Фото ілюстративне
Гість — координатор проєкту «Аналіз можливостей впровадження судів у справах ветеранів в Україні» та експерт з юридичних питань громадської організації «Юридична сотня» Владислав Шинкаренко.
Владислав Шинкаренко: В Україні не існує якихось справедливих процедур судового розгляду, які б враховували специфічний досвід ветеранів війни. І відповідно є проблеми, з якими вони зіштовхуються після, перебуваючи на службі і повернувшись у цивільне життя. Зокрема, мова йде про посттравматичний стресовий розлад. Результатом може бути також черепно-мозкова травма, баротравми, якісь вибухові травми часто. Ну, відповідно, там багато-багато наслідків війни, які немає сенсу перелічувати, всі ми розуміємо. І як наслідок таких розладів часто ветерани починають зловживати алкоголем, наркотичними, психоактивними речовинами. Ми маємо враховувати цей досвід.
Українська система правосуддя не задовільняє ці специфічні проблеми. Немає якоїсь підтримки і допомоги для інтеграції в суспільство ветерана. І тому Україна має визнати необхідність допомоги ветеранів у розв’язанні таких проблем під час попадання до системи кримінального правосуддя.
Читайте також: Що не так із законопроєктом № 9637 про статус ветеранів війни?
Владислав Шинкаренко: Досвіду такого у світі, крім Сполучених Штатів, немає. Були спроби в деяких країнах, щось на кшталт цього, але сама ця модель, яка показала успішність, у Сполучених Штатах працює.
Не потрібно сприймати цю програму, як якийсь суд, установу, яка розглядає окремо справи ветеранів. Це не обов’язково окрема установа, це просто звучить вона так в Сполучених Штатах, і не завжди вона говорить про якусь окремо створену установу. Тобто це потрібно розглянути як процедуру, яка охоплює програму реабілітації. У тому числі для ветерана, який погодився, визнав вину свою, і в нього є підтверджені лікарями, психологами, психіатрами діагнози, що це пов’язано з психологічними проблемами, або з наркозалежністю, або в сукупності.
При сумі цих всіх факторів особі пропонується можливість пройти по спеціальній судовій програмі. Вона виникла як результат роботи з людьми з залежностями. І вже це було інтегровано до ветеранів з розумінням їхніх проблем.
Коли ветеран попадає в цю систему, його ідентифікують як ветерана. Це фіксується, пропонується йому такий варіант. Якщо він на це погоджується, відповідно, ця система бере його як учасника, під нього розробляється програма реабілітації та контролю. Це досить строга програма контролю. Не потрібно це сприймати як курорт чи щось легке, тобто з ветераном працюють, під конкретно його ситуацію розробляється ця програма, і він йде індивідуально цими кроками. Це напрацьовані протоколи, але, відповідно, до кожного випадку це розглядається.
Читайте також: У пункті постійної дислокації український військовий також захисник — Вадим Свириденко про законопроєкт щодо категорій військових
Владислав Шинкаренко: Це може займати і пів року, і два роки, це залежить від ситуації. І якщо людина не робить порушень, припиняє вживати речовини, ходить на консультації з психологом — у цій атмосфері ветеран йде до виправлення.
Як показує система, якщо віднестися до проблем людини з розумінням, і таким чином контролювати — це дає результат. Як зменшення кількості рецидивів, так і безпечніше суспільство, тверезість таких людей, і навіть фінансова ефективність.
Тому що людина, яка ув’язнена, потім виходить і часто знову повторює злочин, бо відчуває несправедливість через те, що не було враховано, що злочин був скоєний під впливом психологічного якогось захворювання. І, відповідно, людина повторно це вчиняє.
Ця програма не працює зі військовослужбовцями. Тобто, самовільне залишення служби, інші воєнні злочини не розглядаються цією програмою. Це програма саме для ветеранів, і ціль — не покарати його в системі змагальності між адвокатом, захисником і прокурором. А разом із суддею, всі разом, ми намагаємося його реабілітувати, допомогти йому вийти з цієї ситуації, якщо він дійсно підпадає під критерії.
Ще раз, ніхто не хоче сакралізувати ветерана і статус ветерана, і говорити, що всі ветерани повинні проходити по цій програмі. Ні, мова йде саме про конкретні критерії, які ми випрацьовуємо, спираючись на досвід Сполучених Штатів. Та сама історія з видами та типами злочинів. Ці програми в Сполучених Штатах не розглядають особливо важкі злочини.
Наразі я вам не можу відповісти на питання, до якого принципу ми дійдемо в Україні в ході нашого аналізу, тому що в Сполучених Штатах таких систем, на 21 рік понад 600 з різною структурою і в різних штатах.
Слухайте також: Етнографія для військових: чим ми можемо підтримати ветеранок і ветеранів
Владислав Шинкаренко: Ми в процесі дослідження, і, крім того, ми в діалозі, відповідно, зі всіма органами, інституціями, які повинні співпрацювати в рамках цієї системи.
Хто ж має долучитися? Якщо брати досвід Сполучених Штатів, то це Міністерство у справах ветеранів, Міністерство соціальної політики, Рада суддів, адвокати, відомі юристи, політики, Генеральна прокуратура. Все це діалог. Ми мовно до кінця літа закінчимо наше дослідження, і вже в процесі будемо спілкуватися з цією аудиторією.
Ми розуміємо складнощі фінансування таких окремих структур, навантаження на бюджет. Немає цілі плодити більше установ, які не факт, що будуть функціонувати. Ми намагаємося зараз підходити найбільш раціонально, розуміючи потреби фінансування. Але кошти на фінансування таких програм реінтеграції ветеранів виділяються, відповідно, частина з них може виділятися в у рамках цього проєкту.
У системі є як традиційні учасники: прокурор, захисник, суддя, так і деякі специфічні. Є питання пробації, наприклад. Тобто до цього процесу в США залучаються офіцери пробації. Це процедура заміни особи, відповідальності особи не шляхом ув’язнення, а шляхом проходження її контролю. Успішність цієї системи полягає у тому числі в цьому учаснику. Ветеран спілкується добре, лише якщо навпроти нього сидить та особа, яка має той самий досвід. Або просто особа, авторитетна у військових кругах, яка готова приймати ініціативу, готова брати на себе таке наставництво. Принцип рівний рівному, але він дещо по-іншому працює в Сполучених Штатах.
Чи це буде окрема установа? Це комплексно. Для цього мають бути залучені соціальні служби, психологи, необхідна ідентифікація на ранньому етапі таких ветеранів, фіксація цього. Зрозуміло, що це конфіденційно, є нерозголошення інформації цієї. Але, фактично, це нам допоможе швидко ідентифікувати цих ветеранів і пропонувати їм таку можливість, участь у програмі. Відповідно, ми зараз вбачаємо можливість такого провадження в Україні. Ми віримо в це. Є об’єктивні можливості. Ми бачимо, що необхідні функціонал, необхідні органи, в принципі, у нас існують. Деякі зміни, скоріш за все, нам доведеться робити, тому що це має бути передбачено законодавством.
Поки це на рівні діалогу. Ми лише розпочали цей діалог з цими органами.
Читайте також: Портрет ветерана сильно змінився з 2022 року — Величко-Трифонюк
Нагадаємо, згідно із результатами дослідження соціологічної групи «Рейтинг», в Україні дуже висока довіра до ветеранів. Станом на січень 2023 року 92% опитаних довіряють ветеранам. За оцінками уряду, осіб, які залучені до сил оборони України, на закінчення війни буде близько 5 мільйонів.
Також опитані вказали, що найбільші проблеми ветеранів: психологічні розлади, труднощі з оформленням пільг, пошуком роботи. 14% опитаних називають такими проблемами алкогольну і наркотичну залежності. Самі ветерани вважають своєю найбільшою проблемою те, як держава допомагає їхнім родинам.
Ветерани говорять про неефективність державних програм, зокрема у сферах медичної та психологічної підтримки.
Як повідомляло ГР, роз’яснення щодо соціального забезпечення ветеранів та ветеранок отримання пільг, можна отримати в Київському міському центрі допомоги учасникам АТО
Також нагадаємо, що торік у серпні у Києві презентували проєкт «Права ветеранів». Він спрямований на вирішення правових та юридичних питань, з якими стикаються ветерани, військовослужбовці, члени їхніх родин та члени родин загиблих захисниць та захисників України.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі