського шовінізму» до нацистських практик. І це правильно. До речі, символічно, ми сьогодні з вами говоримо в день, коли завершилась Друга світова війна.
Аліна Понипаляк: Це дуже важливо, адже нам дуже довго говорили, що незалежність нібито подарована, що ми її просто так взяли, але направду — незалежною Україна стала ще в 1917 році.
І ця столітня, фактично, війна за незалежність триває і досі. У 1917 році постала незалежна Україна, яка проіснувала до 1921 року поки нас не окупували наші «московські сусіди», які потім почали розповідати, що ми з ними «браття».
В Другу світову війну українці підняли смолоскип боротьби, бачачи, який триває жах на всьому нашому європейському континенті. Українці почали боротися проти двох тоталітарних імперій — СРСР і нацистської Німеччини. І розпочалася боротьба УПА, яка пам’ятала, що незалежна Україна була і її в нас забрали, окупували «совєти». Друга світова війна була, як шанс довести, що Україна є і вона бореться за власну незалежність. Ця боротьба тривала аж до 1960-х років і нею, фактично, потім надихнулися українські дисиденти, українські шістдесятники.
Згодом це все призвело до того, що врешті-решт ми отримали незалежність, але як ми бачимо Україні знову не дає спокою Москва…
Ми повинні розуміти, що триває безперервна боротьба, і сьогодні дуже важливо називати речі своїми іменами — зараз відбувається війна за Незалежність України. І вона тривала століттями… Той хребет, який тримає наше суспільство — наше військо. Як і 100 років тому, воно відіграє важливу роль….
Нагадаємо, у п’ятницю, 29 серпня, президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт № 13273 «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу». Відповідний документ опублікований на сайті Верховної ради.
«Метою прийняття проєкту є комплексне законодавче врегулювання питань формування та реалізації державної політики національної пам’яті українського народу, визначення її основних принципів та завдань, повноважень та основних напрямів діяльності суб’єктів політики національної пам’яті», — йдеться у пояснювальній записці.
Закон вводить у правове поле низку нових термінів, зокрема, «національна пам’ять», «історична антиукраїнська пропаганда», «злочини проти Українського народу» та «місце пам’яті Українського народу». Також він закріплюється визначення терміну «рашизм» як новий різновид «тоталітарної ідеології та практик, які лежать в основі режиму, сформованого у державі-агресорі та ґрунтуються на традиціях російського шовінізму й імперіалізму, практиках комуністичного режиму СРСР та націонал-соціалізму».
Документ визначає Український інститут національної пам’яті центральним органом виконавчої влади, що забезпечить його належне фінансування та ефективну діяльність. Закон також визначає правила найменування й перейменування вулиць, а ще регулює питання збереження та облаштування місць пам’яті Другої світової війни 1939-1945 років. Окремим положенням, як йдеться на сайті ВР, визнано державними нагородами України відзнаки, які були запроваджені УНР та УГВР і вручалися борцям за незалежність у ХХ столітті.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете: