Позиція головування в Раді ЄС надасть додаткових можливостей Угорщині — принаймні на політичному рівні більш гучно озвучувати свою позицію. Таку думку в етері Громадського радіо висловила політологиня, кандидатка політичних наук Олеся Яхно.
«Орбан вже сказав, що головування Угорщини буде проходити під слоганом „Make Europe great again“. Це така калька з гасла Трампа. І коли йому почали ставити запитання, чи не вважає він, що це повторює слоган іншої людини. Він сказав: „Ну ні, тут же мова йде про Європу“. І пояснив, що це полягає в тому, що Європа повинна бути нібито єдиною, сила в єдності. Але водночас повинні звучати голоси і позиція тих, хто має „альтернативну позицію“ щодо міграції, щодо інших питань. Тому він, я думаю, він буде мати більше можливостей, щоб гучніше доносити оцю свою позицію і намагатися будь-якими способами розтягувати чи відтягувати процес руху України до Європейського Союзу», — припустила експертка.
За її словами, Орбан і раніше заявляв, що він вважає пріоритетними в плані розширення Європейського Союзу не включення і пріоритет Україні та Молдові, а пріоритет країнам Західних Балкан. Бо, мовляв, «там може Китай збільшити свій вплив». Хоча коли мова йде про санкції Європейського Союзу щодо китайських компаній, які там можуть бути помічені в технологічному зв’язку з Росією, то Орбан свого часу висловився проти таких санкцій.
«Звісно, ця позиція не буде критичною, тому що все-таки в Європейському парламенті більшість за євроцентристами. І оця позиція ультраправих або ізоляціоністів, або з альтернативним баченням щодо санкцій проти Росії, звичайно, зараз на рівні Європи представлена більше. З огляду на збільшення кількості ультраправих. Але вони не мають більшості. І водночас позиція Німеччини, Франції, Італії все одно полягає все-таки у позиції єднання всередині країн ЄС. І на те, що потрібно збільшувати допомогу, або підтримувати хоча б допомогу Україні», — додала Олена Яхно.
Вона також нагадала, що після того, як Орбан заявляв, що це «не наша війна» — про війну Росії проти України, це зменшило підтримку угорців на Закарпатті. Тому що вони не розуміють: «Як це — не наша війна?», якщо вони самі перебувають в війні.
«І оці вимоги, що „Давайте угорцям дамо і представництво угорській меншині у Верховній Раді тощо — все це якби виглядає не як прагнення реально більше врахувати політичні інтереси угорської меншини. А як прагнення дійсно вставляти палки в колеса і постійно блокувати і шукати все нові вимоги для погодження з Україною. Але я переконана, що Орбан не зможе мати, умовно, право вето на блокування важливих рішень“, — додала експертка.
За її словами, вони будуть більше залежати все-таки від єдності, яка є між ключовими країнами: Францією, Італією, Німеччиною, зокрема.
Читайте також: Орбан просив Зеленського про перемовини з РФ для припинення вогню
Як повідомлялося, Віктор Орбан прибув вперше за час повномасштабного вторгнення РФ до України 2 липня. Він заявив, що його візит націлений на те, аби краще зрозуміти, як допомогти українській державі.
Прем’єр Угорщини Віктор Орбан під час переговорів із Володимиром Зеленським просував ідею невідкладного перемир’я, але не став наполягати на ній. Про це за підсумками заяв для преси Орбана після закінчення двосторонніх перемовин повідомляє «Європейська правда». Така ідея є у всіх проросійських «мирних планах».
За підсумками переговорів у Києві Зеленський і Орбан домовились працювати над угодою про двосторонні відносини, які зніме двосторонні проблеми. Водночас на перемовинах Орбан просував ідею невідкладного перемир’я, яка присутня у всіх проросійських «мирних планах», але не став наполягати на ній.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі