Фото: savED
Співзасновниця БФ «savED» Анна Пуцова розповідає, що ці два проєкти на Миколаївщині близькі до підземних шкіл, тому що в цих просторах повноцінно є розмежовані декілька класів, в яких можна займатися. Один з обʼєктів розташований в Миколаєві, а інший — в одному з сіл Миколаївської області. Під час створення підземних шкіл використовували забудови різних років.
Вона каже, що в селі відшукали підвальне приміщення поруч зі старою школою. Там є умовний підземний поверх, де по обидва боки розташовані кімнати. Так вдалось зробити 6 повноцінних класів, а також приміщення, які можна використовувати для навчання. Їм довелось побудувати вбиральню в укритті, бо такого не передбачалось в той час. У цій школі можуть навчатись всі діти села. Йдеться про трошки більш як 150 дітей.
«Зараз наше укриття виглядає дещо красивіше і гарніше за всю школу», — говорить благодійниця.
Школа, яка розташована в Миколаєві, буде переходити на змішане навчання, каже Анна Пуцова. Там є понад 400 дітей, а комфортно буде перебувати в цьому підземному приміщенні 200-250 дітям.
Читайте також: Поки не закінчиться війна, будь-який заклад освіти — у зоні ризику — Олег Шаров
Співзасновниця благодійного фонду «savED» пояснює, що все залежить від того, коли починаються роботи. Наприклад, в суху погоду будівництво підземного укриття зайняло десь близько пів року. Усе було заплановано так, щоб захопити найбільші роботи саме в суху погоду.
Анна Пуцова каже, що для більшості таких обʼєктів треба створювати комунікації. Є відповідні канали на водовідведення і водопостачання, до яких можна врізатися, оформити це все і зробити там вбиральні. Окремих приміщень під вбиральні там зазвичай немає. Доводиться створювати туалети з водою, сантехнікою з нуля.
Вона зазначає, що зазвичай є старі вентиляційні канали та труби, які можна використати для опалення. На Миколаївщині благодійники робили всю вентиляцію, яка має працювати як на опалення, так і на циркуляцію повітря. Довелось купити електричні обігрівачі, щоб трошки мати резервне опалення, бо батарей там не передбачено.
За її словами, благодійники намагаються допомагати з блекаутами. Зокрема, роблять інверторні батареї та підʼєднують їх до EcoFlow, а також використовують генератори. Але вже потім заправка цих генераторів і їх обслуговування лягає на плечі адміністрації закладів або ж місцевих рад.
Анна Пуцова каже, що мінімальна вартість укриття стартує від 100 тисяч доларів, тобто від 4-4,5 мільйонів гривень. Йдеться про те, щоб визначити фактори, які дають вологість, затікання та задування, зробити якісну вентиляцію та санвузли. Це стартовий набір. Далі вже можна дивитись по ситуації: чи стара будівля, чи потрібні перегородки, чи квадратура велика тощо.
Слухайте також: Страшно бачити дітей, які не вміють розмовляти, бо не ходили до школи декілька років — Ганна Новосад
Співзасновниця БФ «savED» розповідає, що їхня організація вже зробила понад 10 таких укриттів. У самому Миколаєві вони зробили 5 обʼєктів. Зараз вони долучаються до такого процесу на Харківщині, але в менших обʼємах, бо там трішки складніше реалізовувати проєкти.
Благодійниця каже, що вони планують робити 4 великих укриття в закладах освіти. Йдеться про садочки, а також буде школа з садочком. Наразі для цього проводять закупівлю послуг — шукають підрядників за допомогою тендерів. Вони також планують створити ще освітні центри, деякі з яких будуть в укриттях.
Читайте також: Укриття у школах Запоріжжя не мають сенсу, бо до них ніхто не встигає дійти — Тітова
Нагадаємо, уряд ухвалив рішення про виділення додаткових 5 млрд грн на те, щоб облаштувати укриття у школах України. Гроші спрямують на фінансування 77 проєктів укриттів у 8 областях: Чернігівській, Херсонській, Харківській, Сумській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Дніпропетровській.
Нагадаємо, площа укриття може бути різною. Обов’язковою умовою щонайменше один додатковий вихід. Про такі критерії відбору приміщення для створення укриття, в етері Громадського радіо говорили з Ольгою Лековою, архітекторкою, власницею студії проєктування та дизайну, волонтеркою. Вона додала, що важливою є вентиляція.
За словами Ольги Лекової, підвальні приміщення у панельних будинках для укриттів не підходять. Бо це є просто братська могила: у випадку влучання вони складаються як карткові будиночки. Там нема додаткових виходів, є багато комунікацій, які заважають, низькі стелі.
Паркінги також не створення для захисту людей, однак їх можна використовувати як укриття: вони великі, є вентиляція, додаткові виходи, просторе. Там додатково потрібно облаштувати за необхідності ліжка, обігрів та лави, санвузли, місткості з водою.
Чи можна переробити підвал на укриття, якими власне є стандарти укриттів та бомбосховищ? Відповіді на ці питання в етері Громадського радіо дав архітектор Олексій Ятін.
Як читати і слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі