Суд встановив рамку, на яку посилатимуться надалі — юрист про рішення ЄСПЛ у справі проти Росії

Рішення ЄСПЛ у справі України проти Росії та його ймовірні наслідки

25 червня Європейський суд з прав людини одноголосно ухвалив рішення, у якому визнав Росію відповідальною за порушення прав і свобод людини на території тимчасово окупованого Криму та міста Севастополя.

Микита Петровець вважає це історичною перемогою. Спікер оцінив перспективи вказаного рішення ЄСПЛ. По-перше, воно матиме значення безпосередньо для потерпілих, яких було згадано у рішенні. Для них це може бути аргументом у випадку їхнього подальшого звернення до будь-яких інстанцій. По-друге, це може підштовхнути Міжнародний кримінальний суд (МКС) до видачі ордерів на арешт щодо подій до 2022 року.

Також юрист вважає: надалі все, що стосуватиметься порушень РФ у Криму, підпадатиме під рамку, встановлену рішенням Європейського суду з прав людини. Тобто, за словами Микити Петровця, громадяни України й до цього подавали скарги до ЄСПЛ проти Росії, і їх надзвичайно багато, вони очікують свого розгляду. Ці розгляди мають відбутися після розгляду міждержавної скарги щодо якої вже є рішення.

«Вірогідно, суд хотів спочатку визначити загальну рамку, а потім перейти вже безпосередньо до індивідуальних прикладів для того, щоб спрости собі роботу. Тому що очевидно, що дуже часто індивідуальні справи будуть схожими до того, що вже є в міждержавній справі. І це буде спрощувати роботу ЄСПЛ, пришвидшувати її», — каже юрист.

Читайте також: ЄСПЛ визнав Росію винною у катуванні колишнього бранця Кремля Миколи Карпюка

Хронологія справи України проти Росії щодо Криму в ЄСПЛ

Як пояснює Микита Петровець, першу скаргу до ЄСПЛ Україна подала ще 13 березня 2014 року. Тобто цій справі вже понад 10 років, і вона триватиме ще щонайменше рік, адже немає рішення суду про відшкодування збитків.

Протягом 10 років в ЄСПЛ було декілька усних слухань, зокрема у 2019 і 2023 роках. На них Росію спочатку представляв їхній Мін’юст, а потім Генпрокуратура. Але у 2020 році, за словами нашого спікера, стало зрозуміло, що РФ частково програла справу, бо тоді суд, хоч і непрямо, але погодився, що Крим — це територія України. У відповідь на це Росія у 2021 році також ініціювала справу в ЄСПЛ — проти України. Держава-агресорка намагалася довести вбивства на Майдані, дискримінацію російськомовних і російських медіа, водну блокаду Криму тощо.

«В результаті все закінчилося тим, що після повномасштабного вторгнення їх вигнали з Ради Європи. Вони стали ігнорувати будь-які засідання і запити суду, в тому числі по цій справі, про яку ми говоримо. А їхня справа, яку вони подали проти нас, в результаті розвалилася. Причому чомусь вони перестали самі відповідати на запити суду», — розповідає юрист. 

Читайте також: Судді МКС видали ордер на арешт Шойгу і Герасимова

Про докази, які Україна надавала у справі проти РФ

Доказів у справі проти Росії, за словами Микити Петровця, досить багато. Це матеріали російських кримінальних та адміністративних проваджень, в яких наших громадян притягають до відповідальності. Це різні протоколи допитів та затримань, рішення окупаційних кримських судів. А також це свідчення очевидців, родичів потерпілих.

«Це й відеоматеріали, витяги з медіа: як проводились обшуки, затримання, судові засідання. Так само це матеріали українських кримінальних проваджень. Інформаційні матеріали від наших державних органів України щодо ситуації в Криму. Так само звіти різних організацій, наприклад, Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка постійно моніторить ситуацію з порушеннями. Також це матеріали неурядових громадських організацій», — пояснює представник регіонального центру прав людини.

Нагадаємо, як повідомила уповноважена у справах ЄСПЛ у Міністерстві юстиції Маргарита Сокоренко, ЄСПЛ одноголосно ухвалив рішення, у якому визнав Росію відповідальною за порушення прав і свобод людини на території тимчасово окупованого Криму та міста Севастополя.

Суд визнав, що уряд України довів існування систематичних порушень щодо українців із початку окупації Криму в лютому 2014 року. Зокрема доведено, що Росія запровадила в окупованому Криму адміністративну практику жорстокого поводження та незаконних затримань, примусової зміни громадянства на російське, систематичних обшуків, примусового переміщення на територію Росії, переслідування релігійних лідерів, дискримінації кримських татар, закриття українських і кримськотатарських класів та неросійських медіа, заборони мирних зібрань і протестів тощо.

Рішення ЄСПЛ прокоментував омбудсмен Дмитро Лубінець. Він назвав його «доказом того, що РФ підло бреше про дотримання прав людини в окупованому Криму».

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі