Ілюстративне фото: pexels.com
Протягом останніх років в Україні скорочується кількість випускників шкіл, тому в державі треба зменшувати або укрупнювати заклади вищої освіти (ЗВО). Про це в інтерв’ю The Ukrainians розповів заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.
Про реформу мережі ЗВО говоримо з віцепрезидентом з бакалаврських програм Київської школи економіки, ексзаступником міністра освіти та науки України Єгором Стадним.
Єгор Стадний: Вищу освіту в Україні нині фінансують, в першу чергу, платники податків США та країн ЄС. У 2022-му і 2023-му роках джерелом всіх видатків, що були десь закладені в державному бюджеті, є кошти платників податків наших країн-союзниць.
Тепер країни-союзниці недвозначно сказали, що наша мережа закладів вищої освіти є неоптимальною. Союзники нам пояснили, що у їхніх країнах на певну кількість викладачів припадає набагато більше студентів, ніж в нас. Також у країнах-союзницях на мільйон населення припадає набагато менше закладів вищої освіти, ніж у нас. Тобто виходить нелогічно, що союзники мають певну мережу закладів вищої освіти, в них певна кількість студентів на одно викладача, а у нас по-іншому, і Україну при цьому фінансують. Тобто партнери сказали, що, можливо, українцям варто взятися за голову, щось з цим робити. Хтось в Україні через це вчиняє лемент, але ми два роки отримуємо фінансування, і у нас альтернатива дуже проста — ми можемо просто втратити його.
Читайте також: Допомогти громадам і державі, а не просити допомоги: для чого провідні університети України створюють альянс?
Єгор Стадний: У 2005-2007 роках кількість студентів в українських університетах була 2,5 млн людей, а на сьогодні це 1 млн. При цьому кількість університетів є майже такою ж самою. У 1992-1994 роках у нас також було близько мільйона студентів, але в рази менше закладів вищої освіти (158 тоді проти 386 нині). Тоді вони називалися інститути, але було й декілька університетів,
Олег Климчук: Ми бачимо: був районний центр, наприклад, Бердянськ, і раптом там з’являється університет. І виникають запитання, якої якості там викладацький склад, кого там готують.
Єгор Стадний: Це колишній технікум. І таких прикладів сотні в Україні. Колегам з університетів треба пригадати, що питання оптимізації мережі ЗВО — це не останніх двох років дискусія. У закладах вищої освіти була можливість запропонувати різноманітні сценарії, бо вони бачили, до чого все йшло протягом кільканадцяти останніх років, коли під час кожного набору до них вступало дедалі менше студентів.
Працівники ЗВО мали нагоду не один раз запропонувати сценарії об’єднання університетів, до них звертався не один міністр і заступник міністра. Їх просили сісти за стіл переговорів й домовитися про принципи об’єднання, перехідні періоди тощо. І це варто зробити, бо демографічні показники непохитно вказують, що буде дедалі менше студентів. Дехто зміг сісти за стіл і домовитися, а дехто зайняв позицію, що проблеми нібито не існує.
Єгор Стадний: На сьогодні найбільш численні кафедри в Україні — це кафедри права, менеджменту, економіки. Але я не зустрічаю в Україні сотні тисяч талановитих правників, економістів, менеджерів. Тому, мені здається, навіть не стоїть питання того, скільки залишити ЗВО з чинних. Просто треба реально оцінити, в яких університетах у нас є справжня наука про менеджмент, юриспруденцію, і залишати ці заклади. Бо реальна правнича школа, мені здається, у нас є приблизно в трьох містах.
Читайте також: Багато іноземних студентів під час війни залишилися в Україні і активно допомагають — Шаповалова
Єгор Стадний: Для оптимізації мережі ЗВО має бути перехідний етап. У ньому мають бути зафіксовані вихідна і кінцева точки. Я вважаю, що якщо процес має початися 2024 року, то це повинно статися вже весною. Тому що далі уже вступна кампанія, і вступники мають розуміти, що заклад, до якого вони мають стосунок, існуватиме в найближчі роки.
Треба виділити, що об’єднані університети є однією юридичною особою, і в її рамках абсолютно всі є рівними. Для відбору фахівців можна подивитися на метрики того, хто які наукові проєкти має, якою є наукова активність. Варто заглибитися, наприклад, в індекси цитування, в те, хто має західне фінансування, наукові гранти, у кого є комерційні замовлення на науку. Треба подивитися, у кого які подвійні дипломи або стосунки з західними університетами. Тобто таким чином варто виділити тих, хто справді показав спроможність працювати в ЗВО. Всім іншим, без жодних ритуалів, треба вказати на двері.
Єгор Стадний: У світі себе показали саме ті ЗВО, які зараз мають, наприклад, програму подвійного диплома з американськими, французькими чи німецькими університетами. Це означає, що певний західний університет подивився на український і сказав: «Господи, нашого рівня партнери, ми цей рівень готові визнати, все прекрасно».
У світі буде повага до того університету, куди за останні два роки приїхав викладати певний професор або викладач з Британії, Сполучених Штатів Америки, Німеччини чи Польщі. Адже такі кадри не приїдуть аби куди й просто так.
Нагадаємо, торік у жовтні Кабінет міністрів запропонував на розгляд Верховної Ради законопроєкт про реформу вищої освіти в Україні, яка, зокрема, передбачає скасування заочної форми навчання у вишах. У Міносвіти очікують, що законопроєкт може вступити в дію з наступного навчального року.
Що саме може змінитися у ході реформи, пояснив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький.
Відомо, що до 24 лютого 2022 року українські університети давали освіту понад 84 тисячам молодих людей зі 158 країн світу, з усіх можливих континентів. Станом на 1 січня 2023 року у нашій країні навчалися понад 50 тисяч іноземних студентів.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі