Олена Новікова
В енергосистемі України є дефіцит, але про нього не говорять — Павлюк
Інтерв'ю
Говоримо на Громадському радіо про стан української енергосистеми та захист її об’єктів.
Ведучі1
Гості1
У Мінінфраструктури пояснюють, що захист ТЕЦ, ТЕС і ГЕС ніколи не належав до відповідальності Міністерства. У Міненерго звітують про покриття потреб споживачів власною генерацією та комерційним імпортом.
Гість — виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.
Про захист українських енергооб’єктів від обстрілів
Святослав Павлюк: Теплоелектростанція — це величезний об’єкт. Його закрити бетонним куполом, як Чорнобильську станцію. Згадайте собі часу, скільки Чорнобильську станцію закривала вся Європа, і коштувало це мільярдів доларів.
Захистити теплогенерувальний об’єкт такого масштабу будь-якими конструкціями нереально. Можна зробити щось, що потенційно може зменшити наслідки прильоту, наприклад. Можна обкласти якимись мішками з піском підстанцію, трансформатори. Тобто, якщо ракета чи якийсь вибуховий пристрій детонує десь збоку, то осколки можуть менше пошкодити важливе дороге обладнання. Але ви не можете захистити турбіну, ви не можете захистити сам котел, тому що це величезні розміри.
Одна турбіна й один котел — це десь розмір як футбольне поле. На тепловій електростанції таких є декілька, а на деяких і 12, і більше. Це величезні об’єкти, тому їх закрити повністю неможливо. Тут все одно щось прилетить, якщо хтось собі поставить за мету. Єдине, що можна зробити, — це засобами протиповітряної оборони збивати те, що туди летить. Можна мінімізувати наслідки такого прильоту, але закрити це неможливо.
Читайте також: «Об’єкт розміром з ТЕС можна прикрити лише засобом ППО» — Святослав Павлюк
Про удари дронів по російських НПЗ
Святослав Павлюк: Наші дрони туди прилітають регулярно. Очевидно, так само як ми мінімізовуємо втрати, так само і вони будуть мінімізувати. Просто до нас летять ракети, де просто летять півтони вибухівки, а наші дрони мають декілька десятків кілограм в кращому випадку. І вони тихохідними дронами. Тому, в принципі, їм завдання збивати наші дрони є простішим.
А з іншого боку, територія, яку їм доводиться прикривати, є значно більшою.
Наші військові брали тактику знищення їхніх ректифікаційних колон — там, де відбувається переробка нафти. А це дороге обладнання, яке треба відновлювати дуже дорого і дуже довго. Це зупиняє завод. Тобто це не знищує запасів нафти й бензину, хоча, якщо пощастить, то ще й це знищить.
Але це зупиняє роботу самої переробки нафти. Ціллю наших атак були колони, де відбувається переробка нафти. Їх прикрити простіше. І знову ж таки, ракета, яка має масу в тонну або більше, на повній швидкості 500-700 км на годину пробиває певні загороджувальні конструкції, які можуть бути зведені. Дрон це зробити може не завжди. Тому що у нас немає таких ракет, яких мають росіяни. Зрештою, у них система ППО, власного виробництва.
У нас їх фактично немає. Ми використовуємо або старі радянські запаси, або використовуємо західне озброєння, і ми залежимо від цих постачань. Вони їх виробляють самі. В тому сенсі вони в кращій ситуації, ніж ми.
Наша спроможність закидати їх дронами залежить від нашої економіки, яка згенерує або не згенерує гроші, і ті дрони.
Читайте також: Що буде з енергосистемою України влітку
Про стан енергосистеми
Святослав Павлюк: У нас є обмеження споживачів. В нормальних країнах передусім споживання має промисловість.
Економіка повинна отримати газ максимально дешевий. Економіка повинна отримати електроенергію дешеву і без обмежень. А у нас фактично економіка отримує газ дорогий і субсидує з цього газу населення. І в нас економіка дотує населення, котре отримує дешеву електроенергію.
Абсолютним божевіллям є те, що комерційні споживачі платять за електроенергію 7-8 гривень за кіловат-годину. І з цих грошей дотується населення.
Тобто в кінцевому підсумку промисловість, яка платить повну вартість, і навіть вищу, дотує населення. Бо населення сплачує 2,60, а промисловість сплачує 8. Всі види непобутових споживачів. Так от цих споживачів непобутових, економіку, ми обмежуємо, яка дотує населення. А населення не обмежуємо. І це закінчується фінансовим колапсом.
Тому що покривати цю різницю не буде з чого.
У нас зараз фактично по деяких обленерго вартість кіловат-години знову наблизилася до ціни передачі. Тобто промисловість залишається тою дійною коровою, котра субсидує населення. Але якщо ще й обмежити промисловість, то населення просто не буде кому дотувати, і просто воно все обвалиться.
Тому оці бравурні заяви з однієї сторони Чернишова з «Нафтогазу», а з іншої — Міненерго про те, що «Ми не будемо підіймати вартість газу і вартість електроенергії для населення ще на рік» — це просто божевілля. Ми живемо в ситуації, коли в нас є дефіцит. Це слово не називають.
Це як в Карпатах, в селах є повір’я, не можна називати слово «вовк». От його називають словом «сірий», «воно», «він». Власне в нас так само виникає слово «дефіцит». Але де-факто він є. Якщо ми беремо аварійну допомогу 4-5 днів підряд, це означає, що є дефіцит, в нас є проблеми. Це очевидно, що вони є. І цей дефіцит може бути подоланий лише будівництвом нових потужностей. Потужності нам нові треба будувати в розмірі 5-8 ГВт.
Читайте також: «Росіянам не вдасться знищити шляхи постачання електроенергії до Харкова» — Харченко
Довідка про останні новини енергосистеми
Раніше Міненерго повідомляло, що станом на 28 квітня потреби споживачів в електроенергії покриває власна генерація та комерційний імпорт. У Харківській та Миколаївській областях через обстріли без газопостачання — понад 260 абонентів. Через мережеві обмеження на лініях оператора системи передачі вчора застосовувалися графіки відключень у Харківській області та для промисловості — у Кривому Розі. Обмеження в цих регіонах діють і сьогодні. В інших регіонах минулої доби споживачі не обмежувалися. Минулої доби потреби споживачів покривалися власною генерацією та комерційним імпортом. Аварійна допомога не залучалася. На поточну добу прогнозується імпорт електроенергії – 6300 МВт/год.
Захист об’єктів генерації енергії, таких як ТЕЦ, ТЕС або ГЕС ніколи не належав до відповідальності Мінінфраструктури. Захистити статичні обʼєкти розміром в кілька гектарів неможливо саркофагом — це надто довго і дорого. Єдине можливе рішення — засоби ППО. Про це заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков під час Години запитань до уряду у ВР.
Про найпотужнішу атаку на енергооб’єкти України
Нагадаємо, РФ здійснила в березні найпотужнішу за час війни атаку на енергооб’єкти України. Масовані ракетні атаки на українські об’єкти енергетики, які Росія здійснювала протягом 22-23 березня, значно послабили енергосистему України. Зокрема найскладнішою енергетична ситуація залишається у Харкові. У місті через обстріли було знищено ТЕЦ та усі трансформаторні підстанції.
У березні російська окупаційна армія пошкодила близько 80% потужностей ДТЕК, ворог щонайменше 10 разів поцілив по об’єктах генерації та розподілу.
За словами виконавчого директора ДТЕК Дмитра Сахарука, 5 із 6 теплових електростанцій ДТЕК пошкоджені «дуже сильно» — деякі блоки зруйновані майже повністю, деякі — частково. Також є руйнації на інших обʼєктах генерації, зокрема на Зміївській ТЕС, що в Харківській області. Також обʼєкти розподілу компанії зазнали масованих атак і «дуже серйозної шкоди» по всій країні.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
