Щоб не як з Glovo: юрист пояснив принципи бронювання працівників від мобілізації

Підстави для бронювання працівників від мобілізації мають бути направлені не на те, щоб великі компанії, які мають можливість сплачувати велику кількість податків і мати велику суму надходжень, продовжували сплачувати податки і мати велику суму надходжень. Бронювання має працювати так, щоб наша армія не втрачала критично важливі підприємства для поновлення та посилення її обороноздатності. Про це в ефірі Громадського радіо розповів юрист LCF Law Group, молодший лейтенант запасу Володимир Романчук.

Підстави для бронювання

Він нагадав, що зараз нормативно-правовим актом, який регулює процедуру бронювання підприємств паливно-енергетичного та економічного секторів, є постанова Кабінету міністрів № 76. Вона передбачає 7 підстав для бронювання. Підприємство паливно-енергетичного сектору має відповідати двом з семи, а економічного — трьом з семи.

Серед цих підстав — це загальна сума сплачених податків, сума надходжень в іноземній валюті, стратегічне значення для економіки і безпеки, важливе значення для національної економіки чи задоволення потреб територіальних громад. А також відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ, розмір середньої заробітньої плати (який має бути вищий, ніж середній по області) і резидентура в «Дія.Сіті».

«Наразі, на мою думку, цьому відповідає з семи пунктів (постанови Кабінету міністрів № 76 — ред.) лише два. „Підприємство має важливе значення для галузі національної економіки та потреб територіальної громади“. І також „підприємство має стратегічне значення для економіки“. А підприємство має стратегічне значення для економіки та безпеки, якщо воно віднесене до відповідного переліку. Він є публічним, всі можуть перевірити, що якесь підприємство, якийсь порт, умовно, бронюється, тому що через нього зерновий коридор. Чому Glovo і чому VISA мають бронювати своїх працівників? І чи дійсно без роботи Glovo фронт в якийсь момент почне сипатися? Я думаю, це питання щонайменше риторичне, а тому обурення в соціальних мережах і такий різкий запит на справедливість цілком раціональний», — впевнений юрист Володимир Романчук.

За його словами етапи бронювання від мобілізації наступні: перевірка в Мінцифри, подача документів на Генштаб, і потім Генштаб подає на Мінекономіки.

«Мінцифри має визнати ваше підприємство таким, яке відповідає трьом з семи пунктів. Бо Генштабу вже безпосередньо направляються переліки працівників, які вважаються для підприємства критичними, і Генштаб має погодити цей перелік. Навіщо оця перевірка через Генштаб? Чому не може одразу Мінцифри чи Мінекономіки визнавати підприємство критичним і бронювати працівників? Це тому, що дехто з працівників мають військово-облікові спеціальності, які є дуже дефіцитними, затребуваними і критичними. Наприклад, це оператор систем протиповітряної оборони. Людина має мати відповідну підготовку, має мати технічну освіту, таких спеціалістів мало. І такі спеціалісти, відповідно до 76 постанови, не бронюються. А тому Генштаб, коли отримує списки, він перевіряє через свої бази військово-облікові документи осіб, які подаються на бронювання. Якщо знаходять отаких от осіб, які мають дефіцитні спеціальності, він може не погодити бронювання от конкретно цієї особи, цього працівника, погодивши весь інший список», — пояснив юрист.

Новий закон

Він також нагадав, що згідно з прийнятим законом про мобілізацію, військовозобов’язані чоловіки віком від 18 до 60 років, якщо вони не виключені з військового обліку безстроково, мають оновити дані в територіальному центрі комплектування. Під оновленням даних влада має на увазі оновлення інформації щодо фактичного місця проживання та фактичної реєстрації громадянина. А також щодо рівня його придатності до військової служби. Тобто громадяни мають пройти ВЛК для того, щоб держава мала актуальне уявлення про кількість придатних військовозобов’язаних чоловіків. Яких вона може у разі потреби долучити до лав Збройних Сил.

Чоловіки на це мають два місяці. Тобто, якщо чоловік не оновить військово-облікові дані до 18 липня, і надалі його дані будуть якимось чином перевірятися, він може притягатися до відповідальності адміністративної за статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона тягне за собою адміністративний штраф, а також позбавлення права на керування транспортним засобом.

Слухайте також: Не чекайте, доки постукається ТЦК — експертка Lobby X про рекрутинг в армію

Довідка про ситуацію з бронюваннями

Раніше перша віцепрем’єрка — міністерка економіки Юлія Свириденко після публікації в ЗМІ скасувала наказ про бронювання військовозобов’язаних за ТОВ «Гловоапп Україна» (Glovo), ТОВ «Фавбет Тек» (Favbet Tech), ДП «ССМ», ТОВ «Віза Україна» (Visa), ТОВ «Агрі Чейн» і ТОВ «Корт». «З огляду на суспільний резонанс, я скасовую наказ про бронювання. Будемо розбиратися в ситуації та аналізувати рішення по кожній компанії окремо», — написала в четвер у фейсбуці Свириденко, яка наразі перебуває з візитом у Чилі.

За її словами, ця ситуація стала додатковим аргументом, щоб прискорити роботу над оновленням постанови Кабінету міністрів № 76 від 2023 року. 

Інформація про закон про мобілізацію

Нагадаємо, 11 квітня Верховна Рада ухвалила закон про мобілізацію. Законодавчу ініціативу підтримали 283 народні депутати. 16 квітня закон підписав президент Володимир Зеленський. Він набуває чинності завтра, 18 травня.

Раніше повідомлялося, що Сухопутні сили ЗСУ створять рекрутинговий центр.

Нагадаємо, 7 травня на Центральному залізничному вокзалі Києва відкрився інформаційний пункт рекрутингу до української армії, куди може звернутися людина з будь-якого регіону.

Як повідомлялося, 23 квітня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба прокоментував інформацію про зупинку надання консульських послуг чоловікам за кордоном. Він, зокрема, доручив вжити заходів щодо відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні та за кордоном. Призупинення надання консульських послуг «є тимчасовим кроком, обумовленим необхідністю вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном», наголосили в МЗС. Там додають, що обмеження поширюється на звернення, що надійшли після 23 квітня, позаяк «строк розгляду таких заяв може перевищити час, який залишився до набуття чинності» законодавством про мобілізацію. Обмеження не поширюються на інші категорії українців.

Водночас Кабмін заборонив пересилати за кордон паспорти для чоловіків призовного віку.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі