Україна хоче, аби ІМО заговорила про боротьбу з тіньовим флотом — юрист

Передусім Україна прагне, аби Міжнародна морська організація (ІМО) заговорила про боротьбу з тіньовим флотом, зазначає Роман Єделєв:

• «Вимоги України серйозні. І ми хочемо, щоб Міжнародна морська організація заговорила про боротьбу з тіньовим флотом. Чого впринципі не було. І добре, що зараз Сполучені Штати Америки так посилил свої санкції проти тіньового флоту. Але треба переходити на універсальний рівень. Треба щоб і спеціалізовані установи ООН певним чином засудили ту практику, до якої вдається Російська Федерація».

Юрист-міжнародник розповідає, що Україна також прагне від ІМО й певних дій проит класифікаційних операцій. Водночас найважливіша мета — аби до суден з російським прапором ставилися як до загрози.

• «Також ми вимагаємо від Міжнародної морської організації (ІМО) певних дій проти класифікаційних організацій, які діють на території Російської Федерації. Тому що кожне судно — воно внесено в певний регістр. Це роблять класифікаційні організації. І класифікаційні організації — регістр річковий, регістр морський — вони поширюють свою діяльність на Кримський півострів. Тобто на окупованих територіях діють російські класифікаційні товариства. Ми хочемо, щоб Міжнародна морська організація теж висловилася з цього приводу. І ще раз підтвердила, що Кримський півострів окупований, а не просто закривала очі на цю проблему і говорила: «Ми нічого не знаємо, Російська Федерація — суверенна держава і її класифікаційні товариства діють». Найголовніше — ми хочемо, щоб до суден з російським прапором нарешті почали ставитися як до загрози для морського судноплавства, для річкового судноплавства. Тому що якщо ви не дотримуєтеся стандартів, якщо вас в регістр вносять просто по заяві, не забезпечуючи жодного контролю, то, очевидно, що в подальшому будуть траплятися подібні інциденти», — пояснив Роман Єделєв.

Читайте також: Стандарти НАТО важливі для українського ОПК, але опора на власні сили — насамперед — Кінах

На яку реакцію можна очікувати

Кандидат юридичних наук згадує, що у 2007 році в Керченській протоці вже була подібна ситуація. Проте він наголошує — «ніяких висновків зроблено не було». Тому в 2024 році ми маємо подібну катастрофу з ще більш жахливими наслідками.

• «Інше важливе питання — а що зі страхуванням російських морських суден, російських річкових суден? У Російській Федерації все це страхування, воно формальне. У 2007 році інцидент, страхові компанії, які забезпечували страхування, вони просто збанкрутували. І нічого не виплатили. І нам теж треба, щоб Міжнародна морська організація висловилася з цього приводу. І тут вже Міжнародна морська організація може застосувати певні санкції проти Російської Федерації, обмеживши діяльність цих класифікаційних товариств. Тобто механізмів багато, можливостей багато, вимоги України — серйозні. Але чи зважаться держави-членкині Міжнародної морської організації до таких дій? Це вже питання. Тому що ми говоримо про Україну і Російську Федерацію. І ми зосереджені у своїй увазі на Російській Федерації. Але ж треба розуміти, що подібні проблеми в діяльності класифікаційних товариств є і в інших державах. Багато держав просто продають свої прапори для морських суден. Якщо людство, світове співтовариство хоче безпеки міжнародного судноплавства, якщо світове співтовариство хоче, щоб був контроль за тим, як здійснюються міжнародні морські перевезення, куди, як, чи забезпечується безпека, чи не здійснюється незаконна торгівля — то світовому співтовариству треба дорослішати і бути готовими приймати рішення, які будуть складними», — підкреслив Роман Єделєв.

Читайте також: Скільки птахів могло загинути через аварію російських танкерів у Керченській протоці

Довідка

15 грудня поблизу Керченської протоки в Чорному морі зазнали пошкоджень два російські танкери —«Волгонефть-212» та «Волгонефть-239». Обидва — збудовані у 1980-ті роки.

Як зазначала в етері Громадського радіо директорка Greenpeace Україна Наталія Гозак, оскільки територія перебуває під російською окупацією, єдиним джерелом інформації про витік речовин були російські новини.

Спершу йшлося про близько 4000 тонн мазуту з першого танкера. Ці обсяги цілком можуть вирости вдвічі, якщо з’явиться інформація щодо обох танкерів, говорила вона:

«Наскільки відомо з відкритих джерел, ситуація залишається невизначеною. Відомо, що вилив мазуту почався, але остаточно не відомо, який саме його об’єм потрапив у море. Фахівці кажуть, що це буде більш зрозуміло за кілька днів, коли ситуація стабілізується».

Наталія Гозак розповіла, що подібна ситуація сталася в 2007 році. Тоді так само танкер «Волгонафта», що перевозив близько 3000 тонн нафтопродуктів, потрапив у шторм і був зруйнований у Керченській протоці.

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: vokyluk@ukr.net