facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Укриття у школах Запоріжжя не мають сенсу, бо до них ніхто не встигає дійти — Тітова

Інтерв'ю

СЕО урбан-бюро Big City Lab Вікторія Тітова в етері Громадського радіо розповідає про ситуацію з інклюзивними укриттями в Україні.

Укриття у школах Запоріжжя не мають сенсу, бо до них ніхто не встигає дійти — Тітова
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 6 хвилин

Про кількість безбарʼєрних укриттів

Євгенія Гончарук: В Україні менше ніж 10% інклюзивних укриттів, до яких мають безперешкодний доступ усі, хто цього потребує. Про це сказав заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості. Які у вас дані щодо бомбосховищ?

Вікторія Тітова: Я думаю, що ця цифра є меншою ніж 10%. Більшість укриттів розташовані в наявних будівлях. Це підвали, а туди можна провести ліфт лише в випадку якоїсь дуже великої реконструкції, яку ми рідко зараз бачимо. Місця, для того, щоб розвернути підіймач, дуже мало. Можна зробити хіба щось на механічних підіймачах, які з’їжджають вздовж сходів, але не всі моделі підходять під всі сходи, і не всі цим займаються наразі.


Читайте також: «Коли хочуть, то можуть»: як на Хмельниччині облаштовують укриття


Про нові будівельні норми

Євгенія Гончарук: З листопада запрацювали нові державні будівельні норми щодо укриттів. Тим, хто утримує бомбосховища або планує будувати нові, треба щось робити. Як цей процес рухається? Наскільки дорогий ремонт укриттів?

Вікторія Тітова: У листопаді набрала чинності нова будівельна норма щодо укриттів, але ще ніхто не встиг повноцінно збудувати об’єкт за новим законодавством. Дуже багато чого спроєктовано.

Можливо, хтось будував на випередження норми, тобто коли вона ще не набрала чинності, але вже було зрозуміло, якою вона буде. Перші спроби ми побачимо вже цього року, наскільки вони ефективні, чи потрібно якось реагувати на це.

Загалом, ще немає сталої практики в цьому питанні.

Укриття стали сильно більшими. Ми працюємо зі сховищами в закладах освіти. Наприклад, там раніше була норма, що на кожну дитину в укритті має бути до 0,5 м², а зараз це 1,5 м². Навіть, якби не було ніяких додаткових вимог для укриттів, які здорожчують його проєкт, то збільшення метражів у три рази вже робить сховища дорожчими у три рази.

Фото із Facebook-сторінки Вікторії Тітової

Про укриття в школах

Владислав Бундаш: Наскільки зараз школи фінансово готові змінюватись для того, щоб люди з інвалідністю мали можливість мати безпечний простір?

Вікторія Тітова: Школи вже не володіють власним бюджетом. Зазвичай те, що відбувається в школах, найчастіше за все фінансується з бюджету громади. Це питання до місцевої влади, наскільки активно вони займаються укриттями у власних освітніх закладах. Але в цьому році Міністерство освіти готує програми, по якій вони будуть фінансувати укриття в різних регіонах України. Школи зможуть подаватися, і там у них буде певний перелік критеріїв на цю програму. Заклади освіти можуть отримати гроші на сховища, якщо ті відповідатимуть вимогам.

Євгенія Гончарук: Я проживаю в невеличкому селищі Коцюбинське під Києвом.Там є одна стара школа, яка стала ліцеєм. Нещодавно я дізналася, що вони домовилися з сусідньою церквою, що у випадку повітряної тривоги розміщуватимуть частину чи всіх 400 дітей на цокольному поверсі. Як у такому випадку комунікувати місцевій владі чи керівництву школи, щоб те укриття було доступно для людей з інвалідністю?

Вікторія Тітова: Укриття може бути не лише у самій будівлі школи. Це допускається. Однак, сховище повинне розташовуватись на відстані до 150 м від будівлі освітнього закладу. Якщо церква є настільки близько, то це вважається допустимим. Важливо, чи цей цокольний поверх підходить під сучасну норму щодо укриттів. Це зазвичай перевіряють інспектори ДСНС. Якщо вони перевірили й видали дозвіл, тоді з цим не має бути проблеми.

Всі хочуть, щоб сховище було безпосередньо в будівлі школи, і не треба було нікуди виходити. В тих школах, де неможливо використовувати підвал як укриття, ми будуємо його на подвірʼях освітніх закладів. Це означає, що потрібно вийти зі школи й дійти до сховища. Не завжди ґрунти дозволяють побудувати зв’язку між підвалом школи й самим укриттям. Цей перехід може коштувати теж величезних коштів.


Читайте також: Якщо держава не помітила недоліків чи навпаки успішних кейсів, ми допоможемо їй це побачити: Іванна Мальчевська про інспекцію укриттів


Про укриття на прифронтових територіях

Євгенія Гончарук: Чи бачите відмінність у роботі в великих містах, невеличких населених пунктах та прифронтових містах?

Вікторія Тітова: У школах прифронтових міст укриття не працюють. Ми з Міносвіти робимо проєкт з трансформації шкіл. В нас є 5 «пілотів» в різних регіонах України. В липні минулого року один із пілотних проєктів ми робили у Запоріжжі. Тоді ситуація це дозволяла. За декілька місяців змінилася воєнна ситуація. Ми вже закінчували проєктування. Однак, російські війська почали обстрілювати Запоріжжя із С-300.

Неможливо проводити навчання в усьому Запоріжжі, тому що не встигають навіть включити сигнал тривоги. Укриття не має сенсу, бо до нього ніхто не встигає дійти. Тому йдеться вже про питання щодо посилення протиповітряної оборони, та чи зможуть взагалі діти в цьому місті вчитись над землею.

У Харкові ми бачимо спроби залишити офлайн-навчання, яке є дуже важливим для якості освіти й для соціалізації дітей. Після двох років пандемії та двох років великої війни вони намагаються зробити це в метро чи в підземних школах.


Читайте також: В Одесі є приватні підприємства, які облаштували укриття, де навіть до тривоги можна сховатися і переночувати — кореспондентка


Нагадаємо, площа укриття може бути різною. Обов’язковою умовою щонайменше один додатковий вихід. Про такі  критерії відбору приміщення для створення укриття, в етері Громадського радіо говорили  з Ольгою Лековою, архітекторкою, власницею студії проєктування та дизайну, волонтеркою. Вона додала, що важливою є вентиляція. 

За словами Ольги Лекової, підвальні приміщення у панельних будинках для укриттів не підходять. Бо це є просто братська могила: у випадку влучання вони складаються як карткові будиночки. Там нема додаткових виходів, є багато комунікацій, які заважають, низькі стелі.

Паркінги також не створення для захисту людей, однак їх можна використовувати як укриття: вони великі, є вентиляція, додаткові виходи, просторе. Там додатково потрібно облаштувати за необхідності ліжка, обігрів та лави, санвузли, місткості з водою.

Чи можна переробити підвал на укриття, якими власне є стандарти укриттів та бомбосховищ? Відповіді на ці питання в етері Громадського радіо дав архітектор Олексій Ятін.

Як повідомляло Громадське радіо торік у червні,  міський голова столиці Віталій Кличко заявив, що доступ до укриттів у Києві буде цілодобовий і до контролю за цим залучать громадськість. За його словами, 2022 року місто виділило на облаштування укриттів 320 млн грн. 2023 року — більш як 900 млн. Тобто за півтора року 1 млрд 200 млн грн. Коштами, за словами Кличка, розпоряджаються районні адміністрації міста. Відповідальними є глави районів.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Чи стане Україна наріжним каменем під час виборів у США: пояснює політолог

Чи стане Україна наріжним каменем під час виборів у США: пояснює політолог

Навіщо держава скорочує виплати для  ВПО: розповідає нардеп

Навіщо держава скорочує виплати для ВПО: розповідає нардеп

Третя штурмова бригада відкрила школу операторів FPV-дронів

Третя штурмова бригада відкрила школу операторів FPV-дронів